Під Дніпром утворилися отруйні "озера", які належать скандальній компанії Скриншот каналу Dron Tom / YouTube

Під Дніпром утворилися отруйні "озера", які належать скандальній компанії

Олена Яценьо

Держекоінспекція не може дати собі з ним раду

У передмісті Дніпра, неподалік від житлового району, розкинулися озера, наповнені отруйною рідиною, та канави з нафтопродуктами.

Від цих об'єктів несеться різкий сморід нечистот. Утім, ліквідовувати їх не поспішають, ідеться в матеріалі НВ. Наголошується, що небезпечні відходи лежать у балці Розсохувата, що на Криворізькому шосе.

За даними Держгеокадастру, територія має площу 44 га та з 2001 року належить сумнозвісному приватному підприємству "Хелп". Площа самих "озер" становить 17 га.

Відповідно даними з реєстрів, основним видом діяльності компанії "Хелп" є збір безпечних і небезпечних відходів. Водночас ступінь ризику підприємства — його негативного впливу на довкілля — визначено як високий.

Власне кажучи, компанія має сміттєвий полігон та озера-відстійники. Директором там — Андрій Гідрайтіс, а кінцевий бенефіціар — колишній депутат Новокодацької районної ради від Радикальної партії Олега Ляшка Олександр Якимов.

Млява боротьба Держекоінспекції

Компанія неодноразово потрапляла у поле зору місцевої екологічної інспекції, яка проводила позапланову перевірку та виявила численні порушення. Так, у 2018 році Держекоінспекція вказала в акті за результатами перевірки, що на земельній ділянці, яка належить підприємству, є три полігони рідких промислових відходів (невідомого походження та складу). "Слід зазначити, що контроль за станом глибинних сховищ та їхнім негативним впливом на довкілля не здійснюється", — йдеться у звіті екологічної інспекції.

У 2020 році у компанії "Хелп" відбулися ще дві перевірки, унаслідок яких було виявлено кричущі факти порушення встановлених для таких підприємств норм. Так, йшлося про те, що на підприємстві немає вентиляційної свердловини, що не встановлені очисні споруди (стічні води зі сміттєзвалища поширюються на рельєф територій, зокрема у вищезгаданий водовідстійник). Також протокол інспекції містить дослідження якості води, що надходить зі звалища і ґрунтових вод. А саме було зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій іонів заліза, марганцю і амонію, що спричинило неприємний запах. Крім того, було задокументовано десятки порушень, проєктних рішень (що стосуються сміттєзвалища) зокрема. Раніше складені вимоги державної оцінки впливу на довкілля не виконувалися, було порушено процедуру викидів забруднюючих речовин в атмосферу та багато іншого.

З огляду на численні порушення екологічна інспекція у вересні 2020 року подала позов з вимогою закрити підприємство "Хелп". Однак судові розгляди затягуються, зокрема через повільність державних інспекційних органів або несплату судового збору.

Компанія зі скандальним минулим

За словами екологічного активіста Ілля Рибкова, підприємство "Хелп" не раз потрапляло в поле зору місцевих активістів після кількох скандалів. Так, у 2016 році компанія фігурувала у кримінальній справі про діяльність незаконного пункту збору металобрухту. У 2017 році екологічна інспекція через катастрофічні порушення екологічних стандартів подала позов із вимогою закрити "Хелп2, але суд його відхилив. Згодом було подано апеляцію, але без успіху для інспекції.

Того ж таки 2017 року Хелп потрапив у корупційний скандал. Посадові особи комунального дніпровського підприємства Міськзеленбуд отримали близько 63,6 млн грн бюджетних коштів на виконання робіт з видалення зелених насаджень. Спиляні дерева мали переробити на тріску і відправити на полігон. Проте Рибаков розповідає, що натомість із тріски робили брикети для опалення на продаж. Список компаній, які було задіяно в цій справі, досить широкий: ТОВ "Спецдніпртранс", ТОВ "Будівельні відходи" та компанія "Хелп". Суд зобов’язав всі залучені підприємства надати документацію, яка могла б підтвердити реальність виконання замовлених робіт, але далі справа не пішла. У Дніпропетровській прокуратурі відповідають: у жовтні 2021 року її закрили через "відсутність кримінального порушення".

Рибаков зазначив, що хоча екологічна інспекція і приділяла увагу забруднювачу навколишнього середовища, але не могла або не хотіла довести справу до логічного завершення — усунення порушень або закриття підприємства. Наприклад, у травні 2021 року Дніпропетровський районний суд відхилив ще одне прохання інспекції про закриття підприємства

Головним аргументом, який вплинув на його рішення, стало запевнення компанії "Хелп" у тому, що підприємство стежить за викидами та проводить аналізи. Попри те акти екологічної інспекції свідчать про протилежне. Інспектори з охорони навколишнього середовища вирішили подати апеляцію. Але потім сталася реорганізація Держекоінспекції: для Дніпропетровської та Кіровоградської областей було створено новий інспекційний орган. Унаслідок цього, за словами голови Державної інспекції Придніпровського округу Сергія Сологуба, станом на жовтень 2021 року справу за апеляцією не було відкрито, хоча інспекція подала відповідну заяву.

Окрім того, компанія "Хелп" фігурувала в розслідуванні Save Dnipro щодо діяльності підприємства "Найс", яке за гроші нібито очищає стоки металургійного гіганта ПАТ ДМЗ, а насправді просто скидає їх в Дніпро як є.

"Пікантність цієї ситуації полягає в тому, що власник компанії Хелп Якимов через ще одне ТОВ пов’язаний із колишнім директором підприємства Найс. Саме в цьому підприємстві „стирчали вуха“ Дмитра Шибка: він багато років очолював місцеву екологічну інспекцію і через дружину Юлію Шибко, компанії "Серпень-9" та "Бізнесінвестконсалдинг" впливає на згаданий вже "Найс". На жаль, Шибко цей зв’язок відмовляється коментувати. Тоді і виникають сумніви щодо того, чому на підприємство "Хелп" в інспекції реагують абияк. Усі одне з одним пов’язані", — розповів Романюков.

Раніше ЕкоПолітика писала про розслідування активістів громадської організації Save Dnipro. У лютому 2021 року вони вкотре впіймали Дмитра Шибка (тоді керівника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області) на масштабній корупційній схемі.