Посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас на організованій в рамках конференції YES Brainstorming дискусії "Декарбонізація. Який шлях України?" висловив думку про те, що перекласти тягар фінансування декарбонізації на платників податків буде неправильним.
“Повинен платити забруднювач. Влада повинна сміливіше працювати з цим”, – зазначив посол.
На його думку, слід підвищити плату в Україні за викиди CO2. Наразі в нашій країні вона становить 15 євроцентів за тонну, тоді як в ЄС – понад 50 евроцентів.
Своє бачення в питаннях декарбонізації висловили і представники бізнесу, зокрема заступник генерального директора "Інтерпайп" Денис Морозов і виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
“Бізнес готовий інвестувати в декарбонізацію, однак за підтримки держави ці зусилля матимуть більший ефект”, — зазначив Морозов.
Також він нагадав, що компанія зробила найбільшу екологічну інвестицію близько $1 млрд без держпідтримки 10 років тому, коли про Green Deal ніхто не говорив, побудувавши замість екологічно брудного мартенівського виробництва інноваційний електросталеплавильний комплекс "Інтерпайп Сталь" і скоротивши викиди СО2 в 10 разів.
За його словами, експортер 85% продукції "Інтерпайп" дедалі частіше отримує від своїх клієнтів запити на проведення екологічного аудиту, і зараз компанія завершує розробку довгострокової стратегії декарбонізації.
“Незважаючи на наявність сучасного, відповідного всім екологічним нормам ЄС металургійного заводу, нам все ще необхідна підтримка від держави. Перш за все, це стосується доступності металобрухту, який є критичною сировиною для декарбонізації”, – сказав Морозов.
Він закликав залишати весь брухт в Україні, оскільки без нього країна не зможе декарбонізувати металургію і досягти цілей Green Deal.
Серед інших нагальних проблем він назвав відсутність достатнього доступу промисловості до дешевої низьковуглецевої і "зеленої" електроенергії, зокрема, АЕС.
Сахарук наголосив про те, що для довгострокових інвестицій потрібне стабільне середовище. За його словами, зниження постфактум "зелених" тарифів призвело до того, що цього року не буде вироблено майже 1 ГВт "зеленої" електроенергії і додатково викинуто 2 млн тонн СО2.
Міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Роман Абрамовський на конференції відзначив, що Україні вже вдалося узгодити ідею українського кліматичного фонду, подібного Фонду енергоефективності, з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), а до кінця вересня таке узгодження може бути завершено і зі Світовим банком.
Глава Мінекології вважає, що цей фонд може акумулювати всі екологічні податки і плату за СО2, а МФО зможуть їх мультиплікувати, зокрема, ЄБРР говорить про мультиплікатора 4-5 разів. Абрамовський наголосив, що далі йтиметься про зрозумілі проекти для фінансування за рахунок коштів Фонду.
За словами Морозова і Сахарука, одним із напрямів використання коштів Фонду могла б стати компенсація процентних ставок, оскільки в Україні вони значно вищі, ніж в Європі. Як сказав глава Мінекології, це цілком можливо.
Нагадаємо, у вересні ЕкоПолітика писала про те, які ставки екологічного податку в Україні, хто його сплачує та чи ефективно використовує держава надходження від нього.
