Україна зможе отримати відстрочку від участі в європейському механізмі вуглецевого коригування імпорту CBAM, якщо влада активізує перемовини з ЄС та матиме сильну позицію.
Адже сплата вуглецевого мита може стати непосильним тягарем для постраждалих від війни промислових підприємств, заявив голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес Асоціації, директор GMK Center Станіслав Зінченко, повідомляє OBOZREVATEL.
Як відомо, CBAM поширюється на імпорт цементу, заліза, сталі, алюмінію, добрив, електроенергії та водню. Він є одним з основних інструментів кліматичної політики ЄС, який покликаний стимулювати глобальну декарбонізацію, щоб зменшити викиди парникових газів та обмежити глобальне потепління до 1,5℃ та принаймні уповільнити катастрофічну зміну клімату.
“[CBAM] Це дуже велика проблема, яка може остаточно “добити” працюючі не на повну потужність металургійні комбінати. І вона буде стосуватися не тільки металургії, вона буде стосуватися і цементної галузі, і хімічної галузі, і енергетики", – сказав він.
Зінченко підкреслив, що, за розрахунками ЕВА, через CBAM український експорт щороку втрачатиме щонайменше €1,5 мільярда. Окрім того, вартість CBAM-сертифікатів невідома.
Він наголосив, що перемовини щодо CBAM для України тривають 4-5 років, але активність української сторони у цьому питанні залишається не надто високою, попри серйозність проблеми.
За його словами, Україна може отримати відстрочку від сплати CBAM, яка передбачена європейським законом у разі форс-мажорних обставин, якою є війна. Однак для цього потрібна сильна позиція української сторони, якої наразі немає.
Варто зазначити, що з жовтня 2023 року до 2026-го компанії мають лише звітувати про прямі викиди від імпортованих до ЄС товарів. З 2026 року імпортерам доведеться отримувати CBAM-сертифікати та сплачувати різницю між європейською ціною за викиди парникових газів в Системі торгівлі квотами на викиди вуглецю (EU ETS) та ціною у країні походження. Так у 2023 році вартість квот в ETS сягала близько €76, а в Україні вартість тонни викидів вуглецю – 30 гривень. Сплату вуглецевого мита будуть вводити поступово до 2034 року з тією ж швидкістю, що й скасування безкоштовних квот на викиди для європейських виробників.
Одним зі шляхів зменшення податкового тягаря CBAM є екологічна модернізація підприємств. Тобто компанія може зменшити викиди, отже і купувати менше CBAM-сертифікатів. Таку модернізацію підприємства можуть проводити за власні кошти, або завдяки програмам фінансування.
Проте європейські компанії роками отримували фінансування на екомодернізацію та реалізацію проєктів з декарбонізації, яке триває і досі. Наприклад лише за вісім місяців 2023 року декілька європейських компаній отримали гранти чи іншу державну допомогу для декарбонізації на €8,7 млрд. Однак аналогічної допомоги для українських підприємств немає, а в умовах війни компанії можуть залучити необхідне кредитне фінансування лише під дуже високі відсотки – під 20% та більше.
Україна потребує доступу до фінансування та програм підтримки для зеленого переходу промисловості. Таку можливість закладає програма фінансової підтримки Ukraine Facility на €50 мільярдів, яка передбачає відновлення зруйнованих промислових обʼєктів за найкращими доступними технологіями та закладає фінансування на модернізацію української економіки, а також підвищення її ресурсоємності та конкурентоспроможності. Однак в екоспільноті вважають, що лише цієї програми недостатньо.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес Асоціації Ольга Бойко попередила, що запуск Ukraine Facility замінить деякі інші програми підтримки, через що Україна може не отримати від ЄС близько €4,4 мільярда потенційного та наявного фінансування до 2027 року на зелену трансформацію.
