Парламентський екокомітет підбив підсумки нашої участі у COP26 shutterstock

Парламентський екокомітет підбив підсумки нашої участі у COP26

Іван Шевчук

Внесок, який Україна збирається зробити в глобальну боротьбу зі зміною клімату, отримав схвалення, залишилось отримати фінанси під цю справу

Під час слухань у парламентському Комітеті з питань екополітики  робота української делегації під час 26-ї конференції ООН зі зміни клімату (COP26, Глазго) отримала позитивну оцінку

Ці слухання провели вчора, 22 грудня, в режимі зум-конференції.  Підсумки кліматичного форуму були тут серед провідних тем.

"Участь України у заходах СОР 26 була дуже помітною, наша делегація відпрацювала на всі сто відсотків!"  - таким враженнями поділилася представниця МЗС Наталія Сафонова.

Пані Сафонова нагадала про виступ президента Зеленського на пленарному засіданні конференції та 14 його двосторонніх зустрічей з лідерами інших держав. Важливим досягненням дипломатка вважає те, що членом бюро Рамкової конвенція ООН зі зміни клімату (РКЗК) від Східної Європи було обрано представницю України - заступницю Міністра захисту довкілля Ірину Ставчук.

З її виступу якраз і розпочалися комітетські слухання.

Щоб економіка – росла, а викиди ні

 Пані Ірина серед цьогорічних здобутків державної екополітики називає ухвалу оновленого національно визначеного внеску (НВВ2) до Паризької угоди. Він передбачає, що до 2030 року Україна бере на себе зобов’язання зменшити кількість парникових газів на 65% порівняно з 1990 роком.

Національно визначений внесок України

За графіком зменшення викидів чітко видно, що якихось кардинальних змін на найближчі десять років не заплановано – може йтися про зменшення викидів хіба у кілька відсотків. Левова частка декарбонізації у нас вже відбулася. Вона припала на 90-ті роки і була зумовлена аж ніяк не застосуванням новітніх екологічних технологій, а тотальним обвалом економіки у перші роки незалежності. До середини 90-их ВВП України обвалився майже на 60%. Десь на стільки ж зменшилися і викиди СО2. Позитивну тенденцію можемо вбачати у тому, що поступове відновлення економіки, яке розпочалося десь із 2000 року, не призводило до пропорційного збільшення викидів парникового газу.

Наталія Сафонова каже, що українські плани стосовно НВВ2 отримали схвальну оцінку наших міжнародних партнерів, зокрема ЄС. Однак вона зауважує:

"Саме по собі схвалення оновленого НВВ не означає автоматичної готовності міжнародних партнерів надавати якусь допомогу в цьому плані".

Схвалити НВВ, не значить – дати гроші

Пошук коштів на зелену модернізацію – то окреме і далеко не найлегше завдання. Ірина Ставчук каже, що у світі розуміють: розвинені країни мають допомагати решті у їхніх зусиллях по скороченню викидів СО2. Далі – як завжди: "країни, що розвиваються, просять якомога більше грошей , розвинені  країни намагаються знайти баланс".

Зафіксувати той баланс намагаються на не надто високих позначках. 2011 року було ухвалене рішення, що розвинені країни до 20 року мають згенерувати спільно 100 млрд доларів США щорічно на зелені програми. На цей показник вийти так і не вдалося. Власне, якою є поточна цифра, сказати важко, бо немає методик, а що саме рахувати до цього сукупного внеску. Точно зрозуміло, що вона є меншою від 100 млрд.

"Для нас це означає, - каже Ірина Ставчук, - що в рамках міжнародного механізму цих коштів не буде достатньо, щоб в Україні реалізувати всю трансформацію".

Вихід - співпраця на двосторонньому рівні. В такому форматі ведеться нині діалог з Євросоюзом, Великою Британією та США.

Ще один ресурс – залучення інвестицій від бізнес-структур. Заступниця міністра зауважує, що під час конференції в Глазго можна було пересвідчитися: приватні фонди все частіше заявляють, що відходять від фінансування традиційної енергетики і готові інвестувати у зелені проєкти. Проблема лиш в тому, що в світі такої кількості економічно доцільних зелених проєктів немає.

Ключовим тут є – "економічно доцільних". Тобто таких, які не просто допомагають дбати про природу, але й приносять прибуток.

"Грошей набагато більше, ніж проєктів", - констатує Ірина Ставчук. Тому є сенс з’ясувати, чи маємо якісь пропозиції, екологічні та прибуткові водночас.

Чи приймемо наступний COP?

На комітетських слуханнях говорили про те, що Україна має всі шанси у 2024 році прийняти чергову конференцію ООН зі зміни клімату. На цей рік, згідно черги, господарем має бути хтось зі східної Європи. Чому б не країна, яка представляє цей регіон у бюро РКЗК?

Ось тільки сама представниця, заступниця Міністра захисту довкілля Ірину Ставчук звертає увагу на те, що у підпорядкованому їй Департаменті стратегічного планування та міжнародної співпраці є всього 19 фахівців. Міжнародними перемовинами займаються лише двоє. З такими силами організувати гідний прийом представницької конференції – не реально. Гроші на збільшення штату можуть бути тільки бюджетними, тож Мінфін просять вивчити це питання.

Раніше ЕкоПолітика докладно зупинялася на питаннях кліматичної політики та декарбонізації економіки, що обговорювалися під час слухань.

Читайте також
При виробництві продуктів продукується більше викидів, ніж у металургії — IFEO
При виробництві продуктів продукується більше викидів, ніж у металургії — IFEO

Якщо сільське господарство та харчова промисловість виявляться неготовими до декарбонізації, то можуть втратити ринки збуту

Національний реєстр викидів підкріплять профільним законом
Національний реєстр викидів підкріплять профільним законом

Законопроєкт "Про Національний реєстр викидів" пропонує інструменти для боротьби із забрудненнями та гарантує безумовний доступ до інформації про довкілля

Міндовкілля затвердило рекомендації по звіту з ОВД для видобувних підприємств
Міндовкілля затвердило рекомендації по звіту з ОВД для видобувних підприємств

Підприємствам, що видобувають корисні копалини, рекомендовано складати звіт з ОВД до початку планової діяльності, а також широко й зарання інформувати громадськість про свої наміри

Автомобільні викиди стали причиною астми майже у 2 мільйонів дітей
Автомобільні викиди стали причиною астми майже у 2 мільйонів дітей

У дітей розвивається астма через забруднення, пов'язані з дорожнім рухом