Ухвалення закону №4167 не приведе до інвестицій в екомодернізацію, — Зінченко shutterstock

Ухвалення закону №4167 не приведе до інвестицій в екомодернізацію, — Зінченко

Валентина Гембарська

Не від закону залежить, чи буде бізнес інвестувати в екологію

Ухвалення законопроєкту 4167 не приведе до інвестицій в екомодернізацію, адже закон не знижує викиди. Викиди знижують за рахунок інвестицій, яких у нас в країні катастрофічно не вистачає.

Про це в своєму блозі на "Цензор.нет" пише глава комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко. Він підкреслив, що в усьому світі зараз відбувається "зелена" трансформація і перебудова всіх ланцюжків.

"І Україна теж частина цієї економіки, ми теж трансформуємося. Українська економіка інтернаціоналізована — в нашому ВВП висока частка експорту. Це означає, що ми надмірно залежні від того, що відбувається в світі. У зв'язку з цим головна проблема українських підприємств — це недоінвестування. Президент розробляє спеціальний закон, щоб у нас були інвест-няні, щоб до нас йшли іноземні інвестиції. Але ухвалення найпрекраснішого закону з будь-яким номером, наприклад №4167 не приведе до інвестицій в екомодернізацію", — вважає експерт.

За його словами, закон не знижує викиди, адже викиди знижуються за рахунок інвестицій, нових технологій, розбудови заводів. У свою чергу, Зінченко зазначив, що самі інвестиції залежать не від законів, а від кредитного рейтингу країни, доступу підприємств до інвестицій, цін на зовнішніх ринках і зваженої екологічної політики держави.

Він підкреслює, що всім відомо, що в Україні застарілі і зношені основні фонди.

"Я щиро не розумію, чому необхідно так терміново ухвалити законопроєкт №4167. Наприклад, найактуальніший європейський інструмент в сфері екології та торгової політики, Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), почали обговорювати в 2018 році. Наш експертний центр брав участь у багатьох міжнародних круглих столах на цю тему, разом з фахівцями з Індії, ПАР, Латинської Америки, Туреччини, Росії. Можливо, через місяць Єврокомісія скаже про приблизний механізм. Можливо, у 2023 році він почне діяти. У нас же треба швидко ухвалити, підписати папірець, а потім розбиратися, що і як робити", — вважає Зінченко.

За словами експерта, в Україні нічого не говорять про відновлення і державну участь в ньому.

"Коректний тільки шлях сталого розвитку. Це є в стратегії кожної компанії. І не від закону залежить, чи буде бізнес інвестувати в екологію, а від вартості залучення грошей, цін на сировину і від виваженої державної екологічної політики. Якщо ми йдемо в Європу, треба брати на озброєння європейські методи. Там використовуються найрізноманітніші політики, щоб збільшити інвестиційну привабливість, стимулювати і підтримати підприємства, що дає в результаті доступ до тих самих найкращих доступних технологій", — підсумував він.

Як повідомляла ЕкоПолітика, Верховна Рада збереться на позачергове засідання в четвер, 15 липня. Зокрема, нардепи планують розглянути законопроєкт 4167 "Про промислове забруднення".

Читайте також
НДТМ та інтегровані дозволи: як в ЄС проводили екомодернізацію промисловості
НДТМ та інтегровані дозволи: як в ЄС проводили екомодернізацію промисловості

Перехід підприємств Євросоюзу на нові екологічні рейки триває вже не перший десяток років

Як підприємству отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл: у Міндовкіллі розповіли
Як підприємству отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл: у Міндовкіллі розповіли

Його впровадження передбачене євроінтеграційними зобов’язаннями України

Закон про промзабруднення посилив тиск на промисловість у воєнний час, -  Fastmarkets
Закон про промзабруднення посилив тиск на промисловість у воєнний час, -  Fastmarkets

Це стосується як часової, так і економічної компоненти екомодернізації

Президент підписав закон №11355 про промислове забруднення
Президент підписав закон №11355 про промислове забруднення

Стейкхолдери поцікавилися, чи означає це, що після цього підприємства перебудуються самі, як за помахом чарівної палички