Автори статті EURACTIV закликали розпочинати переговори про вступ України до ЄС з кластера "Енергетика та клімат", що стане прагматичним підходом до розбудови блоку.
Адже зелений курс та енергетика є наскрізними питаннями для низки секторів, а нові члени блоку мають відповідати європейським нормам, повідомляє EURACTIV.
Зазначається, що дорожня карта з питань енергетики та клімату "Зелений курс Україна: Україна на шляху до ЄС", опублікована в грудні 2023 року, рекомендує розпочати офіційні переговори з кластерів "Зелений порядок денний" та "Сталий розвиток".
Однак на EURACTIV назвали пʼять причин, чому перевагу варто надати питанням енергетики та клімату:
- Зелений курс та енергетика є наскрізними питаннями в промисловості, сільському господарстві, транспорті тощо. Зелений курс задає тон для кліматично нейтральної Європи, і очікується, що будь-який новий член, або близький партнер, повинен відповідати йому;
- Україна має певні успіхи в енергетичній сфері. Так звіт Єврокомісії показав "хороший” рівень підготовки в енергетичній сфері. Окрім того, "Український план", який детально описує, як Україна має використати допомогу у €50 мільярдів, передбачає реформування енергетичного сектору;
Автори підкреслили високу кваліфікацію українських технічних фахівців, які попри війну та систематичні обстріли змогли синхронізувати електроенергетичну систему з континентальною Європою, поступово відновити свою енергетичну систему, приєднатися до спільної організації операторів систем передачі електроенергії тощо.
- Україна терміново потрібує приватних інвестицій в енергетику та інфраструктуру для відновлення, чому можуть значною мірою сприяти успішно завершені питання кластера;
- Пріоритет у сфері енергетики та клімату є мостом між нагальними короткостроковими потребами (енергетична безпека, відбудова за принципом “краще ніж було”) та імперативом переговорів про членство;
- Тісніша інтеграція у сфері енергетики та клімату є взаємовигідною. Вона полегшить торгівлю енергією і знизить її вартість.
“Проте не слід забувати про такі виклики, як СТВ [система торгівлі квотами на викиди], належний ринок електроенергії, неефективні державні компанії, досягнення цілей з ВДЕ чи енергоефективності: вони існують, і такі проєкти, як "Зелений курс України", якраз і покликані допомогти знайти рішення”, – зазначили в EURACTIV.
Автори підкреслили, що зосередження на сільському господарстві, на інших сферах актів права Євросоюзу (acquis) не матиме такого ж швидкого впливу, як енергетична система, частиною якої Україна вже частково стала після синхронізації. Окрім того, всеосяжний фокус на енергетиці та кліматі також призведе до більшої ефективності в багатьох інших розділах.
На їхню думку, початок переговорів з кластера “Енергетика та клімат” дає можливість, яку не можна втратити.
Нагадаємо, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець заявив про "очевидний прогрес" у впровадженні євроінтеграційних довкіллєвих реформ, який у 2023 році Єврокомісія оцінила на “2” за пʼятибальною шкалою. Частина екоспільноти вважає "2" від Єврокомісії недостатнім прогресом, а інша – провалом.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець переконаний, що Україна у 2026 році зможе завершити імплементацію більшості європейських довкіллєвих директив та регламентів.
