Законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль" доопрацювали до повторного першого читання. 19 лютого Верховна Рада провалила документ у першому читанні.
ЕкоПолітика проаналізувала, що змінилося в доопрацьованому документі до повторного першого читання (щоб подивитися документ, доскрольте до кінця сторінки).
- №3091 і №3091-1 "Про державний екологічний контроль". Автор основного — нардеп від "Слуги народу" Олександр Маріковський, альтернативного — нардеп від "Слуги народу" Сергій Кузьміних.
Мета документа — реформа державного екологічного контролю. Він усуває низку перепон на шляху перевірок; посилює відповідальність за порушення природоохоронного законодавства; встановлює суттєвий штраф за недопуск інспектора; прибирає дублювання повноважень між різними державними установами.
17 березня Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування розгляне доопрацьовану версію законопроєкту.
Що змінили до повторного першого читання:
- Пропонується створити новий орган, що здійснюватиме контроль за дотримання вимог і норм законодавства у сфері екологічного контролю. Натомість чинний орган — Державну екологічну інспекцію — пропонують ліквідувати.
- Діяльність органу та заходи контролю суб'єктів господарювання регулюватимуть законами: "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
- Закон не регулюватиме дотримання вимог ліцензійних умов. Цей пункт вилучили з першої версії законопроєкту.
- Тривалість перевірок буде: не більш ніж п'ять днів для суб’єктів середнього та незначного ступеня ризику, а на підприємствах зі значним ступенем ризику — не більш як 15 днів.
- Підприємства щорічно будуть зобов’язані подавати письмовий звіт щодо робочого часу здійснення діяльності трудового колективу. Дедлайн — не пізніше як 15 січня.
- Про будь-які суттєві зміни в роботі підприємства потрібно повідомляти в органи контролю не пізніше ніж через 12 годин після набуття таких змін чинності.
- Усі зарплати представників органів державного екологічного контролю розраховуються на основі прожиткового мінімуму. Формулу визначено в законопроєкті.
У пояснювальній записці вказано, що на реалізацію законопроєкту знадобиться додатково близько 5 млн грн і збільшення видатків із держбюджету на оплату праці екоінспекторів.
"Проєктом закону передбачається створення інформаційно-телекомунікаційної системи заходів державного екологічного контролю (за попередніми розрахунками треба буде близько 5 млн грн), фінансування якої планується здійснити завдяки міжнародній технічній допомозі або іншим джерелам, не забороненим законом.
Водночас ухвалення законопроєкту потребує збільшення видатків Державного бюджету України в частині оплати праці державних інспекторів з охорони довкілля", — сказано в записці.
Деякі положення документа розкритикували члени екологічного комітету парламенту.
Зокрема, щодо того, що органи місцевого самоврядування можуть залучатися до перевірок підприємств.
"Таке положення може сприяти виникненню потенційного конфлікту інтересів між представниками місцевої влади та відповідними суб’єктами, що підлягають екоконтролю. Тому доцільно вилучити це положення", — вказав нардеп Сергій Шахов.
Також нардеп розкритикував норму про продовження терміну між наступними перевірками для підприємства, на якому під час першої перевірки не було знайдено порушень. На його думку, така норма встановлює окремі привілеї для відповідних суб’єктів залежно від ступеня їхнього ризику.
"Вважаємо за доцільне застосувати принцип рівності та поширити такі стимули для дотримання вимог природоохоронного законодавства для всіх суб’єктів господарювання, діяльність яких підпадає під дію цього закону", — написав Шахов у поданих зауваженнях до законопроєкту.
Також у тексті законопроєкту залишили положення про звільнення Держекоінспекції від сплати судового збору в разі, якщо позов подає суб'єкт господарювання. Раніше це положення розкритикували в бізнес-спільноті та громадські активісти.
"Систематичне недофінансування Держекоінспекції призводить до неможливості подання в повному обсязі позовів із відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Зокрема, протягом 2019 року розраховано збитків на суму 2,1 млрд грн. Судовий збір становить 1,5%, відповідно, потреба становила 31,3 млн грн. У 2019 році було виділено на сплату судового збору 3,4 млн грн. Додаткова потреба становила 27,8 млн грн", — сказано в пояснювальній записці.
Також одним із суперечливих положень є можливість застосування правил міжнародних договорів, які ратифікувала ВРУ, але які можуть бути не адаптовані в українське законодавство, що може призводити до зловживань. Також наказ про перевірку може містити як назву компанії, так і тільки адресу, за якою виявлено порушення. Відповідно, під перевірку можуть потрапити відразу декілька компаній, якщо в них спільна адреса.
З доопрацьованого документа прибрали пункт про те, що екоінспекторів можуть не допустити на підприємство, якщо вони не покажуть документи про належність до осіб, що здійснюють державний екологічний контроль.
Також вилучили пункт щодо оскарження рішень органів екоконтролю — усі приписи та санкції починають діяти відразу після вручення суб’єкту господарювання.
Як повідомляла ЕкоПолітика, Верховна Рада цього пленарного тижня з 16 по 19 березня розгляне низку законопроєктів, що стосуються охорони довкілля та природних ресурсів.
Раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №4459, який, зокрема, пропонує прирівняти співробітників Державної екологічної інспекції до правоохоронців.
