Голова Міндовкілля Руслан Стрілець заявив, що попри війну, одним із пріоритетів Міндовкілля є адаптація національного довкіллєвого законодавства до вимог ЄС.
Наразі на розгляді Верховної Ради знаходиться 19 євроінтеграційних законопроєктів, 4 з яких мають бути прийняті першочергово для виконання Угоди про асоціацію з ЄС, повідомляє Міндовкілля.
Це законопроєкти:
- №4461 про території Смарагдової мережі;
- №7327 щодо державної системи моніторингу довкілля;
- №4187 щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування;
- №6004-2 про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Орієнтовна сума шкоди, яку російські війська завдали довкіллю України, становить понад 962 мільярди гривень. Команда Міндовкілля продовжуватиме обрахунок збитків природі від російської агресії, адже це важливо для формування судових позовів та отримання компенсації.
Загрози ядерній та радіаційній безпеці
Станом на 31 серпня 2022 року Запорізька АЕС працює з ризиком порушення норм радіаційної та пожежної безпеки.
25 серпня ЗАЕС принаймні двічі втрачала з’єднання з лініями електропередач протягом дня. Зауважень до роботи обладнання та систем безпеки наразі немає.
Окрім того, 28 серпня російські військові продовжували обстрілювати Енергодар та майданчик ЗАЕС. Внаслідок періодичних обстрілів інфраструктура станції зазнала пошкоджень, існують ризики витоку водню та розпилення радіоактивних речовин, високою є і пожежна небезпека.
1 вересня внаслідок чергового мінометного обстрілу російськими окупаційними військами майданчика Запорізької АЕС спрацював аварійний захист і відключився працюючий 5-й енергоблок. Того ж дня на ЗАЕС прибула місія МАГАТЕ.
В матеріалі зазначили, що окупанти докладають максимум зусиль, щоб не дати місії можливості ознайомитися з реальним станом справ на Запорізькій АЕС. Зокрема, інспектори місії МАГАТЕ пересувались станцією та спілкувались зі співробітниками ЗАЕС у присутності російських військових та працівників "Росатома", а українських та іноземних журналістів на станцію не допустили.
"Ми продемонстрували, що міжнародне співтовариство присутнє на станції, може там залишитися, і ми продовжимо цю роботу. Наша робота на станції тільки розпочалася", – прокоментував початок місії на Запорізькій атомній електростанції генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Україна очікує, що результатами роботи місії стануть деокупація ЗАЕС, її повернення під повний контроль України та подальша демілітаризація території навколо станції.
За супутниковими даними NASA FIRMS, 24 серпня в прикордонних районах Зони відчуження Чорнобильської АЕС були зафіксовані 4 осередки займання. Відкритого горіння не спостерігається, лише тління та задимлення у Денисовецькому, Паришівському та Котовському лісництвах.
Гасіння пожеж ускладнюється замінуванням багатьох ділянок території зони та близькістю до кордонів білорусі. Підвищення рівня радіаційного випромінювання у Зоні відчуження не виявлено.
Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
25 серпня:
- обстріл цеху заводу з обробки кольорових металів у Бахмуті Донецької області, виникла пожежа обладнання та матеріалів на площі 400 квадратних метрів;
- ракетні удари по Синельниківському району Дніпропетровської області пошкодили будівлю підприємства та сільськогосподарські склади.
26 серпня:
- атакували Дніпропетровську область: у Межівській громаді поцілили по будівлі підприємства, де сталася пожежа, а у Великомихайлівській громаді зруйновано склади сільгосптовариства;
- 16 ракетних ударів по Запоріжжю. В результаті атаки було пошкоджено підприємство та прилеглі багатоповерхові житлові будинки;
- ракетний удар по Чугуєву у Харківській області, що пошкодив об’єкт інфраструктури.
27 серпня:
- обстріл Дергачівської громади Харківської області, зруйнована будівля одного з промислових підприємств;
- обстріл м. Харків та Богодухівського, Чугуївського, Харківського та Ізюмського районів. Пошкоджені об’єкти промисловості, сталися пожежі, зокрема, загорівся склад з насінням соняшника;
- обстріл енергетичного підприємства в Зеленодольській громаді Дніпропетровської області.
28 серпня:
- ракетний удар по об’єкту військової інфраструктури в Сарнах Рівненської області. Пошкоджень зазнали близько 30 цивільних об’єктів, зокрема, приміщення лікарні. Також виникла пожежа на гектарі лісового масиву;
- удар з РСЗВ "Смерч" по Миколаєву, внаслідок чого виникла пожежа на території елеватора;
- обстріл машинобудівного заводу у Бахмуті, пожежники гасили пожежу на площі 700 кв.м. майже 10 годин;
29 серпня:
- обстрілами пошкодили 2 цехи Авдіївського коксохімічного заводу в Донецькій області;
- обстріл Миколаєва 16 зенітними ракетами С-300, що пошкодив об’єкти транспортної інфраструктури;
- 2 ракетних удари по центру Харкова. Частково зруйновано адміністративні будівлі.
