Вплив війни в Україні на клімат та енергетичну політику: з'явилося два сценарії shutterstock

Вплив війни в Україні на клімат та енергетичну політику: з'явилося два сценарії

Катерина Бєлоусова

Важелі впливу між Росією та ЄС можуть зникнути до кінця цього десятиліття

Війна в Україні глибоко змінює сфери міжнародних відносин, зокрема національну та міжнародну кліматично-енергетичну політику та уявлення про стабільний світ після холодної війни.

Проте існують важливі відмінності між тим, що відбувається в короткостроковій перспективі і тим, що відбувається в довгостроковій перспективі, повідомляє Hinrich Foundation.

Це повʼязано з санкціями, що забороняють імпорт російської нафти, та прагнення ЄС відмовитися від російського газу. 

Короткострокові наслідки

Ціни на сиру нафту різко зростали ще до російського вторгнення через низькі інвестиції у постачання нафти та вищого, ніж очікувалося, попиту через пандемію COVID-19. Цю тенденцію посилило очікування заборони на імпорт як частину пакетів санкцій проти Росії.

Серед країн, які не підтримують санкції, найбільшим покупцем є Китай. Індія має найбільші можливості для заміни іншого імпорту російською нафтою, але США чинять тиск, щоб запобігти цій можливості.

“У короткостроковій перспективі результатом буде підвищення світових цін на нафту з супутніми проблемами платіжного балансу чистих імпортерів і виграшем для експортерів (включаючи Росію)”, – зазначено в матеріалі.

Є певні можливості для збільшення виробництва в Саудівській Аравії і, в меншій мірі, в Об’єднаних Арабських Еміратах і США.

Результатом цього є рекордні прибутки в секторі, який донедавна перебував у глибокій кризі, і невідповідність закликів кліматичних лідерів, як-от президента США Джо Байдена, щодо збільшення видобутку нафти.

Війна також вплинула на світову торгівлю природним газом і зрідженим природним газом (ЗПГ, СПГ). ЄС імпортує майже половину свого природного газу по трубопроводу з Росії, використовуючи його для опалення житлових будинків, виробництва електроенергії, палива та сировини у важкій промисловості, таких як виробництво сталі, хімікатів та добрив. Принаймні 75% імпорту природного газу 10 країн-членів ЄС покладаються на російський імпорт. 

hinrichfoundation.com

Проте наразі є прагнення поступово відмовитися від залежності від російського газу задовго до 2030 року. 

Такі амбіції вимагають багатостороннього підходу:

  • збільшити обсяги поставок СПГ у таких експортерів, як США;
  • подвоїти рівень зберігання природного газу напередодні зими;
  • прискорити динаміку, яка вже була передбачена Зеленою угодою ЄС: відхід від викопного палива на користь відновлюваної електроенергії, зеленого водню, біометану та енергоефективності. 

У амбітному плані "RePower EU" державні інвестиції та регулювання мають на меті скоротити попит на газ на еквівалент двох третин російського імпорту до кінця 2022 року.

Така конкуренція може негативно вплинути на азіатських імпортерів СПГ, які чутливі до ціни, та на інвесторів в азіатські установки з регазифікації СПГ, які мають з’явитися в мережі в найближчі кілька років. 

У короткостроковій перспективі це також може негативно вплинути на клімат. Адже зростанням цін на природний газ, додаткове збільшення потужностей відновлюваної енергії в ЄС та інших країнах замінює дорогі об’єкти, що працюють на газі, а не "брудніші" вугільні установки.

Довгострокові наслідки

Однак довгострокові наслідки для клімату, ймовірно, позитивні. В ЄС прискорене досягнення цілей Зеленої угоди призведе до значного та своєчасного скорочення викидів. 

“У глобальному масштабі дії ЄС можуть мати побічні ефекти, які нагадують масове субсидування Німеччиною сонячної фотоелектричної енергії в 2000-х роках, що відіграло ключову роль у зниженні світових цін до трансформаційного рівня”, – пояснюють в матеріалі.

Так “RePower EU” має на меті розгорнути 10 мільйонів теплових насосів протягом наступних п’яти років, що призведе до значної економії на масштабі та практичних дій для технології, яка є основним претендентом на заміну природного газу в житлових приміщеннях і промисловим джерелом тепла.

