Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець похвалився, що в Україні за період 2022-2023 років було схвалено 13 євроінтеграційних законів у сфері захисту довкілля.
В інтерв’ю "Укрінформу" чиновник похвалився досягненнями у наближенні екологічного законодавства до європейських норм та стандартів. ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів короткий підсумок з інтерв’ю.
Міністр зауважив, що за оцінками Єврокомісії, прогрес України лише за 2022-2023 роки становить 4 бали з 5-ти можливих. Важливими досягненнями він назвав:
- закон Закон "Про забезпечення хімічної безпеки",
- ратифікацію Нагойсько-Куала-Лумпурського протоколу про відповідальність і відшкодування,
- схвалення Кабінетом Міністрів Водної стратегії до 2050 року,
- ухвалення Міндовкіллям необхідних змін щодо державної системи моніторингу довкілля,
- запуск реформи управління відходами,
- долучення України (яка ще не має статусу члена ЄС) до програми LIFE,
- отримання Україною офіційного статусу спостерігача у Севільському процесі.
Реформа промислового забруднення
"У травні минулого року за нашої адвокації у першому читанні народні депутати схвалили законопроєкт 6004-д, який дозволить імплементувати положення Директиви 2010/75/ЄС та запустить екомодернізацію промисловості за найкращими доступними технологіями та методами управління (НДТМ)", — зазначає міністр.
Зауважимо, що документ багато критикували як представники бізнесу, так і екологічні активісти. Зокрема, уже майже рік минув з моменту голосування у парламенті, а до другого читання документ досі не дійшов.
Запуск Нацреєстру викидів та перенесення забруднювачів
Міністр зазначив, що Реєстр створили за аналогією з європейським. За його словами, в Україні навіть спрощена і більш зручна онлайн процедура, порівняно з європейською. Через два роки український Реєстр планується інтегрувати з європейським.
Участь у глобальній кліматичній дискусії
Під час війни у 2022 році Україна вперше в історії представила свій павільйон на Конференції ООН зі зміни клімату СОР27. На COP28 у Дубаї представники Міндовкілля презентували нову кліматичну політику України.
"Ми вже підготували проєкти основного кліматичного закону України та Стратегії реалізації державної політики у сфері зміни клімату до 2035 року. Завершуємо впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, цифровізуємо останній її елемент – подання звітності операторами установок", — зазначив Стрілець.
Ще одним досягненням чиновник називає відкриття Кліматичного офісу, кошти на який у розмірі 3,5 млн євро Україна отримала від ЄС.
Міністр додає, що в найближчих планах запуск системи торгівлі квотами на викиди, що є підготовчим етапом для України до входження в кордони механізму СВАМ.
Надрокористування
Міндовкілля завершило реформу надрокористування, в рамках якої осучаснило правила роботи сектору, наблизивши їх до стандартів ЄС. Зазначається, що з 2023 року надходження до держбюджету від надання спецдозволів на користування надрами сягнули рекордних 2,85 млрд грн.
Реформа управління відходами
У червні 2022 року Верховна Рада України схвалила рамковий євроінтеграційний закон №2320 "Про управління відходами".
"Щоб його положення запрацювали на практиці, ми вже пройшли значний шлях: розроблено та прийнято Урядом понад 20 постанов. Міністерство затвердило з десяток наказів для впровадження європейських вимог до об’єктів оброблення відходів", — додав Стрілець.
Також у Верховній Раді на розгляді вже знаходиться законопроєкт "Про упаковку та відходи упаковки", що вперше вводить в Україні модель розширеної відповідальності виробника.
Зазначимо, що експерти з управління відходами неодноразово публічно описували суперечності, які існують в законі "Про відходи" і закликали усунути їх.
Лісова реформа
164 державні лісогосподарські підприємства об'єднали в єдине ДП "Ліси України", а замість 24 обласних управлінь лісового та мисливського господарства створили 9 міжрегіональних управлінь Держлісагентства.
"Результати реформи можна побачити у декількох конкретних цифрах – ДП “Ліси України” торік збільшило прибуток у понад два рази до 3 млрд грн. У бюджети усіх рівнів надійшло податків на рекордних 10,5 млрд грн", — додав міністр.
Зауважимо, що корупція в лісовій сфері нікуди не зникла, а навпаки набула величезних масштабів під час війни. Зокрема, про останній кричущий випадок про вирубування столітніх дубів в Чорнобильському заповіднику ви можете почитати за посиланням.
Реформа екоконтролю
Міністр зазначив, що в Україні повертається в порядок денний питання реформування Державної екологічної інспекції.
"Стратегія реформування системи державного екологічного контролю та операційному плані її виконання у 2024-2026 роках вже пройшли громадське обговорення та незабаром будуть представлені на розгляд Уряду", — заявив Стрілець.
Реакція екологічної спільноти
В мережі інтерв’ю отримало шквал критики. Більшість учасників екологічної дискусії засумнівались в реальних результатах роботи Міндовкілля.
"А якщо не про процеси, а про результати "маховиків" і реформ? Відповідальність Міндовкілля: НПА по рамковому закону "Про відходи" провалені! Чи 2 втрачених роки – це результат? А як іде "активна робота" з азбестовмісними речовинами? Крім гарних дописів в мережах? А правда така, що поки йде війна, Міндовкілля занурює краіну в звалища відходів… І всі це розуміють і бачать…", — зазначила президентка PAEW Людмила Циганок.
"Ми прийняли необхідні зміни щодо державної системи моніторингу довкілля та низку документів щодо поліпшення якості повітря." І незважаючи на всі доводи зайняли категоричну позицію відповідно до якої ці зміни набудуть чинності аж за півроку після закіннчення війни. А ще за відведений Верховною Радою рік не спромоглись розробити підзаконку", — додав колишній заступник міністра захисту довкілля Михайло Хорєв.
Раніше ЕкоПолітика писала про те, як наразі в Україні відбувається реформа екоконтролю.
