Державна екологічна інспекція України оприлюднила проєкт Стратегії реформування державного екоконтролю. Він передбачає перехід на стандарти Європейського Союзу. В Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів запевняють, що з реалізацією реформи екологічного нагляду в Україні нарешті запрацює якісний екоконтроль. Представники екоспільноти щодо проекту Стратегії мають протилежні думки: частина оцінила його скептично, частина впевнена у правильності обраного шляху.
Який матиме вплив реформа та чому щодо неї існують сумніви – розбиралась ЕкоПолітика.
Стратегія реформування державного екоконтролю — це проєкт реформи екологічного нагляду, який розробила ДЕІ. Завдяки йому українська система екоконтролю має перебудуватись за європейським зразком. Стратегія має бути реалізована протягом двох етапів: з 2024 по 2026 роки та з 2027 по 2028 рік. Кожні три роки за результатами виконання операційних планів оцінюватиметься досягнення поставлених цілей. Їх в документі загалом зазначено чотири.
Запобігання порушенню та невідворотність відповідальності
Перша з цілей Міндовкілля – змінити пріоритет у роботі екоінспекторів: запобігати погіршенню стану навколишнього середовища, а не карати за вже скоєне.
"У фокусі інспектора буде постійний моніторинг та збереження природних екосистем, а не очікування скарг та заяв і точковий візит на підприємство. Служби патрулювання та оперативного реагування будуть на захисті природи цілодобово", – наголошують у міністерстві.
Планується, що показником якості роботи кожного екоінспектора буде не кількість зафіксованих ним порушень, а екологічна якість території, за яку він відповідає. Наприклад: чим більш екологічно чистою буде його ділянка, тим більшою буде його грошова винагорода. Такий підхід має стимулювати інспекторів до максимально ефективної роботи.
Згідно з проєктом, порушник природоохоронного законодавства змушений буде усунути завдану шкоду, заподіяну навколишньому середовищу. Якщо ж він цього не зробить, то повинен буде заплатити відшкодування пропорційно нанесеним збиткам.
Однак, за інформацією Міндовкілля, ефективність стягнення з порушників є вкрай мала. Так за останні чотири роки державою було висунуто претензій про відшкодування збитків на суму понад 5 млрд грн. До повномасштабного вторгнення рф в Україну компенсація за заподіяну шкоду навколишньому середовищу не перевищила 6% від заподіяних збитків. Однак у 2023 році цей показник трохи зріс – до 15%.
Як саме буде досягнута зазначена невідворотність відповідальності, а разом з тим і повна сплата компенсацій, у Стратегії не зазначено.
Висока інституційна спроможність та доброчесність кадрів
Передбачається, що державний екологічний контроль буде здійснюватися за прикладом законодавства ЄС. Тому, згідно з проєктом, передбачається цілковита прозорість та публічність у заходах екологічного нагляду. Цьому має сприяти повна цифровізація усіх ланок системи екоконтролю. Вона ж має забезпечити оперативність отримання даних, їх якість і повноту. Сучасною технікою мають бути забезпечені усі, хто здійснює державний екологічний нагляд: від найвищих посадовців Міндовкілля до екоінспекторів.
До того ж останні проходитимуть "безперервну" високу кваліфікаційну підготовку і, за планами міністерства, мають ставати професіоналами.
Скільки потрібно коштів
Гроші на реалізацію Стратегії реформування державного екологічного контролю планують взяти з державного бюджету України. Але необхідна сума не є фіксованою.
"Обсяги видатків на здійснення Стратегії уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного бюджету, конкретизації заходів за результатами їх виконання у попередні роки, наявної міжнародної фінансової та технічної допомоги", – зазначено в проєкті.
Як оцінила Стратегію екоспільнота
Різко критикує проєкт Стратегії президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок. Вона звертає увагу, що в документі є суперечність, а сам він потребує доопрацювання.
"Не треба вигадувати велосипед: нормативне регулювання притягнення до відповідальності прозоре і достатньо врегульоване нормами адміністративного, цивільного, господарського та кримінального процесу. Своєю чергою, показники стягнення шкоди, завданої довкіллю, відносно розрахованих та пред’явлених сум, а також судова практика за вказаним предметом спору, результати аудитів Рахункової палати свідчать, що основною причиною відмов у задоволенні позовних вимог Держекоінспекції є недоведеність порушення та неналежне оформлення матеріалів", – зазначила експертка.
