Ухвалення закону №4167 не приведе до інвестицій в екомодернізацію, — Зінченко

Ухвалення закону №4167 не приведе до інвестицій в екомодернізацію, — Зінченко shutterstock
Валентина Бокій

Не від закону залежить, чи буде бізнес інвестувати в екологію

Ухвалення законопроєкту 4167 не приведе до інвестицій в екомодернізацію, адже закон не знижує викиди. Викиди знижують за рахунок інвестицій, яких у нас в країні катастрофічно не вистачає.

Про це в своєму блозі на "Цензор.нет" пише глава комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко. Він підкреслив, що в усьому світі зараз відбувається "зелена" трансформація і перебудова всіх ланцюжків.

"І Україна теж частина цієї економіки, ми теж трансформуємося. Українська економіка інтернаціоналізована — в нашому ВВП висока частка експорту. Це означає, що ми надмірно залежні від того, що відбувається в світі. У зв'язку з цим головна проблема українських підприємств — це недоінвестування. Президент розробляє спеціальний закон, щоб у нас були інвест-няні, щоб до нас йшли іноземні інвестиції. Але ухвалення найпрекраснішого закону з будь-яким номером, наприклад №4167 не приведе до інвестицій в екомодернізацію", — вважає експерт.

За його словами, закон не знижує викиди, адже викиди знижуються за рахунок інвестицій, нових технологій, розбудови заводів. У свою чергу, Зінченко зазначив, що самі інвестиції залежать не від законів, а від кредитного рейтингу країни, доступу підприємств до інвестицій, цін на зовнішніх ринках і зваженої екологічної політики держави.

Він підкреслює, що всім відомо, що в Україні застарілі і зношені основні фонди.

"Я щиро не розумію, чому необхідно так терміново ухвалити законопроєкт №4167. Наприклад, найактуальніший європейський інструмент в сфері екології та торгової політики, Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), почали обговорювати в 2018 році. Наш експертний центр брав участь у багатьох міжнародних круглих столах на цю тему, разом з фахівцями з Індії, ПАР, Латинської Америки, Туреччини, Росії. Можливо, через місяць Єврокомісія скаже про приблизний механізм. Можливо, у 2023 році він почне діяти. У нас же треба швидко ухвалити, підписати папірець, а потім розбиратися, що і як робити", — вважає Зінченко.

За словами експерта, в Україні нічого не говорять про відновлення і державну участь в ньому.

"Коректний тільки шлях сталого розвитку. Це є в стратегії кожної компанії. І не від закону залежить, чи буде бізнес інвестувати в екологію, а від вартості залучення грошей, цін на сировину і від виваженої державної екологічної політики. Якщо ми йдемо в Європу, треба брати на озброєння європейські методи. Там використовуються найрізноманітніші політики, щоб збільшити інвестиційну привабливість, стимулювати і підтримати підприємства, що дає в результаті доступ до тих самих найкращих доступних технологій", — підсумував він.

Як повідомляла ЕкоПолітика, Верховна Рада збереться на позачергове засідання в четвер, 15 липня. Зокрема, нардепи планують розглянути законопроєкт 4167 "Про промислове забруднення".

Читайте також
В Україні готуються до уніфікації довкіллєвих дозволів для бізнесу
В Україні готуються до уніфікації довкіллєвих дозволів для бізнесу

У Мінекономіки запевняють, що нова система буде більш прозорою та зручною

Популярні запитання щодо CBAM: Єврокомісія опублікувала оновлений документ
Популярні запитання щодо CBAM: Єврокомісія опублікувала оновлений документ

Вже з 2027 року ціни на викиди у межах СВАМ публікуватимуть щотижня із прив’язкою до показників ETS

Мінекономіки отримало першу заяву про одержання інтегрованого довкіллєвого дозволу 
Мінекономіки отримало першу заяву про одержання інтегрованого довкіллєвого дозволу 

Реформа промислового забруднення перейшла у фазу практичної реалізації

Україна щорічно може заробляти до €1,1 млрд на утилізації метану
Україна щорічно може заробляти до €1,1 млрд на утилізації метану

На думку експертів, скорочення викидів цього газу є одним із найшвидших та найбільш економічно ефективних кліматичних заходів, доступних для нашої країни у критичному періоді 2025–2045 років