В ЄС з 1 жовтня 2023 року розпочався перехідний період застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який є одним з основних інструментів кліматичної політики ЄС. До 2026 року компанії-імпортери, а також місцеві компанії, що використовують товари з третіх країн, мають лише звітувати про викиди вуглецю, що утворюються при виробництві цементу, заліза, сталі, алюмінію, добрив, електроенергії та водню. На другому етапі компанії почнуть отримувати CBAM-сертифікати на свої товари, а для європейських виробників почнеться скасування безкоштовних квот на викиди.
Про особливості вуглецевого мита та його роль у боротьбі зі зміною клімату – читайте в матеріалі ЕкоПолітики.
Для чого потрібен CBAM
Європейські законодавці запровадили вуглецеве мито, щоб стимулювати глобальну декарбонізацію, тобто зменшення викидів парникових газів. Так в ЄС підприємства вже пройшли певний шлях до підвищення своєї екологічності, а також сплачують вартість квот у системі торгівлі квотами на викиди парникових газів EU ETS, з якої фінансують зелений перехід.
CBAM має вирівняти умови для європейських виробників та імпортерів, а також запобігти “витоку вуглецю”, тобто переносу виробництв в країни з менш жорсткими екологічними нормами.
Як працюватиме CBAM
Імпортери найбільш вуглецевоємних товарів ЄС купуватимуть сертифікати, де один сертифікат відповідатиме одній тонні СО2-еквіваленту (вуглецю або іншого парникового газу). Вартість сертифіката відповідатиме вартості викидів вуглецю, яка була б сплачена, якби товари були вироблені в блоці. Проте якщо компанія вже сплатила аналогічну ціну у своїй країні – вона уникне мита.
У 2023 році вартість квот в ETS сягала близько €76, а в Україні вартість тонни викидів вуглецю сягає 30 гривень.
СВАМ будуть вводити поступово з 2026 до 2034 року з тією ж швидкістю, що й скасування безкоштовних квот на викиди для європейських виробників. Компаніям, які затримали звітність або подали неправдиві дані у річному звіті, загрожуватимуть штрафи у €100 за кожен сертифікат.
В ЄС також планують згодом розширити CBAM і на інші товари, зокрема на папір, скло та хімікати. Окрім того, вуглецеве мито можуть розширити і на непрямі викиди, тобто від енергії, витраченої для виробництва товару.
Що робити імпортерам до 2026 року
До 2026 року імпортери мають лише звітувати про свої прямі викиди та навчитися працювати зі звітністю. Так звіт має враховувати всі викиди, що утворилися під час виробництва продукції. Проте це потребує якісного моніторингу і, щоб дати компаніям час на його проведення Єврокомісія оприлюднила значення за замовчуванням по викидах парникових газів щодо імпортованих товарів, окрім енергії. Вони встановлені на основі найгірших 10% рівнів викидів при виробництві подібних товарів в ЄС.
Це допоможе компаніям звітувати у разі відсутності всієї необхідної інформації протягом:
- перших трьох квартальних звітів (4 квартал 2023 року та 1 і 2 квартал 2024 року);
- з третього кварталу 2024 року до кінця 2025 року – для складних товарів з обмеженням у 20% від загального обсягу вбудованих викидів.
Також у цей час в ЄС працюватимуть над полегшенням процесу звітування та виявленні помилок у роботі системи.
Імпортери товарів, які підпадають під дію CBAM, однак не зареєструвалися у системі, або не подали звітність не зможуть вести діяльність в ЄС.
Критика CBAM
Ще до ухвалення механізму CBAM у 2022 році його критикували деякі країни, зокрема Китай, та компанії імпортери за податковий тягар та надто амбітні строки модернізації, що зашкодить економічному розвитку. Адже часто виробничі потужності імпортерів працюють за застарілими технологіями з використанням вугільної генерації та великими обсягами викидів. Це зменшує їхню вартість на ринках ЄС, конкурентоспроможність з європейськими товарами падає.
Проте CBAM критикували і у розвинених країнах, через певний протекціонізм європейських виробників. Однак європейське вуглецеве мито стимулювало інші країни також ввести свій аналог, наприклад Велику Британію (з 2027 року), США (розглядає можливість).
Також деякі експерти побоюються, що CBAM може навпаки уповільнити, а не стимулювати глобальні зусилля з декарбонізації. Зокрема вуглецеве мито може створити два окремі ланцюжки поставок, один з яких буде “чистий” для країн зі схемами торгівлі викидами, а інший – “брудний” для бідних країн.
CBAM для України
Ще на початку повномасштабного вторгнення Україна прагнула отримати окремі правила участі у CBAM, адже значна частина промислових потужностей зруйнована або пошкоджена. Окрім того, в умовах війни інвестори побоюються вкладати гроші в проєкти з екомодернізації, а доступні кредитні програми мають занадто високі процентні ставки. Однак домогтися цього не вдалося.
Керівник компанії "Центр екології та розвитку нових технологій" Владислав Антипов попередив, що CBAM може створити додаткові витрати на традиційну металопродукцію України до €100 за тонну. Окрім того, під дію CBAM потрапить приблизно $6 млрд українського експорту, майже 90% якого становить продукція гірничо-металургійної промисловості.
Однак, за його словами, вуглецеве мито також створить і певні можливості, адже воно стосуватиметься всіх країн та імпортерів, які також зазнають додаткових витрат.
Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес Асоціації, директор GMK Center Станіслав Зінченко заявив, що Україна потенційно може отримати відстрочку від CBAM, адже її передбачає європейське законодавство у разі форс-мажорних обставин. Повномасштабна війна як раз є такою обставиною. Однак для цього українська влада має активізувати перемовини з ЄС та мати сильну позицію.
Він пояснив, що, за розрахунками ЕВА, через CBAM український експорт щороку втрачатиме щонайменше €1,5 мільярда. Це може стати непосильним тягарем для постраждалих від війни промислових підприємств та "остаточно “добити” працюючі не на повну потужність комбінати".
Для низки країн-імпортерів CBAM стане справжнім викликом, як і скасування безкоштовних квот для європейських виробників. Однак боротьба за обмеження глобального потепління до 1,5℃ є критичною потребою всього людства і поки ще відчинено “вікно можливостей” щодо утримання кліматичних змін світ має обʼєднатися навколо спільної мети. Щоб зменшити або уникнути податкового тягаря від сплати вуглецевого мита підприємства можуть провести екологічну модернізацію та купувати менше CBAM-сертифікатів завдяки меншої кількості викидів. Проте такі проєкти потребують значного фінансування до якого українські підприємства наразі не мають доступу.
