Міністерство енергетики США виділило $7 мільярдів для запуску перших семи регіональних центрів чистого водню (H2Hub), які вироблятимуть 3 мільйони метричних тонн Н2 на рік.
Програма є частиною ініціативи президента США Джо Байдена "Інвестування в Америку" з загальними інвестиціями у $50 мільярдів для прискорення масштабного розгортання недорогого водню з нульовими або майже нульовими викидами вуглецю, повідомляє Department of Energy.
Зазначається, що сім H2Hubs започаткують національну мережу виробників чистого водню, споживачів та відповідну інфраструктуру. Вони також підтримують виробництво, зберігання, доставку та кінцеве використання чистого водню.
Очікується, що H2Hubs забезпечать третину цільового обсягу виробництва Н2 в США до 2030 року. Це знизить викиди, зокрема від промисловості, на 25 мільйонів метричних тонн. Окрім того, це дозволить створити 815 тисяч робочих місць, зокрема у знедолених громадах, які постраждали від недостатніх інвестицій та забруднення.
"Розкриття повного потенціалу водню має вирішальне значення для досягнення мети президента Байдена щодо американської промисловості, що живиться американською чистою енергією, забезпечуючи меншу волатильність [тобто зміни ринкових цін і доходів впродовж певного часу] і більш доступну ціну та енергетичні можливості для американських сімей і компаній”, – сказала міністрка енергетики США Дженніфер М. Гранхольм.
Вона назвала ці інвестиції історичними, які закладають фундамент для нової індустрії під керівництвом США для глобального зеленого переходу та добробуту американців.
Вибрані проєкти:
- Аппалачський водневий хаб – виробництво водню з недорогого природного газу з центром уловлення та постійного зберігання вуглецю (до $925 млн);
- Каліфорнійський водневий хаб – виробництво водню з відновлюваної енергії та біомаси для декарбонізації громадського транспорту, важких вантажних перевезень і портових операцій (до $1,2 млрд);
- Водневий хаб на узбережжі Мексиканської затоки – великомасштабне виробництво водню з використанням як природного газу з уловлюванням вуглецю, так і електролізу на основі відновлюваних джерел енергії (до $1,2 млрд);
- Водневий хаб Хартленду – виробництво водню для декарбонізації виробництва добрив, сільськогосподарського сектору та опалення у холодному кліматі (до $925 млн);
- Середньоатлантичний водневий хаб – перепрофілювання історичної нафтової інфраструктури та виробництво зеленого водню з відновлюваної та ядерної електроенергії (до $750 млн);
- Середньозахідний водневий хаб – виробництво водню з ВДЕ, природного газу та ядерної енергії для декарбонізації виробництва сталі та скла, електроенергії, нафтопереробки, важкого транспорту та авіаційного палива (до $1 млрд);
- Тихоокеанський північно-західний водневий хаб – широке використання електролізерів для зниження витрат на технологію, її масштабування та підготовки спеціалістів (до $1 млрд).
Нагадаємо, Міністерство енергетики США виділить $47,7 мільйона на фінансування 16 дослідницьких і демонстраційних водневих проєктів.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у США комунальна компанія Florida Power& Light запустила зелений водневий хаб на 25 МВт та живитиме мережу сумішшю Н2 з викопним газом. Низка експертів розкритикувала таку ініціативу за марнотратство та неефективне використання зеленої енергії, а також ймовірний грінвошинг.