Увесь світ прагне до розвитку "зеленої" енергетики. Країни інвестують мільярди доларів, щоб перевести генерацію електроенергії з традиційних джерел на відновлювальні джерела (ВДЕ). Одним з основних напрямів альтернативної енергетики сьогодні є генерація енергії з біогазу. Щоб з’ясувати, які перспективи галузі в Україні, ми запросили на інтерв’ю генерального директора групи енергогенерувальних компаній "Кліар Енерджі" Андрія Гріненка.
- Як нині почувається сфера альтернативної енергетики в Україні?
Насправді сфера альтернативної енергетики в Україні "існує". Можна ще сказати – "виживає". Тому, щоб зберегти компанію та продовжити розвиток альтернативної енергетики в Україні, ми диверсифікувалися.
Зокрема, почали працювати в напрямі Waste-менеджменту. Справді, флагманським проєктом для нашої компанії, я вважаю, стало обслуговування найбільшого сміттєзвалищного полігону Одеської області "Дальницькі кар’єри".
- Вважають, що сміттєві полігони – це суто проблеми. Їх важко обслуговувати, вони можуть бути небезпечними, як це сталося у Львові. У чому вигоди для бізнесу під час розроблення цих полігонів?
Без перебільшення, Україна засипана відходами. Нині відходи займають площу в 54 млн м2, а їхня маса – понад 9 млн тонн. Захоронення відбувається на 6 тис. звалищ і полігонів. З них понад 250 полігонів перевантажені, а майже півтори тисячі не відповідають нормам екологічної безпеки.
Ви правильно зазначили, що некеровані сміттєзвалища – це потенційна небезпека для населення. Але там, де інші бачать тільки проблему, ми винаходимо рішення. Ми навчилися приборкувати небезпечний газ біометан і генерувати з нього енергію.
- Про яку кількість видобутку біометану йдеться?
Щодобово компанії "Кліар Енерджі" видобувають близько 180 тис. м3 біометану, а загальна сума сягає понад 63 млн м3 на рік. Відповідно до даних Держенергоефективності, потенціал цього сектору в країні становить 4 млрд м3 біометану на рік.
- Як технологічно відбувається процес видобутку біометану та генерації з нього теплової та електричної енергії?
Спочатку на полігоні проводять дослідження кількості газу. Якщо кількість виявляється доцільною для подальшої генерації енергії, то проводиться буріння. У тіло полігону, на 12 м в глибину відходів, вставляться газовідвідні труби. Існують вертикальні й горизонтальні газовідвідні свердловин, а також є горизонтальні – смарт-комірки.
Технологія смарт-комірок відрізняється від суто горизонтальних свердловин. Тут закладаються додаткові датчики, трубопроводи для зволоження та зменшення температури в тілі полігону. Річ у тому, що метанові бактерії живуть за певної вологості та температури. Якщо занадто волого – відбувається менше гниття. Якщо сухе середовище, процес теж призупиняється – метану виділятиметься менше. Горизонтальні смарт-комірки дають змогу технологічно контролювати процес гниття. Інакше кажучи, ми беремо більшу кількість газу з однієї одиниці відходів. Це запобігає неконтрольованим пожежам, оскільки полігон тримаємо під розрідженням.
Труби прокладають, щоб забрати полігонний газ від свердловини до станції, де він надходить до системи очистки від небезпечного сірководню (H2S). Тільки після цього біогаз поступає на двигун внутрішнього згорання, де, після спалення в поршневій групі, відбувається процес виробництва електрики. Також є можливості і для віддачі тепла.
- А яка географія полігонів, що обслуговує "Кліар Енерджі"?
У нас є 16 об’єктів по всій країні: Кривий Ріг, Тернопіль, Львів, Івано-Франківськ, Кременчук, Харків, Луцьк, Чернігів, Полтава, Біла Церква, Херсон, Дніпро та інші. Звісно, зупинятися ми не збираємося.
- Поле вашої діяльності наразі захищено на законодавчому рівні?
Зараз ми керуємося законом 1998 року "Про відходи". На жаль, цей закон морально застарів, зокрема, з погляду можливостей для підприємств, що могли б генерувати енергію з біогазу.
Але вже існує законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо енергетичної утилізації відходів", який передбачає також інтереси компаній, що хочуть розвивати біогазову галузь. Та до його ухвалення треба ще дожити.
Наразі, для інтеграції в європейську біоенергетичну систему, нам вкрай потрібно законодавче регулювання генерації енергії з відновлюваного палива з відходів (SRF, RDF).
- Що це за відходи, як їх можна використовувати?
RDF - це паливо з теплотворною здатністю 8 -14 МДж/кг. Технологія його виробництва починається з сортування. Така вторинна сировина, як макулатура, склобій, пластик і метал, йде на переробку. Органіка — рослини або залишки їжі — відправляють на компостування або на полігон, де згодом з неї отримують біогаз.
Всі інші види відходів, а це близько 1/3 сміття, — це сировина для майбутнього RDF-палива. Таку масу подрібнюють, після чого пресують у брикети або гранули, внаслідок чого і отримується RDF-паливо.
SRF складається переважно з біологічних відходів і являє собою гомогенну суху сировину з низьким вмістом небажаних домішок, що придатна для складування.
Відновлюване паливо з відходів (SRF, RDF) активно використовується в установках для спалювання відходів, зокрема, з виробленням електричної та теплової енергії, або в установках побічного спалювання (на вугільних електростанціях або в цементних печах).
Наприклад, сміттєпереробні заводи, що діють у Польщі, виготовляють RDF в кількості приблизно 20-40% від початкової маси полігону ТПВ, тобто, близько 4 млн тонн палива на рік.
- Які перспективи розвитку "зеленої" енергетики в Україні? Чи здатна вона конкурувати з генерацією енергії з традиційних джерел?
Загалом, "зелена" енергетика – це майбутнє, що настане з нашого бажання, або всупереч йому. Низка країн Європи закривають вугільні ТЕС та атомні електростанції. Країни Африки інвестують мільярди в розвиток альтернативної енергетики. Новий уряд США вже оголосив повернення країни до вуглецево-нейтрального вектора.
Для України розвиток енергетики на ВДЕ – це перший крок до повної енергонезалежності. Також це можливість децентралізувати енергосистему, тобто захистися від відключень споживачів та гарантовано отримати тепло взимку. Не слід забувати про робочі місця, про податки, про плюси для навколишнього середовища.
Waste-менеджмент – не єдина галузь, яку розвиває "Кліар Енерджі". Крім того, ми інвестуємо великі кошти в створення ТЕС на біомасі. Це такі значні проєкти як Корюківська ТЕС, потужністю в 4 МВт. Або Чернігівська генерувальна компанія, де вперше в країні застосували технологію газифікації біомаси. Електроенергія подається в мережу, а тепло – для опалення одного з районів Чернігова. Ще ми запустили проєкт з виробництва українських газифікаторів.
Іноді здається, що є люди, яким вигідно, щоб "зелена" енергогалузь не розвивалася в країні, а тому вони закривають очі на її переваги. Але боротися з майбутнім – це боротися з вітряками. Навіть якщо безглуздя переможе, Україна залишиться на узбіччі історії.
