Реформа у сфері промислового забруднення має бути дієва, а не на папері — EBA Shutterstock

Реформа у сфері промислового забруднення має бути дієва, а не на папері — EBA

Олена Яценьо

Бізнес запропонував консолідувати пропозиції альтернативних законопроєктів під час доопрацювання тексту проєкту закону № 4167

Україні потрібна реальна реформа контролю промислового забруднення, а не на папері. Для цього влада повинна врахувати всі зауваження бізнесу.

На цьому в середу, 7 липня, наголосили у пресслужбі Європейської бізнес-асоціації.

"Серед зауважень і пропозицій, надісланих Європейською бізнес-асоціацією, у законопроєкті № 4167 було враховано тільки можливість анулювання інтегрованого довкільного дозволу суто на підставі рішення суду. Водночас інші зауваження бізнесу так і залишилися без принципових змін", — йдеться в заяві представників асоціації.

По-перше, так і не було врегульовано питання виключення виду діяльності "підземні гірничі роботи та пов’язані з ними операції, відкритий видобуток корисних копалин із поверхні ділянки, що перевищує 25 гектарів" із-під дії законопроєкту як такого, що не регулюється Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди та для якого відсутні висновки найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).

По-друге, для отримання інтегрованого дозволу для операторів установок встановлюється порядок без вичерпних підстав відмови у видачі, анулювання, зупинення інтегрованого дозволу. Це відповідно може призвести до появи ризиків зловживань із боку дозвільних органів.

По-третє, не розв'язаним залишилося зауваження і щодо встановлення автоматизованого обладнання для моніторингу викидів забруднювальних речовин, які в режимі реального часу мають передаватися до дозвільного органу та оприлюднюватись через мережу Інтернет. У новій редакції законопроєкту № 4167 з’явився запобіжник на період відсутності зв’язку між автоматизованим обладнанням установки та дозвільним органом. Проте пропозиція встановлювати обладнання на всіх джерелах викидів продовжує суперечити Директиві 2010/75/ЄС, яка передбачає такі вимоги виключно в висновках НДТМ та лише для визначеного переліку установок. Окрім того, досі не розпочато процес приведення у відповідність чинних підходів до безперервного вимірювання гранично допустимих викидів забруднювальних речовин зі стаціонарних джерел до положень Директиви 2010/75/ЄС, які більше відбивають реалії роботи бізнесу.

По-четверте, законопроєкт досі не узгоджується з Національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), зокрема в частині недостатнього "перехідного періоду" для операторів установок у категорії "Енергетика", а також права здійснення діяльності в перехідний період на підставі чинних спецдозволів до закінчення їхнього терміну дії. За таких умов є ризик повного зупинення роботи енергетичного сектору, що може мати непоправні наслідки для економіки країни загалом.

По-п’яте, представники бізнесу, Мінекономіки, Мінфіну знову видаються незалученими у процес розроблення та затвердження НДТМ. Навіть більше, у тексті законопроєкту № 4167 з’явилося негативне положення, зокрема, щодо наділення Міндовкілля дискреційними повноваженнями, у частині розрахунку економічної доцільності введення НДТМ та ухвалення рішення щодо надання відступу. На переконання бізнесу, НДТМ та будь-які економічні розрахунки мають затверджуватись тільки на рівні Кабінету міністрів України, що дасть змогу забезпечити дотримання вимог Директиви зі встановлення прозорих, недискримінаційних регуляторних правил.

По-шосте, визначено чіткий строк введення в дію нових еконормативів відповідно до НДТМ – починаючи з 1 січня 2028 року. З огляду на досвід країн ЄС, деякі з яких й досі впроваджують НДТМ, такі терміни в поточній економічній ситуації видаються нереалістичними для України.

По-сьоме, у проєкті закону № 4167 зберігається брак розуміння потенційних джерел фінансування екомодернізації або стимулів державної підтримки для підприємств, що впроваджуватимуть НДТМ. Пропонована вказівка для Кабміну щодо розроблення державної цільової програми з екомодернізації в умовах дефіциту бюджету видається недостатньою для покриття витрат підприємств, які оцінюються в більш ніж 10 млрд доларів.

Також бізнес запропонував консолідувати пропозиції альтернативних законопроєктів під час доопрацювання тексту проєкту закону № 4167. В інакшому разі асоціація не готова підтримати поточну редакцію цього законопроєкту.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, 21 травня Верховна Рада України вдруге провалила в повторному першому читанні та відправила на доопрацювання проєкт закону №4167 про реформу у сфері контролю промислового забруднення.

Протягом місяця було зареєстровано ще два альтернативних законопроєкти – № 4167-2 та № 4167-3. Окрім того, 17 червня зареєстрували третю версію законопроєкту.

Читайте також
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"
Експерт розповів про корупційні ризики законопроєкту "Про промзабруднення"

На думку фахівців, документ потребує змін, які допоможуть створити прозорі правила для підприємств та сприятливий інвестиційний клімат

Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"
Верховна Рада втретє провалила законопроєкт "Про промзабруднення"

Згідно документу, підприємства мають понад 12 років на впровадження НДТМ, за умови отримання відступу у Міндовкілля