30 серпня:
- у Нікопольському, Криворізькому та Дніпровському районах Дніпропетровської області, пошкоджено цивільну інфраструктуру, електромережі та газогони. У Кривому Розі є руйнування на одному із промислових підприємств;
- обстріляли з артилерії центр Харкова, а також Дергачі, Безруки, Слатине, Прудянку, Дементіївку, Нове, Питомник і Руську Лозову. Об’єкти цивільної інфраструктури зазнали руйнувань;
- в Запоріжжі через ракетні удари пошкоджено автозаправку.
31 серпня:
- обстріл молочно-товарної ферми неподалік села Велика Білозерка у Запорізькій області знищив 11 із 14 корпусів сільгосппідприємства та вбив близько тисячі корів;
- обстріляли Миколаїв, в результаті зайнялись зернові силоси на інфраструктурному об’єкті в Корабельному районі. Вогонь розповсюдився на площі близько 200 кв. м.
Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами, які можуть переноситися вітрами на великі відстані.
Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.
Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
За даними ДСНС, з 24 лютого до 31 серпня 2022 року на території України знешкоджено 190 029 вибухонебезпечних предметів, зокрема 2106 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 69 428 га.
Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
Кількість лісових пожеж в Україні у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року зросла у 2,3 рази, а площа – у 77 разів. У 70% випадків причиною лісових пожеж є активні бойові дії або обстріли крилатими ракетами, вибухи мін тощо.
25 серпня через російські обстріли зайнялись хвойна підстилка, лісові насадження та господарча споруда на території Галицинівського лісового урочища у Миколаївській області, що завдало збитків на 111 мільйонів гривень.
Також 25 серпня відбувся обстріл Шалигинської територіальної громади у Сумській області ймовірно з реактивних систем залпового вогню з фосфорними снарядами, зафіксовано 20 вибухів. Після обстеження місцевості виявлено загорання лісу в районі природоохоронного заказника та залишки снарядів.
“Значна площа цьогорічних пожеж на Київщині і Чернігівщині – понад 1,2 тисячі гектарів – це великі пожежі. Основні причини – це мінування лісових масивів”, – йдеться в матеріалі.
Лісники не можуть ризикувати людьми та заходити вглиб нерозмінованої території, де виникають пожежі. Вони вимушені обирати тактику локалізації пожеж по периметру загоряння, перешкоджаючи вогню розповсюджуватись там, де вже провели розмінування. На Київщині аби попередити пожежі лісгоспи облаштували майже 10,6 км протипожежних розривів і бар’єрів та 28,4 тисячі км мінералізованих смуг.
Експерти Українського товариства охорони птахів та BirdLife Europe & Central Asia провели дослідження, яке показало, що внаслідок військових дій птахам в Україні загрожує знищення, а також втрата та забруднення оселищ та місць гніздування.
Шкода водним ресурсам
Російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах. Через російську агресію значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Миколаївській областях.
З квітня 2022 року півмільйонний Миколаїв живе без стабільного водопостачання.
Чорне та Азовське моря
28 серпня в тимчасово окупованому Бердянську з'явилася величезна пляма з нафтопродуктів, яку прибило на місцеві пляжі. За даними бердянських ЗМІ, екологічне лихо сталося на пляжі Лиски неподалік акваторії Бердянського порту, де російські окупанти проводять вибухові роботи.
Внаслідок російських ракетних ударів вигоріло 100 гектарів заповідної території НПП "Тузлівські лимани". Співробітники парку продовжують знаходити на узбережжі моря тіла загиблих дельфінів. У 2022 році на 5 км узбережжя національного парку, до якого є доступ у науковців, було знайдено вже 35 тіл дельфінів. У 2021 році на всьому узбережжі парку (44 км) за весь рік було знайдено тільки 3 мертвих дельфінів.
Нагадаємо, в Азовському морі на ділянці від селища Приморський Посад до міста Бердянськ, Запорізька область, фахівці Оперативного штабу з фіксації екозлочинів виявили розлив нафти на площі 1434 кв.км.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Україні за пів року війни збитки довкіллю склали понад 962 мільярди гривень, без урахування шкоди для лісів, Чорного та Азовського морів, надр, природно-заповідного фонду тощо.
