Україні потрібна реальна реформа контролю промислового забруднення, а не на папері. Для цього влада повинна врахувати всі зауваження бізнесу.
На цьому в середу, 7 липня, наголосили у пресслужбі Європейської бізнес-асоціації.
"Серед зауважень і пропозицій, надісланих Європейською бізнес-асоціацією, у законопроєкті № 4167 було враховано тільки можливість анулювання інтегрованого довкільного дозволу суто на підставі рішення суду. Водночас інші зауваження бізнесу так і залишилися без принципових змін", — йдеться в заяві представників асоціації.
По-перше, так і не було врегульовано питання виключення виду діяльності "підземні гірничі роботи та пов’язані з ними операції, відкритий видобуток корисних копалин із поверхні ділянки, що перевищує 25 гектарів" із-під дії законопроєкту як такого, що не регулюється Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди та для якого відсутні висновки найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).
По-друге, для отримання інтегрованого дозволу для операторів установок встановлюється порядок без вичерпних підстав відмови у видачі, анулювання, зупинення інтегрованого дозволу. Це відповідно може призвести до появи ризиків зловживань із боку дозвільних органів.
По-третє, не розв'язаним залишилося зауваження і щодо встановлення автоматизованого обладнання для моніторингу викидів забруднювальних речовин, які в режимі реального часу мають передаватися до дозвільного органу та оприлюднюватись через мережу Інтернет. У новій редакції законопроєкту № 4167 з’явився запобіжник на період відсутності зв’язку між автоматизованим обладнанням установки та дозвільним органом. Проте пропозиція встановлювати обладнання на всіх джерелах викидів продовжує суперечити Директиві 2010/75/ЄС, яка передбачає такі вимоги виключно в висновках НДТМ та лише для визначеного переліку установок. Окрім того, досі не розпочато процес приведення у відповідність чинних підходів до безперервного вимірювання гранично допустимих викидів забруднювальних речовин зі стаціонарних джерел до положень Директиви 2010/75/ЄС, які більше відбивають реалії роботи бізнесу.
По-четверте, законопроєкт досі не узгоджується з Національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), зокрема в частині недостатнього "перехідного періоду" для операторів установок у категорії "Енергетика", а також права здійснення діяльності в перехідний період на підставі чинних спецдозволів до закінчення їхнього терміну дії. За таких умов є ризик повного зупинення роботи енергетичного сектору, що може мати непоправні наслідки для економіки країни загалом.
По-п’яте, представники бізнесу, Мінекономіки, Мінфіну знову видаються незалученими у процес розроблення та затвердження НДТМ. Навіть більше, у тексті законопроєкту № 4167 з’явилося негативне положення, зокрема, щодо наділення Міндовкілля дискреційними повноваженнями, у частині розрахунку економічної доцільності введення НДТМ та ухвалення рішення щодо надання відступу. На переконання бізнесу, НДТМ та будь-які економічні розрахунки мають затверджуватись тільки на рівні Кабінету міністрів України, що дасть змогу забезпечити дотримання вимог Директиви зі встановлення прозорих, недискримінаційних регуляторних правил.
По-шосте, визначено чіткий строк введення в дію нових еконормативів відповідно до НДТМ – починаючи з 1 січня 2028 року. З огляду на досвід країн ЄС, деякі з яких й досі впроваджують НДТМ, такі терміни в поточній економічній ситуації видаються нереалістичними для України.
По-сьоме, у проєкті закону № 4167 зберігається брак розуміння потенційних джерел фінансування екомодернізації або стимулів державної підтримки для підприємств, що впроваджуватимуть НДТМ. Пропонована вказівка для Кабміну щодо розроблення державної цільової програми з екомодернізації в умовах дефіциту бюджету видається недостатньою для покриття витрат підприємств, які оцінюються в більш ніж 10 млрд доларів.
Також бізнес запропонував консолідувати пропозиції альтернативних законопроєктів під час доопрацювання тексту проєкту закону № 4167. В інакшому разі асоціація не готова підтримати поточну редакцію цього законопроєкту.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, 21 травня Верховна Рада України вдруге провалила в повторному першому читанні та відправила на доопрацювання проєкт закону №4167 про реформу у сфері контролю промислового забруднення.
Протягом місяця було зареєстровано ще два альтернативних законопроєкти – № 4167-2 та № 4167-3. Окрім того, 17 червня зареєстрували третю версію законопроєкту.