Зокрема Циганок зазначає, що в операційному плані на перші три роки не планується підвищення заробітних плат екоінспекторам, що є ризиком для вчинення корупційних дій.
"Перелік заходів операційного плану з реалізації Стратегії у 2024-2026 роках не містить інформацію щодо підвищення заробітної плати інспекторів. Яким чином буде залучено висококваліфіковані кадри та подолано корупцію?" – ставить питання експертка.
Юлія Гелажис, керівниця кліматичного та інноваційного напрямів Глобального договору ООН в Україні, оптимістично оцінює документ.
"Мій погляд на проєкт Стратегії є досить позитивним. Цей комплексний підхід є кроком у правильному напрямку для покращення стану навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку в Україні", — наголошує експертка.
На її думку, Стратегію можна виконувати навіть попри дефіцит бюджету України та недостатню кількість фахівців, адже гроші та необхідне обладнання можна залучити з-за кордону.
"Проєкт передбачає активне залучення міжнародної допомоги. Це дасть змогу не лише підсилити фінансові та людські ресурси, а й перейняти кращий досвід інших країн. Передбачене поетапне впровадження змін протягом 2024-2028 років з урахуванням обмежених ресурсів: на кожен період має бути затверджено окремий операційний план із конкретними заходами. Такий поетапний підхід дозволить сконцентрувати зусилля на найбільш критичних питаннях, оптимально розподілити наявні ресурси й забезпечити поступовий прогрес", — вважає експертка.
Чи потрібна реформа екоконтролю зараз?
У Міндовкіллі визнають, що на сьогодні державний нагляд у сфері охорони навколишнього природного середовища є малоефективним, а тому потрібні зміни.
"У воєнний час правопорушення у сфері природоохоронного законодавства і пов’язана з ними шкода довкіллю, не лише не припинилися, а в окремих випадках набули більших масштабів. Водночас вчасно виявити та припинити їх стало набагато складніше", – повідомили в міністерстві.
Юлія Гелажис запевняє, що реформувати державний екологічний нагляд треба вже сьогодні.
"Війна не скасовує, а посилює потребу в ефективному екологічному контролі. Масштабні руйнування несуть загрозу довкіллю, і запобігти екологічним катастрофам та скоординувати дії з їх ліквідації за допомогою ефективної системи екологічного нагляду – один з безпекових пріоритетів", – наголосила Юлія Гелажис.
Людмила Циганок також визнає потребу реформувати державний екологічний нагляд вже сьогодні, але сумнівається у якості підготовленого проєкту Стратегії.
"Реформа системи екологічного контролю назріла дуже давно. Ці зміни конче необхідні, в умовах війни також, але це мають бути реальні зміни, підкріплені реальними механізмами реалізації та фінансування. Просто паперові Стратегії й Концепції, яких написано і презентовано безліч за кошти як платників податків, так і міжнародних партнерів – це ганебна практика, яка має бути припинена", – заявила експертка.
Вона звертає увагу на недостатню фахову освіченість співробітників системи державного екологічного нагляду, яка впливає на якість екоконтролю.
"Рівень кваліфікації наднизький, навчання потребує часу і коштів. Будь-який юрист легко "кладе на лопатки" недосвідченого інспектора. Наразі ми в PAEW проводимо всеукраїнське дослідження щодо інституційної спроможності реалізувати всі зелені реформи. Мало написати стратегію, важливо відповісти на питання: хто, як і яким коштом це втілить в життя. Так от – висновки невтішні. За попередніми результатами опитувань величезна кількість спеціалістів не мають базису навіть теоретичних знань", – стверджує Людмила Циганок.
Експертка Юлія Гелажис наголошує, що навіть найкращий проект системи екологічного нагляду може виявитись неефективним, якщо бізнес та громадяни не розумітимуть важливість охорони природи. Тому наполягає на екологічному просвітництві населення України.