Окрім того, навіть короткострокові високі ціни на нафту, газ та підвищена цін дають посилений поштовх для політиків, виробників, інвесторів та споживачів у всьому світі для прискорення поточного поступового відмови від викопного палива у виробництві електроенергії, тепла, сировини та транспорту.

Можуть бути і негативні наслідки. Адже інвестицій у нову інфраструктуру для експорту та імпорту СПГ закріплять залежність від викопного палива на десятиліття. 

Хоча природний газ є найчистішим серед викопного палива – його повний вплив на клімат недооцінений, враховуючи всі викиди метану. А СПГ є навіть більш інтенсивним, ніж природний газ.

Прискорений енергетичний перехід включатиме торгівлю зеленими матеріалами та технологіями, які будуть зростати навіть у міру зниження торгівлі викопним паливом і традиційними технологіями. Але імпорт таких товарів, як сонячні панелі та теплові насоси, зменшує подальший імпорт, принаймні протягом усього терміну служби товарів. 

Вони назавжди витісняють імпорт викопного палива, який раніше був необхідним для виробництва електроенергії та тепла.

Кліматична та енергетична політика зустрічається з геополітикою

Війна в Україні підняла ціль енергетичної безпеки в кліматичній політиці, підкресливши вразливість імпортерів викопного палива перед геополітичними махінаціями. У довгостроковій перспективі альтернативи викопному паливу та імперативів зміни клімату, використання нафти та газу як стратегічного важеля, очевидно, є програшним. Ймовірно важелі впливу між Росією та ЄС зникнуть до кінця цього десятиліття.

“Майбутнє, до якого нас спонукає зміна клімату і до якого нас веде енергетичний перехід, є менш політично нестійким. Нафта, газ і вугілля є джерелом життя сучасної економіки, а їх побічні продукти мають тривалий термін безперервного використання. Таким чином, захист надійних джерел та забезпечення їх постійного постачання були об’єктом більш ніж півстоліття важкої зовнішньої політики. Розрив цих залежностей спрощує міжнародні відносини”, – йдеться в матеріалі.

Деякі експерти вважають, що заміна "електродержав" на "нафтові держави" лише замінить одну команду іншою. Проте, хоча існують законні занепокоєння щодо держав, які контролюють глобальні ринки інгредієнтів зеленого майбутнього – рідкісних земель, літію, кобальту тощо – найбільшим важелем впливу, який вони могли б застосувати, були б заборони на експорт. 

Набагато менш болісно заборонити імпорт сонячних панелей або літію у відповідь негативні дії експортера, ніж заборонити імпорт палива, критичного для економіки та добробуту імпортерів.

Постійна зміна клімату є різновидом гуманітарної кризи. Хоча короткострокові наслідки війни в Україні будуть руйнівними для кліматичної та енергетичної політики і можуть навіть протидіяти кліматичним цілям, у довгостроковій перспективі наслідки, ймовірно, прискорять енергетичний перехід до світу, де таких конфліктів буде менше.

Нагадаємо, в європресі розповіли, як війна в Україні може прискорити кліматичні плани Європи.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, експерти розповіли, як проблеми з сировиною вплинуть на вітрову енергетику.

Читайте також
ООН передбачила збільшення частоти стихійних лих до 2030 року майже наполовину
ООН передбачила збільшення частоти стихійних лих до 2030 року майже наполовину

Через кліматичну кризу природні катаклізми відбуваються там, де їх не було раніше

Російська війна  ускладнює боротьбу зі зміною клімату, – Марк Карні
Російська війна ускладнює боротьбу зі зміною клімату, – Марк Карні

Геополітичні потрясіння визначають потоки капіталу

На планеті стало вдвічі менше комах через зміни клімату: чим це загрожує
На планеті стало вдвічі менше комах через зміни клімату: чим це загрожує

Втрата низки популяцій комах може завдати шкоди не лише природі, а й здоров'ю людей, а також продовольчій безпеці

У Британії школярі складатимуть екзамен з екології та кліматології
У Британії школярі складатимуть екзамен з екології та кліматології

Новий шкільний іспит запровадять у королівстві з 2025 року