Сміттєвий колапс у Полтаві: активісти запропонували рішення, як його не допустити shutterstock

Сміттєвий колапс у Полтаві: активісти запропонували рішення, як його не допустити

Катерина Бєлоусова

Макухівське звалище отруюює підземні води та загрожує поширенням небезпечних інфекцій

У Полтавській області місцева влада досягла порозуміння з екоактивістами щодо необхідності будівництва сміттєпереробного заводу на місці звалища біля села Макухівка, на яке, фактично, везуть відходи з усієї Полтави. За попередньою домовленістю, потрібно розробити документи на розміщення у Макухівці сміттєпереробного заводу, а далі шукати інвесторів та вести з ними перемовини. Це може зайняти 5-7 років. 

Однак активісти побоюються, чи не виявиться така поступливість місцевої влади лише спробою “заговорити” проблему та ігнорувати обіцяні заходи у майбутньому, йдеться у публікації об'єднання експертів та екологічних активістів “Еколтава”.

Площа звалища у Макухівці складає 17,34 га. Кожного року туди вивозять близько 144,0 тисяч тонн сміття. Якщо його закрити, то повториться “львівський сценарій” – відходи доведеться вивозити на сусідні полігони чи до інших областей.

“Львів кожного року витрачав близько 300 млн гривень на вивіз свого сміття. Така сума для Полтави могла б покрити витрати на новий полігон”, – сказано у матеріалі.

Збором та вивезенням побутових відходів у Полтаві займається місцеве підприємство КАТП-1628. У нього є дільниця з приймання та відбору вторсировини, яку сортують вручну з контейнерів для роздільного збору сміття.

"За 9 місяців 2021 року підприємство здало на переробку 42442 кг пластику, 89277 кг макулатури, 144375 кг ПЕТ пляшок, 173321 кг склобою", – повідомили у КАТП-1628.

Однак активісти зазначають, що вторсировина, яка придатна для повторного використання, складає менше десятої частини від загального потоку відходів. Тому тільки за рахунок таких дій проблему не вирішити.

Тим часом відходи з Макухівки отруюють грунти та підземні води. До того ж, зазначають активісти, на сміттєзвалищі немає виїзних бар’єрів для дезінфекції вантажівок, які туди заїжджають – а це створює загрозу поширення небезпечних інфекцій по всьому місту.

Виходом, на думку членів “Еколтави” може стати рекультивація полігону. Світовий досвід показує, що є успішні приклади, коли полігони робили безпечними для довкілля. Однак за створення інфраструктури і рекультивацію старого полігону потрібно платити, а складову на переробку відходів потрібно включати в тариф на вивезення сміття. З одного боку, це призведе до його зростання, а з іншого зробить роботу на полігоні привабливою для інвесторів.

“Також Верховній Раді потрібно прийняти закон, який примушуватиме виробників товарів сплачувати за переробку того сміття, яке вони продукують – наприклад у вигляді пакування своєї продукції. Адже не секрет, що велику кількість пластику просто не можна переробити, тим не менш його активно використовують в пакуванні. Також я вважаю справедливим, щоб люди, які живуть поруч зі сміттєзвалищем, отримували відшкодування через спеціальний фонд. Кошти з нього мають бути використані лише на потреби громади, що знаходиться поруч із звалищем. Це є загальноприйнятим світовим рішенням. Інакше ми ніколи не знайдемо місце для нового сміттєпереробного комплексу”, – сказав технічний фахівець ГО "Еколтава" Максим Макуха.

Нагадуємо, Закарпаття на межі сміттєвого колапсу: сміттєзвалища й полігони переповнено на 80-95%

Читайте також
На Київщині агропідприємство звозило небезпечні відходи на ділянку площею 65 тис. кв. м
На Київщині агропідприємство звозило небезпечні відходи на ділянку площею 65 тис. кв. м

Сума збитків від забруднення земель склала понад 3 млн грн

У Івано-Франківській області будуть ловити на гарячому тих, хто викидає сміття на природі
У Івано-Франківській області будуть ловити на гарячому тих, хто викидає сміття на природі

Будуть вживати жорсткі заходи, аби надалі порушникам не вдавалося безкарно засмічувати прибережну зону