У Міндовкіллі визнають, що значним чинником негативного впливу на навколишнє природне середовище є низький рівень екологічної обізнаності в країні. Тому в Стратегії передбачене запобігання порушенням щодо навколишнього середовища шляхом "зростання екологічної поінформованості" серед бізнесу, громадян та чиновників місцевого самоврядування. Тобто Міндовкілля в рамках реалізації Стратегії планує проводити екологічне просвітництво.
Попередні спроби "реформувати" ДЕІ
Під час Революції Гідності у суспільства був дуже високий запит на боротьбу з корупцією. Тож у 2014 році вперше почались розмови про реформування системи державного екологічного нагляду, а саме Держекоінспекції. Ще через два роки тодішній міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак презентував проєкт реформи органу контролю. Він отримав назву Концепція реформування системи природоохоронного контролю й передбачав ліквідацію Держекоінспекції. У міністерстві взялись за підготовку відповідних нормативно-правових актів і ще через два роки, у 2018 році, у Верховну Раду подали законопроект "Про Державну природоохоронну службу України".
Проєкт закону різко розкритикували представники екоспільноти. Зокрема, звучали заяви, що відбувається лише зміна назви контролюючого екологічного органу. Корупційні ризики залишились, як і пріоритет каральної функції органу. Пізніше законопроєкт взагалі відкликали.
Спроба № 2: проєкт закону №3091
У 2020 році у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону № 3091 "Про державний екологічний контроль". Екоспільнота розкритикувала і цей законопроєкт, тому що окремі його положення несли корупційні ризики та підвищували тиск на бізнес. Проти зазначеного документа виступили й представники промисловості та профільні асоціації. Верховна Рада, попри застереження громадськості, в липні 2021 року в першому читанні ухвалила документ за основу. В жовтні того ж року, під тиском екоспільноти, в законопроєкт внесли поправки громадських екоактивістів.
Станом на лютий 2022 року проект закону № 3091 був готовий для голосування у другому читанні, але реалізувати плани завадило вторгнення рф в Україну. Так проєкт закону №3091 став на паузу, а Держекоінспекція продовжила своє існування за старими правилами та принципами.
У грудні 2023 року законопроєкт "Про державний екологічний контроль" став ключовим питанням під час зустрічі членів екологічного комітету Верховної Ради з представниками провідних громадських організацій. Йшлось про імплементацію в законодавство України екологічних стандартів та рекомендацій Європейського Союзу. За результатами зустрічі було вирішено, що законопроєкт №3091 необхідно доопрацювати. Фінальну версію документу так і не представили громадськості.
Тривають дискусії, процвітає корупція
Поки представники влади пишуть проєкти в системі державного екологічного нагляду продовжується "кошмарення" бізнесу та корупція. Так у 2020 році Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила результати дослідження щодо легкості ведення бізнесу у Південному регіоні України. Найбільша кількість опитаних підприємців скаржилась саме на злочинні дії екоінспекторів. Неодноразово недобросовісних працівників еконагляду затримували "на гарячому" під час отримання хабарів. Навіть сам уже колишній очільник Держекоінспекції Андрій Мальований був підозрюваним у розкраданні коштів.
Одна з останніх гучних справ відбулась на Сумщині. Начальниця місцевого відділу Держекоінспекції вимагала від підприємця щомісячну "сплату" у розмірі 20 тисяч грн "за непритягнення до відповідальності за можливі порушення законодавства у сфері лісового господарства та нестворення штучних перешкод у вигляді відповідних перевірок під час проведення ним робіт із заготівлі деревини". Під час отримання хабаря її затримали правоохоронці.
Попри спротив недоброчесних підприємців та невмотивованості екоінспекторів, попри військові дії в Україні робота з удосконалення еконагляду відбувається. Можливий саботаж, паперовий спам, дефіцит грошей на реформу та фахівців може сповільнити якісні зміни, але навряд чи повністю зупинить. В Конституції України закріплений курс країни на членство в Європейському Союзі, отже необхідно адаптувати українське законодавство до стандартів ЄС. Європейські партнери допомагають українським чиновникам у цій роботі, а разом з ними й представники екоспільноти. Ініціатори та драйвери екологічних змін у своїй наполегливості не зупиняться і слідкуватимуть за успішністю реформи екологічного нагляду. Питання тільки в тому на скільки років розтягнеться процес, адже в Україні – війна й дефіцит грошей.
