Науковці з української станції "Академік Вернадський" спільно з колегами з університету Південної Богемії (Чеська Республіка) та Чеської антарктичної дослідної програми перевірили, чи є хімічні забруднювачі у водах Антарктики.
Про це повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.
Як це працює?
Пастки відбирають проби води пасивним способом. Упродовж певного часу вони накопичують органічні забруднювальні речовини, розчинені у воді.
Це краще, ніж взяти проби традиційним способом, адже накопичувальний ефект дозволяє зафіксувати навіть ті хімічні сполуки, яких дуже мала концентрація у воді.
Пастки "працювали" два тижні у двох точках — біля української станції "Академік Вернадський" (о. Галіндез) та чеської польової бази CZ*ECO Nelson (о. Нельсон). Поруч із кожною пасткою стояли чотири пристрої: у водах, що живляться льодовиками, у прибережних морських водах, у прісних водоймах вище та нижче від впливу станцій.
Джерело: Національний антарктичний науковий центр
Результати аналізу
Науковці використали рідинну хроматографію-мас-спектрометрію, яка дає змогу виявити широкий спектр хімікатів:
- фармацевтичні препарати;
- пестициди;
- PFAS, відомі як "вічні хімікати";
- промислові хімікати.
Джерело: Національний антарктичний науковий центр
Дані лабораторних досліджень виявилися вкрай оптимістичними. Знайдено лише кілька сполук зі списку. Однією став бензотриазол — речовина, яку використовують для захисту металів від корозії. Іншою — DADMAC-C10. Це амонійна сполука, яка присутня у формулах поверхнево-активних речовин і дезінфекторів. Її на низькому рівні виявили у морській воді з бухти поблизу пірсу "Вернадського".
"Вчені успішно протестували методику в антарктичних умовах, тож на майбутнє пастки можна буде встановлювати на триваліший термін. Такі дослідження допоможуть відстежувати сполуки, що можуть переноситися на великі відстані, а також оцінити вплив роботи станцій на вразливі антарктичні екосистеми", — наголосили в антарктичному центрі.
Чому PFAS настільки шкідливі, можна дізнатися з цього матеріалу. Водночас рівень забруднення довкілля так званими вічними хімікатами у ЄС невпинно зростає та до 2050 року може коштувати блоку приблизно €440 млрд.
Іншим шкідливим антропогенним забруднювачем є рідкокристалічні мономери. Науковці виявили, що понад 60 сполук РКМ вже присутні у різних типах тканин дельфінів і морських свиней — від жиру до мозку.
