Названі ключові наслідки війни для довкілля України за тиждень. Дайджест mepr.gov.ua

Названі ключові наслідки війни для довкілля України за тиждень. Дайджест

Катерина Бєлоусова

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами, які можуть переноситися вітрами на великі відстані

РФ продовжує вчиняти нові акти ядерного, ракетного, екологічного і продовольчого терору в Україні та загрожувати безпеці Європи та світу.

Однак попри війну, Україна продовжує впроваджувати європейські стандарти в довкіллєве законодавство, повідомляє Міндовкілля.

Так 18 липня парламент схвалив в цілому Закон України про ратифікацію Поправки та Другої поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.

Закон розширює перелік видів діяльності, на які поширюється Конвенція, запроваджує моніторинг та постійну звітність про виконання Конвенції, що особливо важливо у повоєнний період. Адже Україна має відбудовуватися за європейськими стандартами та вимогами.

Також Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт № 6477 "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів".

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Ситуація на окупованій російськими військами Запорізькій АЕС продовжує становити загрозу всій Європі. Окупанти застосовують репресії і викрадають ключових працівників захопленої ЗАЕС. Загарбники захопили і вивезли в невідомому напрямку начальника служби охорони навколишнього середовища Ігоря Квашніна. Служба охорони відповідає за безпеку навколишнього середовища АЕС, тобто відсутність забруднення будь-якими речовинами, включаючи радіоактивні. 

18 липня російські військові викрали заступника начальника цеху дезактивації з експлуатації та поводження з радіоактивними відходами Сергія Пихтіна та майстра цеху дезактивації Олену Рябцеву. Наразі місцезнаходження викрадених невідоме.

Також 18 липня окупанти силоміць проникли до радіаційної зони блока №2 ЗАЕС без спеціального одягу і дотримання передбачених підготовчих процедур перебування в радіаційній зоні. На одязі вони могли рознести радіаційні частинки станцією та прилеглою територією.

Ядерна безпека продовжує перебувати під загрозою, оскільки російська армія використовує територію атомної станції як військову базу. Окупанти розмістили поблизу ЗАЕС важке озброєння, зокрема, реактивні системи залпового вогню. Протягом тижня з розміщеного біля станції важкого озброєння, російські військові неодноразово здійснювали обстріли міста Нікополь.

Російські військові затягнули щонайменше 14 одиниць важкої військової техніки з боєкомплектом, зброю та вибухівку до машинної зали 1-го енергоблока ЗАЕС. Весь арсенал ввезеної важкої техніки з усім боєкомплектом перебуває зовсім поруч з обладнанням, яке забезпечує роботу турбогенератора. Зокрема, у безпосередній близькості до головного маслобаку, де міститься легкозаймисте масло, що охолоджує парову турбіну. Там же є вибухонебезпечний водень, який використовується для охолодження генератора. 

“Військова техніка загарбників унеможливила доступ спеціалізованих пожежних та інших машин до машзали енергоблока №1. Відтак ризик пожежі багатократно зростає, а її гасіння стає вкрай проблематичним. Якщо ж пожежа станеться, наприклад, через випадкову детонацію боєкомплекту, то її масштаби можуть дорівнювати тій, яка відбулася під час аварії на ЧАЕС”, – зазначили в матеріалі.

У Зоні відчуження Чорнобильської АЕС продовжується робота з ліквідації наслідків окупації російськими військами. Через те, що техніка російської армії здійснила вторгнення з території Зони відчуження, існують ризики перенесення радіоактивного забруднення за її межі.

Наразі в Зоні відчуження перебуває команда фахівців організації Greenpeace, яка, за погодженням з українським урядом, проводить незалежне радіаційне обстеження та оцінку впливу російської окупації на довкілля.

19 липня СБУ повідомила, що зібрала докази ядерного тероризму росіян на території Зони відчуження.

Територія зони відчуження досі не розмінована, що порушує цілісність системи радіаційної безпеки об’єкта, яку Україна десятиліттями вибудовувала разом з міжнародними партнерами. Досі залишається надто висока ймовірність неконтрольованих вибухів та спричинених ними пожеж.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

14 липня:

  • ракетні удари по центру Вінниці. Внаслідок обстрілу загинули 25 цивільних, пошкоджені або зруйновані десятки будівель, згоріли 40 авто;
  • авіаракетні удари по промисловій зоні міста Краматорськ Донецької області. У деяких частинах міста було відсутнє електропостачання;
  • атакували Вуглегірську ТЕС у Донецькій області;
  • артилерійськими обстрілами пошкодили підприємство в Основ’янському районі м. Харкова та приміщення ангара депо метрополітену;
  • знищили зерносховище та офісне приміщення в одному зі сільськогосподарських підприємств у Кам’янському Запорізької області.

15 липня:

  • ракетна атака по Південному машинобудівному заводу у місті Дніпро. Пожежу на підприємстві гасили протягом 38 годин;
  • обстріл з РСЗВ Нікопольського району Дніпропетровської області. Через обстріл виникла сильна пожежа, горіло паливо на площі близько 1700 кв.м.

16 липня:

  • ракетний удар по Одесі, який влучив в склад та майстерню підприємства з виготовлення меблів. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа на площі 1000 кв.м.;
  • обстріл с. Таврійське Запорізької області і пошкодження газопроводу середнього тиску. Через бойові дії немає можливості провести аварійно-відновлювальні роботи.

17 липня:

  • 18 разів обстріляли з артилерії село Івашки Харківської області. Частина снарядів зруйнувала спиртзавод;
  • Миколаїв зазнав масованого ракетного обстрілу, що спричинив пожежі на 2 промислових підприємствах.

