На Миколаївщині відновили меліорацію понад 300 га сільгоспугідь

На Миколаївщині відновили меліорацію понад 300 га сільгоспугідь darg.gov.ua

Марія Семенова

Як розповідають аграрії, після деокупації систему довелося відбудовувати фактично з нуля

В Україні триває меліоративна реформа, в межах якої вже працює 71 об’єднання водокористувачів (ОВК). Аграрії отримують грантову підтримку від США та поступово модернізують застарілі зрошувальні системи.

Один із таких прикладів – господарство "Владам" на Миколаївщині. Раніше окуповане і заміноване, зараз воно знову працює на повну, відновивши полив овочевих полів.

Про історію фермерського господарства розповіло Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Новий старт для зрошення півдня

Після деокупації земель агропідприємства його засновник Адам Мельник сфокусувався на розмінуванні земель і відновленні критично пошкодженої зрошувальної інфраструктури.

Вирішальним механізмом, який допоміг повернути воду на поля посушливого півдня, стала реформа гідротехнічної меліорації.

Аграрії Миколаївщини та Херсонщини створили в липні 2023 року ОВК "Інгулецька". Це дало можливість залучити грантову допомогу, яку українським фермерам надає Програма АГРО від уряду США.

"Власними силами зробити це було неможливо, адже воєнні виклики суттєво збільшили витрати на енергоносії, насіння та засоби захисту рослин. Завдяки підтримці американського народу нам вдалося вивести господарство із критичної ситуації та відновити його ефективність до довоєнного рівня", – розповів фермер.

darg.gov.ua

Джерело: darg.gov.ua

Результати проєкту

Головним і найбільш бажаним результатом стало відновлення зрошення. Йдеться про 303 га полів, серед яких і 244 га фермерського господарства "Владам".

За інформацією Держрибагентства, завдяки сучасним підходам меліорації полив вдалося зробити більш економним. Витрати води знизилися на 10%, а більш ефективний крапельний полив тепер зрошує 62 га земель, де вирощують овочі.

Добриво також вносять по-новому – через систему фертигації. Це дає можливість підживлювати рослини рівномірно і без зайвих витрат речовин.

Додатковим бонусом від модернізації зрошувальної мережі став дистанційний моніторинг. Фермери можуть контролювати головні життєві показники системи в реальному часі – від тиску до роботи насосних станцій.

ЕкоПолітика раніше розповідала, що подекуди аграрії користуються реформою меліорації без огляду на природозахисні норми. Так, на Житомирщині в межах ОВК "Лесині джерела" річки Тня й Теснівка фермери майже перетворили на каскад ставків. Екоактивістам вдалося відстояти долю водних об’єктів через Верховний Суд.

Доволі неоднозначним є той факт, що "Лесині джерела" позиціонували як дієву й ефективну модель, яка варта масштабування на всю країну.

Читайте також
Уряд України ухвалив 11 екологічних документів: огляд ключових
Уряд України ухвалив 11 екологічних документів: огляд ключових

Йдеться про оновлення НПЕК, стратегію зі збереження біорізноманіття та євростандарти у моніторингу нових забруднювачів 

Порядок денний засідання екокомітету Верховної Ради 15 червня
Порядок денний засідання екокомітету Верховної Ради 15 червня

Парламентарі говоритимуть і про перетворення "Лісів України" на акціонерне товариство

Близько сотні організацій закликають визнати Великий Луг спадщиною ЮНЕСКО
Близько сотні організацій закликають визнати Великий Луг спадщиною ЮНЕСКО

Окрім доступу до історичного простору, науковці отримали й приклад карколомного відновлення особливої природної екосистеми

Риба важливіша за питну воду? Активісти закликають блокувати законопроєкт №12384
Риба важливіша за питну воду? Активісти закликають блокувати законопроєкт №12384

Документ порушує Конституцію та містить низку корупційних ризиків