"Слуги народу" ухвалили законопроєкт "Про об'єкти підвищеної небезпеки" Shutterstock

"Слуги народу" ухвалили законопроєкт "Про об'єкти підвищеної небезпеки"

Головним розробником документу виступила Державна служба з надзвичайних ситуацій України

Верховна Рада України в четвер, 15 липня, ухвалила у другому читанні законопроєкт №4407 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єктів підвищеної небезпеки".

"За" це рішення проголосував 291 народний депутат.

Як відомо, документ був поданий Кабінетом міністрів, а головним розробником є ​​Державна служба з надзвичайних ситуацій України.

Мета закону – гармонізація українського законодавства з нормами ЄС, а саме імплементація Директиви 2012/18/ЄС про контроль загроз виникнення великих аварій, пов'язаних з використанням небезпечних речовин (Директива Севезо III).

Суть законопроєкту полягає в наступному:

  • складанні процедури віднесення до об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН);
  • передачі функцій із забезпечення безпеки і захисту населення за межами ОПО на місцеві органи виконавчої влади;
  • визначення відповідального органу, який буде розпорядником інформації про ОПО і займатиметься передачею і отриманням інформації про об'єкти підвищеної небезпеки серед держав-членів ЄС;
  • вдосконалення координації між відповідальними органами;
  • зобов'язати суб'єктів господарювання самостійно припиняти діяльність виробництва (експлуатацію обладнання), на якому сталася аварія;
  • скасування декларації безпеки на ОПО з заміною її на звіт про заходи безпеки на об'єктах підвищеної небезпеки, який готується за спрощеною процедурою, і забезпечення доступу до нього;
  • удосконалення процедури надання інформації після нещасного випадку на ОПО;

Крім того, повідомлялося, що документ пропонує такі зміни:

  • визначення нових термінів, відповідно до прийнятих в Україні термінами і з урахуванням вимог Директиви Севезо III, серед яких: "об'єкт підвищеної небезпеки" (СПО), "оператор", "ризик", "відновлення показників безпеки джерела небезпеки – приведення джерела небезпеки, на якому сталася аварія, в робочий стан ";
  • упорядкування процедури віднесення об'єктів до об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН). За результатами ідентифікації ОПН встановлюється 1, 2 або 3 клас небезпеки;
  • передача функцій із забезпечення безпеки і захисту населення за межами ОПО на місцеві органи виконавчої влади;
  • забезпечення пристрою автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення тільки на ОПО 1 і 2 класу, на ОПО 3 класу пристрою таких систем не передбачено;
  • визначення відповідального органу, який буде розпорядником інформації про ОПО і буде займатися передачею і отриманням інформації про об'єкти підвищеної небезпеки серед держав-членів ЄС;
  • зобов'язати суб'єктів господарювання самостійно припиняти діяльність виробництва (експлуатацію обладнання), на якому сталася аварія;
  • скасування декларації безпеки на ОПО з заміною її на звіт про заходи безпеки на ОПО, який готується за спрощеною процедурою, і забезпечення доступу до нього;
  • вдосконалення координації між відповідальними органами;
  • гармонізацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу в сфері безпеки ОПН; не поширюється на об'єкти поводження з відходами; обладнання, установки, виробництва з наявністю на них тільки джерел іонізуючого випромінювання; авіаційні, автомобільні, водні, залізничні транспортні засоби, які здійснюють перевезення небезпечних речовин за межами об'єкта; об'єкти розвідки, видобутку та розробки корисних копалин, включаючи розвідку та розробку морського дна, на яких небезпечні речовини не підняті на поверхню і знаходяться в звичайному середовищі, в тому числі вуглеводні;
  • визначає, що проведення заходів державного нагляду (контролю) про діяльність ОПО 1 класу повинні здійснюватися не рідше одного разу на рік, а по діяльності ОПО підвищеної небезпеки 2 і 3 класу, здійснюватися не рідше одного разу на два роки;
  • визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та виконує функції компетентного органу в сфері діяльності, пов'язаної з ОПО.

Раніше, в березні 2021 року, ЕкоПолітика писала про те, що законопроєкт №4407 прийняли в першому читанні. За словами голови екологічного комітету парламенту Олега Бондаренка, цей закон сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання у сфері діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаній з об'єктами підвищеної небезпеки, і зниженню рівня ризику виникнення великих аварій на ОП.

Читайте також
Зʼявився порядок денний екокомітету ВРУ на 11 серпня: що розглянуть нардепи
Зʼявився порядок денний екокомітету ВРУ на 11 серпня: що розглянуть нардепи

Нардепи розглянуть лист стосовно заяви екокомітету щодо недопустимості діяльності на території рф систем міжнародної екологічної сертифікації

Зʼявився порядок денний екокомітету Верховної Ради на 13 липня
Зʼявився порядок денний екокомітету Верховної Ради на 13 липня

Нардепи розглянуть проєкт Постанови щодо утворення спеціальної екологічної моніторингової місії для фіксації екологічної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії

Заборона петард і феєрверків: у Раду внесли законопроєкт
Заборона петард і феєрверків: у Раду внесли законопроєкт

Святкові "вибухи" завдають шкоди не лише людям, але й довкіллю і тваринам

ВР порекомендували ухвалити профільний закон про національний реєстр викидів
ВР порекомендували ухвалити профільний закон про національний реєстр викидів

РВПЗ сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов’язань