Природоохоронці розкритикували призначення міністром захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця в умовах війни.
За 5 місяців керівництва виконуючого обов’язки міністра, Міндовкілля не мало значних успіхів, повідомляє Екологія – Право – Людина (ЕПЛ) у Facebook.
В ЕПЛ пояснили, що під час повномасштабної війни не була організована евакуація людей та матеріальних цінностей з підпорядкованих Міндовкіллю підприємств та установ, зокрема установ природно-заповідного фонду, які знаходились безпосередньо на кордоні з Росією та окупованими нею територіями, підприємств в Чорнобильській зоні відчуження.
Міндовкілля не забезпечило спорядженням та засобами захисту працівників установ природно-заповідного фонду, які воюють. Також підтримкою та евакуацією тих, хто залишився на тимчасово окупованих територіях, займаються волонтери та міжнародні природоохоронні організації, а не профільне міністерство.
Фахівці ЕПЛ зазначили, що також не налагоджена системна робота з підрахунку шкоди довкіллю, завданою російською агресією. Чинні методики не адаптовані до умов воєнного стану, що унеможливлює подання фахових позовів на відшкодування завданих збитків.
Окрім того, продовжують існувати корупційні схеми з власною переробкою лісгоспами, продажем деревини установами природно-заповідного фонду за заниженими цінами, не наведений “порядок” на ринку деревини.
“Через приховування інформації про рубки та порушення природоохоронного законодавства на територіях, де не велись бойові дії, українська деревина вже визнана ризикованою в окремих країнах ЄС, і від її купівлі відмовилась низка великих європейських компаній, зокрема ІКЕА”, – йдеться в матеріалі.
Також Стрільця критикують за відсутність законодавчих кроки, які б забезпечили адаптацію сфери охорони довкілля до воєнного стану. Це ускладнює діяльність бізнесу, який не може отримати вчасно відповідні документи.
В матеріалі також вказали, що цифрова система в сфері охорони довкілля "ЕкоСистема" виявилась неякісною і незахищена, адже повністю була знищена під час хакерської атаки в ніч з 13 на 14 січня і не була відновлена хоча б частково до початку агресії. "Вижили" лише ті ресурси, які знаходились на зовнішніх серверах і були розроблені без участі Руслана Стрільця.
Також була знищена вся база даних системи документообігу за період з відновлення роботи Міндовкілля у 2020 році, яка, на відміну від інших міністерств і відомств, так і не була відновлена з резервних копій.
Не впроваджений електронний лісорубний квиток та електронний сертифікат походження деревини, а концепція його впровадження містить сканування десятків документів та завантаження сканів в систему.
“Всі пропозиції громадськості з оприлюднення інформації, яка б могла виявляти незаконні рубки та незаконний експорт продукції з деревини за кордон, були відхилені”, – йдеться в матеріалі.
Окрім того, презентований Міндовкіллям Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів не відповідає базовим принципам Протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів, який був ратифікований Верховною Радою України 3 лютого 2016 року.
Також не були прийняті законопроєкти, які забезпечують євроінтеграційні реформи. Серед них законопроєкти № 4167, а згодом – 6002-1, 6002-2 про промислове забруднення та № 2207-1-д про відходи, за які відповідальний з боку Міндовкілля був Руслан Стрілець. Не були винесені в зал на друге читання законопроєкти попереднього міністерства, зокрема № 3091 про державний екологічний контроль та № 5650 про збереження лісів та степів та № 4461 про території Смарагдової мережі.
“Замість системних реформ були прийняті лише косметичні законопроекти про заборону пластикових пакетиків та щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, – пише ЕПЛ.
В матеріалі також зазначили, що основними партнерами Стрільця по здійсненню реформ є Офіс ефективного регулювання (BRDO), який декларує своєю задачею допомогу бізнесу. Також в грудні 2021 року він отримував нагороди від "Асоціації професійних екологів України", яка жорстко опонує всім довкіллєвим евроінтеграційним законопроєктам та називав захисників довкілля "екотерористами".
Також природоохоронці розкритикували видачу дозвільних документів на небезпечну діяльність ТОВ "Рокобан" у Кам’янському та Харкові. Рішення судів, що були ініційовані мешканцями міст, вказали на порушення процедури видачі дозвільних документі ТОВ "Рокобан".
В ЕПЛ також зазначили, що під час роботи Стрільця на посаді керівника департаменту екології Дніпропетровської ОДА у 2015 році було витрачено майже 2,5 млн гривень на розробку проєкту створення НПП "Орільський", який досі не створений. Також було витрачено сотні мільйонів гривень обласного екологічного фонду на розчистки річок та профінансовані заходи, які містять значні корупційні ризики.
Природоохоронці виказують недовіру новому міністру Міндовкілля у процесі збереження довкілля у вкрай складних умовах війни та післявоєнної відбудови, коли в пріоритеті будуть економічні питання.
Нагадаємо, 14 квітня Верховна Рада України призначила міністром захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, експерти пояснили, чому Міндовкілля не працює ефективно.