18 липня:

  • ракетний удар по елеватору у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Знищено понад 5 тисяч тонн зерна;
  • ​обстріл сміттєзвалище в Балаклії на Харківщині. Внаслідок атаки виникла пожежа;
  • знищили автосалон і салон з продажу сільгосптехніки у Миколаєві;
  • обстріляли з артилерії місто Нікополь Дніпропетровської області, зруйнувавши будівлі промислового і енергетичного підприємства, річковий порт.

19 липня:

  • атака консервного заводу в Миколаєві.

20 липня:

  • ракетний удар по промисловій частині міста Краматорськ та новий штурм Вуглегірську ТЕС у Донецькій області.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

З 24 лютого до 20 липня 2022 року на території України знешкоджено 163 399 вибухонебезпечних предметів, зокрема 2080 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 65 тисяч 568 га. За цей час росія випустила по Україні понад 3 000 крилатих ракет.

Знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, зокрема важкими металами.

В Ірпені на Київщині за період російської окупації 1836 будівель було зруйновано, а 10596 будівель постраждало. На своїх подвір'ях місцеві жителі досі знаходять зруйновану техніку, боєприпаси, міни. Оцінка сукупних збитків складає 25,3 млрд грн.

У місті Буча на Київщині зруйновано 185 будівель, а 2514 пошкоджено. Збитки оцінюються у 5,2 млрд гривень.

“Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками”, – зазначили в матеріалі.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

Внаслідок пожеж, що виникли через дії російських військ, пошкоджено понад 9000 га лісу на території Національного природного парку (НПП) "Святі Гори". Сума збитків за забруднення атмосферного повітря внаслідок лісових пожеж на території Донецької області після ракетно-бомбових ударів становить понад  91 млрд гривень.

Через обстріли з боку російських військ НПП "Білобережжя Святослава" зазнав найбільшої шкоди, в порівнянні з іншими об’єктами природно-заповідного фонду Миколаївщини. На Кінбурнському півострові вигоріло 1840 гектарів.

Гасіння лісових пожеж ускладнюється бойовим діям та замінованістю територій лісів. 

14 липня у Житомирській області автомобіль державної лісової охорони наїхав на міну на лісовій дорозі. В результаті вибуху двоє лісівників загинули, ще шість зазнали поранень.

Через негативний вплив воєнних дій страждає екосистема ґрунту. Адже оболонки боєприпасів виготовлені з чавунного сплаву, до якого, окрім заліза і вуглецю, додають сірку та мідь. Якщо такі уламки залишаються в землі, з часом вони починають окислюватись, надходити до колообігу речовин довкілля та включатися до харчових ланцюгів.

Під час вибухів боєприпасів в атмосферу потрапляють токсичні гази: оксид сірки, оксид азоту ти монооксид карбону. З атмосфери вони повертаються в ґрунт через кислотні дощі, які змінюють pH ґрунту та викликають опіки рослин. Потужні вибухи також можуть зруйнувати водонепроникний шар корінних порід. У такому випадку пришвидшується просочування води в ґрунт. У водоносні горизонти та водні шляхи потрапляють агресивні забруднювачі, які можуть переноситися далеко за межі поля бою.

Шкода водним ресурсам

Російське вторгнення завдало критичної шкоди водній інфраструктурі Донбасу. Про це йдеться в опублікованому Bellingcat дослідженні. На основі супутникових знімків фахівці зробили висновок, що перестала функціонувати система водопостачання, яка забезпечувала питною водою 4 мільйони людей. Систему каналів та трубопроводів пошкоджено внаслідок багатомісячних обстрілів. 

Крім того, вода не може текти без електрики, необхідної для роботи насосів та фільтрів. Лінії електропередач були перебиті, електростанції розбомблені. У результаті через російську агресію весь регіон відрізаний від основних комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, каналізація).  Допоки тривають військові дії, ситуація з водою залишиться критичною, оскільки для ремонту знадобиться розмінування та відновлення електропостачання.

Фахівці ДЕІ розрахували шкоду, завдану внаслідок знищення російськими військами греблі Оскольського водосховища у Харківській області. Через скид води у нерестовий період загинуло риби на суму понад 883,7 млн гривень. За інформацією Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України, внаслідок бойових дій було знищено 1 997 500 екземплярів водних біоресурсів. 

Чорне та Азовське моря

Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.

18 липня російська армія завдала ракетного удару по Одеській області крилатими ракетами з акваторії Чорного моря. Одна ракета влучила у міст через Дністровський лиман, який не функціонує, адже окупанти б'ють по ньому ракетами ще з квітня.

Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та  морським тваринам. 14 липня чоловік підірвався на міні і загинув у прибережних водах одного з пляжів на Одещині.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Україні за 4 місяці з початку повномасштабного вторгнення російські війська завдали землям та повітрю збитків на суму 254,3 млрд гривень, за розрахунки Оперативного штабу.

Читайте також
Названі нові збитки довкіллю України від російської агресії. Дайджест
Названі нові збитки довкіллю України від російської агресії. Дайджест

У липні росія завдала по Україні 49 ракетних і 44 авіаударів

Озвучені нові збитки природі України за тиждень. Дайджест
Озвучені нові збитки природі України за тиждень. Дайджест

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами, які можуть переноситися вітрами на великі відстані

Наслідки війни для здоровʼя відчуватимуть два покоління українців
Наслідки війни для здоровʼя відчуватимуть два покоління українців

Від початку війни зафіксовано понад 2 тисячі злочинів окупантів проти української природи

Чехія допоможе відбудувати “зелену” та “чисту” Україну після війни
Чехія допоможе відбудувати “зелену” та “чисту” Україну після війни

З початку повномасштабного вторгнення російські війська знищили природу України на площі співставній половині території Чехії