Декарбонізація стане найбільшою проблемою, з якою світ зіткнеться в наступні 30 років.
У цьому переконаний підприємець Адітья Міттал, який недавно змінив свого батька Лакшмі Міттала на посаді генерального директора великої металургійної компанії ArcelorMittal, передає портал "Металургпром" із посиланням на The New York Times.
Повідомляється, що ArcelorMittal витрачає 325 мільйонів євро на пілотні програми в Європі, серед яких – виробництво сталі за допомогою водню й використання бактерій для перетворення відпрацьованого вуглекислого газу в корисні хімічні речовини. Загалом у 2020 році ця сума становила менш як 1% від виторгу компанії.
Однак, заявляють у підприємстві, майбутні витрати на перетворення низки доменних печей в екологічно безпечні підприємства, ймовірно, сягнуть десятків мільярдів євро.
Як розповіли в ArcelorMittal, у 2019 році глобальні операції компанії справили 90 мільйонів метричних тонн сталі, що становить близько 5% від загальносвітового обсягу, водночас викиди вуглекислого газу становили 185 мільйонів тонн.
Очікується, що штрафи за викиди в межах європейської програми торгівлі квотами на викиди вуглецю та інших заходів швидко зростатимуть найближчими роками, тим самим скорочуючи й без того незначний прибуток виробників сталі.
"Усі чекають, що правила будуть дуже суворими", – сказав Акіо Іто, старший партнер консалтингової компанії Roland Berger у Мюнхені.
За його прогнозами, через кілька років тариф на викиди вуглецю може зрости до 150 євро за тонну сталі, що становить близько 20% від поточної ціни за тонну необробленого металу. Якщо так, то виробництво сталі в Європі може стати занадто дорогим, сказав Іто.
Зі свого боку в компанії ArcelorMittal наголошують, що протягом наступних трьох десятиліть буде потрібно до 40 мільярдів євро інвестицій для усунення викидів від виробництва сталі тільки в Європі. Відповідно, вартість виробництва сталі різко зросте.
До 2030 року ArcelorMittal планує скоротити викиди вуглекислого газу в Європі на 30% порівняно з 2018 роком, а до 2050 року передбачається, що вся компанія стане вуглецево-нейтральною.
Тим часом металургійне підприємство намагається задовольнити щораз більший споживчий попит на низьковуглецеву сталь шляхом порівняно невеликих інвестицій, наприклад, використовуючи природний газ із невеликою часткою водню замість коксу на заводі або маркуючи нову металопродукцію як "зелену сталь".
Як повідомляла ЕкоПолітика, Європейський парламент 10 березня підтримав введення вуглецевого податку – так званого механізму митного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment – CBAM).
За оцінкою GMK Center, запровадження CBAM може коштувати українським експортерам €566 млн на рік. Для українських металургів показник сягне €379,9 млн.
