Нардеп назвав єдиний можливий шлях "зеленого" переходу для України shutterstock

Нардеп назвав єдиний можливий шлях "зеленого" переходу для України

Олекса Франко

Сергій Магера також звернув увагу на борги перед виробниками "зеленої" електроенергії

До 2050 року Європейський Союз планує досягти кліматичної нейтральності. Натомість Україна зможе зробити це не раніше ніж 2070-го. До того ж тільки в тому разі, якщо правильно розставити пріоритети в стратегії декарбонізації (зменшення викидів вуглекислого газу (СО2)).

Таку думку висловив народний депутат Сергій Магера, передає Мінпром.

"У декарбонізованій економіці майбутнього одним із ключових чинників стане енергетична стабільність і розвинений ринок доступної "зеленої" електроенергії. Від ВДЕ-генерації буде повністю залежати виробництво водню і його використання в промисловості", – сказав він.

Нардеп акцентував на тому, що українська "зелена" енергетика, попри економічну кризу, демонструє впевнені темпи зростання. Зокрема, у 2020 році у галузь було злучено 1,24 млрд дол. інвестицій, що дало змогу збільшити сумарну потужність ВДЕ на 22%.

"На жаль, держава й далі не розраховується за вироблену "зелену" електроенергію. Борги перед виробниками сьогодні перевищують 18 млрд грн, і це гальмує розвиток ВДЕ-генерації в Україні", – додав Магера.

Він зазначив, що згідно з прогнозом Міжнародного енергетичного агентства до 2050 року у світовій металургії відбудеться повний перехід від доменних технологій до DRI – виробництва заліза прямого відновлення.

"В Україні доменні печі становлять 94% сталеливарних потужностей. В Європі 41% печей працюють на електродугових технологіях, у США – 70%. Це означає, що "зелений" перехід для наших металургів займе більше часу, ніж для розвинених країн Заходу", – сказав нардеп.

Окрім того, у найближчому майбутньому електроенергія становитиме 35-45% собівартості сталі, виробленої за DRI-технологією. З використанням водню виробництво сталі буде споживати приблизно 3,5 Мвт-год електроенергії на кожну тонну. Це в 15 разів більше, ніж сьогодні. До того ж ідеться про "зелену" електроенергію та "зелений" водень. І те, й інше вимагає розвиненої галузі ВДЕ, наголосив політик.

"Отже, щоб зберегти традиційні для нас експортні ринки металу й металопродукції, Україні потрібно паралельно провести екомодернізацію галузі, створити потужну "зелену" й водневу енергетику. Це вимагає багатомільярдних інвестицій і можливо тільки в стратегічному партнерстві з ЄС. Це наш єдиний шлях", – підсумував Магера.

Як писала ЕкоПолітика раніше, головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко вважає, що в майбутньому доступ до дешевої та чистої електроенергії стане головною конкурентною перевагою бізнесу.

Читайте також
У декарбонізації промисловості ЄС можуть допомогти великі теплові насоси
У декарбонізації промисловості ЄС можуть допомогти великі теплові насоси

Сфера виробництва теплових насосів активно розвивається на заводах по всій Європі через необхідність декарбонізації промисловості

Рівне буде скорочувати викиди парникових газів у повітря
Рівне буде скорочувати викиди парникових газів у повітря

Рівне першим отримало кошти від Євросоюзу для впровадження інновацій в Україні

США витратить $425 мільйонів на декарбонізацію вугільних громад
США витратить $425 мільйонів на декарбонізацію вугільних громад

У Німеччині у 2024 році виділять €21 мільярд субсидій для програми зі скорочення викидів промисловості, яку важко декарбонізувати

10 країн ЄС зобов'язалися декарбонізувати енергетику до 2035 року
10 країн ЄС зобов'язалися декарбонізувати енергетику до 2035 року

Ці країни представляють понад 60% енергетичного сектора ЄС