16 квітня Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України організувало чергову зустріч зі стейкхолдерами та громадськістю, на якій обіцяли обговорити підходи та ключові параметри Національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ).
Журналісти ЕкоПолітики були присутні на заході й після нього зібрали враження учасників. Попри те, що ця тема дуже цікавить промисловців і викликає значний резонанс як у бізнес-середовищі, так і серед експертів, фідбеку за результатами зустрічі виявилося зовсім небагато.
Законопроєкт, який так і не показали
Головною причиною низької активності фахівців, на нашу думку, стало те, що підготований проєкт Закону України "Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів" на момент зустрічі ніхто зі стейкхолдерів так і не побачив. Його просто ще не оприлюднили, тому й оцінку спеціалісти дати не змогли.
Під час зустрічі посадовці обіцяли зробити це “сьогодні-завтра” після узгодження з юридичним департаментом міністерства. Станом на ранок 22 квітня на сайті Мінекономіки документа так і немає. Можливо, у правників відомства виникло до законопроєкту багато питань, і пізніше його оприлюднять заднім числом, як вже траплялося.
Що обговорювали
Головним доповідачем став начальник управління охорони навколишнього природного середовища та запобігання промисловому забрудненню Мінекономіки Богдан Семененко. Активно спілкувалися з присутніми заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександр Краснолуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
Попри відсутність тексту законопроєкту у публічному полі, назвати цю зустріч марною тратою часу не можна:
- Присутнім показали коротке оглядове відео про основні принципи та параметри роботи майбутньої НСТВ. Щоправда, ознайомитися з ним повною мірою змогли тільки ті, хто був присутній на зустрічі офлайн. Ті, хто приєднався за допомогою Zoom, через технічне недопрацювання не почули звуку. Картинки у відео змінювалися дуже швидко, тому навіть вловити сенс було вкрай важко. У Мінекономіки пообіцяли опублікувати відео на сайті — чекаємо й досі.
- Ознайомили з переліком із 8 зауважень від Федерації роботодавців України (ФРУ), які надійшли до міністерства. 7 із них врахували, одне — відхилили.
- Зорієнтували по строках, у які Мінекономіки планує подати законопроєкт до парламенту.
- Окремо приділили увагу надактуальному питанню CBAM: розповіли про ті кроки, що українська влада вже зробила та ще планує зробити для допомоги вітчизняному бізнесу, товари якого підпадають під дію цього механізму.
- Стейкхолдери змогли поставити питання стосовно одного з найбільш проблемних моментів – фінансування заходів із декарбонізації. Посадовці розповіли про передбачений у законопроєкті механізм, згідно з яким 90% суми своїх фінансових зобов’язань у межах НСТВ підприємства зможуть направляти на власні проєкти з екомодернізації.
За результатами заходу у Мінекономіки відзвітували, що “обговорили подальші кроки запровадження НСТВ”. Це відповідає дійсності. А ось із тим, що “учасники розглянули ключові аспекти формування системи, зокрема проєкт Закону України "Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів"”, погодитися не можемо. Тут посадовці видають бажане за дійсне, адже замість документа була лише коротка відеопрезентація, яка не може замінити ознайомлення із понад 130 сторінками законопроєкту.
Враження учасників
Ми ретельно промоніторили сторінки експертів і стейкхолдерів у соцмережах. Фідбеку дійсно обмаль. Так, директорка Департаменту екології, енергетики та зеленої економіки ФРУ Ольга Кулик зазначила, що представники Міністерства презентували ключові аспекти НСТВ, які були закладені в проєкт Закону, та строки впровадження системи.
“Одним із важливих та чутливих аспектів впровадження цієї системи є забезпечення реального фінансування проєктів, які мають бути реалізовані українськими компаніями для зниження викидів парникових газів”, – наголосила вона.
Фахівчиня відмітила, що посадовці не оминули увагою й питання CBAM.
Про свою долученість до процесу запровадження НСТВ заявив також активний учасник зустрічі — народний депутат Сергій Магера. Він вважає ключовим рішенням не чекати вступу до ЄС, а будувати власну систему вже зараз, але одразу сумісну з європейською.
“Має змінитись сама логіка: кошти зі зборів мають не просто йти у бюджет, а повертатимуться підприємствам під конкретні проєкти модернізації та зменшення викидів. Тобто це не про покарання, а про інвестиції в оновлення”, – впевнений народний обранець.
“Очікуємо оприлюднення проєкту Закону України "Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів"”, – написала вона.
“Принцип цільового використання карбонових платежів на декарбонізацію платників є не питанням дизайну політики, а базовою умовою її ефективності”, – впевнена президентка PAEW.
