Сміттєвий колапс у Полтаві: активісти запропонували рішення, як його не допустити

Сміттєвий колапс у Полтаві: активісти запропонували рішення, як його не допустити shutterstock
Катерина Бєлоусова

Макухівське звалище отруюює підземні води та загрожує поширенням небезпечних інфекцій

У Полтавській області місцева влада досягла порозуміння з екоактивістами щодо необхідності будівництва сміттєпереробного заводу на місці звалища біля села Макухівка, на яке, фактично, везуть відходи з усієї Полтави. За попередньою домовленістю, потрібно розробити документи на розміщення у Макухівці сміттєпереробного заводу, а далі шукати інвесторів та вести з ними перемовини. Це може зайняти 5-7 років. 

Однак активісти побоюються, чи не виявиться така поступливість місцевої влади лише спробою “заговорити” проблему та ігнорувати обіцяні заходи у майбутньому, йдеться у публікації об'єднання експертів та екологічних активістів “Еколтава”.

Площа звалища у Макухівці складає 17,34 га. Кожного року туди вивозять близько 144,0 тисяч тонн сміття. Якщо його закрити, то повториться “львівський сценарій” – відходи доведеться вивозити на сусідні полігони чи до інших областей.

“Львів кожного року витрачав близько 300 млн гривень на вивіз свого сміття. Така сума для Полтави могла б покрити витрати на новий полігон”, – сказано у матеріалі.

Збором та вивезенням побутових відходів у Полтаві займається місцеве підприємство КАТП-1628. У нього є дільниця з приймання та відбору вторсировини, яку сортують вручну з контейнерів для роздільного збору сміття.

"За 9 місяців 2021 року підприємство здало на переробку 42442 кг пластику, 89277 кг макулатури, 144375 кг ПЕТ пляшок, 173321 кг склобою", – повідомили у КАТП-1628.

Однак активісти зазначають, що вторсировина, яка придатна для повторного використання, складає менше десятої частини від загального потоку відходів. Тому тільки за рахунок таких дій проблему не вирішити.

Тим часом відходи з Макухівки отруюють грунти та підземні води. До того ж, зазначають активісти, на сміттєзвалищі немає виїзних бар’єрів для дезінфекції вантажівок, які туди заїжджають – а це створює загрозу поширення небезпечних інфекцій по всьому місту.

Виходом, на думку членів “Еколтави” може стати рекультивація полігону. Світовий досвід показує, що є успішні приклади, коли полігони робили безпечними для довкілля. Однак за створення інфраструктури і рекультивацію старого полігону потрібно платити, а складову на переробку відходів потрібно включати в тариф на вивезення сміття. З одного боку, це призведе до його зростання, а з іншого зробить роботу на полігоні привабливою для інвесторів.

“Також Верховній Раді потрібно прийняти закон, який примушуватиме виробників товарів сплачувати за переробку того сміття, яке вони продукують – наприклад у вигляді пакування своєї продукції. Адже не секрет, що велику кількість пластику просто не можна переробити, тим не менш його активно використовують в пакуванні. Також я вважаю справедливим, щоб люди, які живуть поруч зі сміттєзвалищем, отримували відшкодування через спеціальний фонд. Кошти з нього мають бути використані лише на потреби громади, що знаходиться поруч із звалищем. Це є загальноприйнятим світовим рішенням. Інакше ми ніколи не знайдемо місце для нового сміттєпереробного комплексу”, – сказав технічний фахівець ГО "Еколтава" Максим Макуха.

Нагадуємо, Закарпаття на межі сміттєвого колапсу: сміттєзвалища й полігони переповнено на 80-95%

Читайте також
Потай від громади: екоактивістам не говорять, де саме у Карпатах будуватимуть ВЕС
Потай від громади: екоактивістам не говорять, де саме у Карпатах будуватимуть ВЕС

Вітряками забудують території на висоті понад 800 метрів

Близько сотні організацій закликають визнати Великий Луг спадщиною ЮНЕСКО
Близько сотні організацій закликають визнати Великий Луг спадщиною ЮНЕСКО

Окрім доступу до історичного простору, науковці отримали й приклад карколомного відновлення особливої природної екосистеми

Ціна життя: скільки коштує евакуювати тварин із зони бойових дій
Ціна життя: скільки коштує евакуювати тварин із зони бойових дій

Майже половина всіх витрат йде на медичну допомогу – від стерилізації до лікування важких хвороб

Риба важливіша за питну воду? Активісти закликають блокувати законопроєкт №12384
Риба важливіша за питну воду? Активісти закликають блокувати законопроєкт №12384

Документ порушує Конституцію та містить низку корупційних ризиків