На Вінниччині придумали, як врятувати ткацькі традиції та утилізувати тонни тканин

На Вінниччині придумали, як врятувати ткацькі традиції та утилізувати тонни тканин shotam.info
Катерина Бєлоусова

90% тканин, що залишились після виробництва одягу, просто викидають

На Вінниччині у селі Стіна місцеві майстрині переробляють тонни текстильних відходів на килими ручної роботи бренду Vereta.

В середньому одна жінка створює 20 килимів на місяць, повідомляє ШоТам

Спочатку засновник бренду Vereta Юрій Степанець планував використовувати вживаний одяг, який люди приносили на станцію сортування. Речей виявилось замало, проте текстильних відходів дуже багато. 

Тонни здебільше синтетичних тканин, які залишається після виробництва одягу чи інших речей, не переробляються. Приблизно 90% їх захоронюють на сміттєзвалищах.

 “Vereta стала одним із інструментів боротьби з цією проблемою. Я не думаю, що ми її повністю вирішили, але бодай трохи наблизилися до цього. Насправді наш бренд – це дещо більше, ніж переробка текстилю. Крім вирішення екологічних проблем, ми також намагаємося допомогти літнім людям зі Стіни і водночас – зберегти традицію ткацтва, якій понад п’ять тисяч років”, – розповідає Степанець.

Проте більшість майстринь, які вміли ткати на верстатах, або вже не вміють, або просто не можуть фізично.

Два роки тому Vereta відшукало першу майстриню, а згодом до проєкту долучилися ще 3 майстрині та 2 учениці.shotam.info

Загалом за місяць одна людина створює до 30 килимів. Здебільшого — 20. Наразі цього достатньо, аби задовольнити весь попит.

“Із кожною майстринею ми обов’язково обговорюємо дизайн та розмір виробів, – розповідає Степанець, –  Сьогодні у наших клієнтів вже є улюблені дизайни, тому експериментуємо не так часто. Але якщо все ж наважуємось на щось нове, то ділимо творчість 60 на 40”.

У більшості випадків жінки самотужки вигадують дизайн.

Засновник проєкту наголошує, що Vereta — це соціальний бізнес, але поки що ця соціальна складова переважає над бізнесовою. 

shotam.info

Наразі Vereta співпрацює з вінницьким брендом "Володарка", Adelin_ua, LEROY, PAPAYA та TTSWTRS, які надсилають текстиль поштою.

“Ми мріємо відкрити в Стіні центр ткацтва та залучити до роботи ще більше майстринь, а отже — створювати ще більше продукції”, – ділиться Степанець.

Нагадаємо, український магазин почав створювати мерч зі старого одягу.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Вінниці дарують друге життя для вживаних речей: адреси пунктів прийому.

Читайте також
30 березня – Міжнародний день без відходів
30 березня – Міжнародний день без відходів

У 2026 році центральною темою стали харчові відходи, адже людство викидає на смітник п’яту частину доступної їжі

Роздільний збір пляшок без ДПС: чому це не працює у ЄС і не спрацює в Україні
Роздільний збір пляшок без ДПС: чому це не працює у ЄС і не спрацює в Україні

Законотворці самі закладають розбіжність із євронормами, яка завадить досягненню європейських цілей з рециклінгу

Благодійність замість утилізації: в Україні планують створити банки продовольства
Благодійність замість утилізації: в Україні планують створити банки продовольства

На утилізацію щорічно потрапляє до 3 млн тонн продуктів, більшість яких ще придатні до вживання

Як і навіщо сортувати сміття: простий крок, щоб допомогти довкіллю
Як і навіщо сортувати сміття: простий крок, щоб допомогти довкіллю

Краще розпочинати з одного типу відходів, а згодом додавати до нього й інші види