Міністерство енергетики запропонувало затвердити більш реалістичну ціль у Другому Національно-визначеному внеску України у Паризьку угоду на рівні 45% замість нинішніх 65%.
Про це сказано у листі від очільника Міненерго Германа Галущенка на адресу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (щоб переглянути документ, доскрольте до кінця сторінки).
Як вказано, Першим НВВ у 2015 році встановлено зобов’язання не перевищити викиди парникових газів на рівні 60% від показника 1990 року (тобто скорочення викидів на 40%). При цьому, НВВ переглядається кожні п’ять років та щоразу передбачає корегування цілі у сторону більшої амбітності.
"Водночас, основним аргументом в сторону встановлення амбітної цілі НВВ2 на рівні 35 % є те, що розрахований внесок електроенергетичної галузі у загальний обсяг викидів парникових газів, в цілому, відповідає даним, наведеним у Звіті з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей, що підготовлений оператором системи передачі НЕК "Укренерго" і затверджений постановою НКРЕКП від 13.03.2020 No 605", — сказано у документі.
У Міненерго підкреслили, що автори моделювання НВВ2 не врахували наступні аспекти:
— сценарії НЕК "Укренерго" передбачають виконання стратегічних програм і планів. Реалізація зазначених заходів потребуватиме значних обсягів капіталовкладень; кошти на фінансування цих заходів необхідно буде акумулювати на ринку електричної енергії, що призведе до зростання тарифів, насамперед, для побутових споживачів;
— нарощування обсягів генерації з відновлюваних джерел енергії. Стрімке зростання потужності об’єктів відновлюваної енергетики в рамках аукціонної моделі підтримки призведе до значного посилення фінансового навантаження на ринок електричної енергії та відобразиться на кінцевій вартості електричної енергії для споживачів і, як наслідок, призведе до зниження конкурентоздатності економіки України та посилення соціальної напруги з огляду на різке зростання тарифів на електричну енергію;
— в розрахунках НЕК "Укренерго" не враховано вплив окупованого Криму та непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей;
— за оцінками НЕК "Укренерго" при запропонованій в проєкті НВВ2 структурі генеруючих потужностей, навіть при впровадженні обмежень на потужність ВЕС та СЕС, забезпечити балансування Об’єднаної енергетичної системи України не вбачається за можливе;
— наразі амбітний проєкт НВВ2 в порівнянні із 1990 роком забезпечується за рахунок падіння ВВП, зниження промислового виробництва і, відповідно, виробництва електричної енергії на ТЕС. Для прикладу, обсяг споживання електричної енергії знизився майже вдвічі, з 227 млрд кВт∙год у 1990 році до 119 млрд кВт∙год у 2020 році. Як наслідок, значно знизилась частка напівпікової теплової генерації (з 71 % до 35 % відповідно), і при цьому зросла частка ядерної енергетики (з 25 % до 51 %). Водночас, за оцінками НЕК "Укренерго" до 2035 року буде виведено з експлуатації 1,8-3,8 ГВт потужностей АЕС, а до 2040 року – 4-10 ГВт (залежно від результатів виконання кампанії із продовження експлуатації атомних енергоблоків). Їх потрібно буде заміщувати іншою базовою генерацією.
Підкреслюється, що наразі на розгляді НКРЕКП знаходиться проект оновленого Звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей, який буде визначати очікуваний стан електроенергетичного комплексу на наступні 10 років.
"При проведенні досліджень із формування узгоджених прогнозів розвитку економіки та енергетики на довгострокову перспективу, які на постійній основі проводяться НЕК "Укренерго" в рамках підготовки щорічних Звітів, було визначено, що перехід країни на траєкторію сталого економічного зростання із високою ймовірністю обумовить зростання енергоспоживання та, як наслідок, спричинить зростання викидів парникових газів, які для найбільш оптимістичних сценаріїв розвитку економіки та енергетики в період до 2050 року можуть скласти до 46 % – 47% від рівня 1990 року. При цьому, пік викидів парникових газів припадає на період 2040-2045 рр. Отже, звертаємо особливу увагу на те, що ціль НВВ2 має узгоджуватись зі Звітом", — вважають в Міненерго.
Слід зазначити, що у грудні 2020 року країни ЄС узгодили скорочення викидів парникових газів на рівні 55 % до 2030 року у порівнянні із базовим 1990 роком, тобто скорочення складе 45 %. США запланували скоротити викиди приблизно на 40 % до 2030 року. За таких умов, зменшення викидів на 65 % є дуже амбітною ціллю, не підкріпленою економічними можливостями України.
Разом з тим очікується, що усі країни – учасники Паризької угоди під час оприлюднення наступних Національно-визначених внесків послідовно знижуватимуть обсяги викидів парникових газів, підтверджуючи курс на декарбонізацію економіки. У цей же час, Україна, вже задекларувавши надмірне зобов’язання, внаслідок вищезазначених факторів та відновлення економіки в подальшому буде змушена підвищувати показники викидів.
"Запропонована Міндовкілля ціль НВВ2 може бути досягнена, проте це потребуватиме надшвидкої структурної перебудови енергетики України. Для досягнення амбітної мети необхідно спорудити велику кількість об’єктів генерації з ВДЕ, пікової та напівпікової маневрової теплової генерації, що працюватиме на імпортному природному газі, гідроакумулюючих електростанцій, систем накопичення енергії та нових магістральних електромереж.
У цьому контексті, прийняття свідомо завищених амбіцій щодо очікуваного рівня викидів парникових газів у 2030 році потребуватиме залучення кредитних коштів на зовнішніх ринках для закупівлі імпортного обладнання, технологій, проведення проектувальних та будівельних робіт. Також, доведеться підняти ціну на електричну енергію для побутових споживачів принаймні вдвічі у короткостроковій перспективі", — повідомили у відомстві.
Міненерго підкреслює, що схвалення завищених амбіцій щодо очікуваного рівня викидів парникових газів у 2030 році суттєво звузить можливі сценарії розвитку енергетики України у горизонті 2030-2050 рр. Такі обмеження можуть стосуватись, зокрема, використання доступних енергетичних ресурсів та обладнання і посилення залежності від ресурсів, у тому числі фінансових, технологій та послуг іноземного походження.
Необхідно відзначити, що Україна як член Рамкової конвенції ООН про зміну клімату відноситься до промислово розвинених країн, і тому, на відміну від країн, що розвиваються, не має доступу до фінансування від Зеленого кліматичного фонду, і наразі не має доступу до фондів ЄС.
"З урахуванням вищезазначеного, а також прогнозів НЕК "Укренерго", які прив’язані до тенденцій розвитку економіки та енергетики, Міненерго пропонує затвердити більш реалістичну ціль НВВ2 на рівні 45%. Така ціль теж потребуватиме істотної перебудови енергетичної системи України, але досягнення якої за теперішньої ситуації підтверджується розрахунками НЕК "Укренерго" та узгоджується НКРЕКП. Водночас, зазначена мета підтверджує рух України до безвуглецевої економіки, і при цьому залишає резерви для подальшого зниження обсягу викидів синхронно з провідними країнами ОЕСР та дозволить розвивати вітчизняну енергетику без нарощення бюджетної заборгованості", — підсумували в листі.
Як повідомляла ЕкоПолітика, остаточний проєкт НВВ2 Україна має представити в липні 2021 року.
