Понад рік в Україні Кабінет Міністрів проводить лісову реформу. Вона почалась у вересні 2022 року зі схвалення Кабінетом Міністрів України постанови № 1003. В рамках реформи ліквідували усі лісові господарства. Натомість створили державне підприємство "Ліси України". Компанія поглинула усі лісгоспи та перебрала собі їх право на користування лісами. Детальніше про реформу — в матеріалі ЕкоПолітики.
Метою реформи лісової галузі є три цілі:
- значне збільшення продукції з деревини;
- механізація заготівлі сировини;
- збільшення лісових площ шляхом висадки нових лісів.
Кабмін у галузі управління лісом має за пріоритет збільшити прибутки. В Україні триває війна й бюджету катастрофічно не вистачає коштів. За інформацією Європейської Бізнес Асоціації під час засідання робочої групи з лісової реформи заступник голови Офісу президента України Ростислав Шурма зазначив:
"В Україні заготовляється близько 13 млн м3 деревини на рік. За прикладом Скандинавії ми повинні вийти на 25 млн м3 деревини на рік, але кожен вирубаний гектар лісу повинен відразу ж висаджуватися новим".
До того ж внаслідок руйнування енергетичної інфраструктури виник дефіцит енергії. В Уряді частину енергетичних втрат планують компенсувати коштом використання дров з лісу як палива. Тож більше рубок – більше прибутків, більше дров.
Задля більших масштабів рубок в рамках реформи проводиться механізація лісозаготівлі, тобто перехід від ручної праці на застосування техніки. З початку 2022 року по 20 травня поточного року ДП "Ліси України" придбали чотири лісозаготівельні машини. На закупку витратили 31 млн грн.
Потрібні уряду результати не забарилися. Генеральний директор ДП "Ліси України" Юрій Болоховець повідомив, що за перші дев’ять місяців від початку роботи ДП "Ліси України" прибутки в лісовій галузі зросли в 10 разів. За 2023 рік прибуток підприємства склав понад 3 млрд грн.
"Централізована" корупція?
Очільників відомств та установ лісової галузі правоохоронці регулярно викривають на корупційних злочинах.
На Волині директора Ківерцівського Національного природного парку "Цуманська пуща"підозрюють у незаконній вирубці дерев на суму 16,5 млн грн.
На Одещині керівник однієї з філій ДП "Ліси України" організував рубку півтора тисячі дерев. Незаконні дії принесли збитки державі на суму 145 млн грн.
Директора Південного лісового офісу держпідприємства "Ліси України" звинувачують у крадіжці 15 млн грн. Йому загрожує позбавлення волі на строк 12 років.
Начальника Вінницької філії Центрального лісового офісу ДП "Ліси України" затримали правоохоронці під час отримання хабаря на суму чотири тисячі доларів. Чиновник систематично за хабарі за "вирішення питань" з контролюючими та правоохоронними органами у разі виявлення порушень.
У заступника директора регіонального лісового офісу держпідприємства "Ліси України" під час обшуку знайшли готівку на суму 150 млн грн та 3,5 кг золота. Посадовця звинувачують у незаконному збагаченні.
Список повідомлень про корупцію в лісовому господарстві можна продовжувати ще довго. Але й без того очевидно: ні топменеджер Офісу Президента Ростислав Шурма, ні очільник Міндовкілля Руслан Стрілець, ні начальник ДП "Ліси України" Юрій Болоховець поки що не змогли викорінити корупцію в лісовій галузі.
Мільйони гривень – на лісові дороги
Аби стрімко відбулась рубка лісу і швидко йшли гроші необхідно забезпечити хорошу логістику – переміщення деревини на об’єкти виробництва та ринки. Болоховець заявив, що річний план будівництва лісових доріг у 2023 році значно перевищив показники попередніх років. Інвестиції прибутків підприємства в дороги він пояснив такими причинами:
- доступ до віддалених територій лісу збільшить кількість рубок й відрахування грошей в бюджет країни;
- мережа доріг в лісах зменшить собівартість заготівлі деревини;
- можливість швидше дістатися на місце лісових пожеж і якнайшвидше почати гасіння вогню;
- розвиток мережі рекреаційних та туристичних центрів.
ЕкоПолітика звернулась до ДП "Ліси України" з питанням: скільки у 2023 та 2024 роках було витрачено коштів на ремонти та створення лісових доріг. За отриманою інформацією, минулого року та до травня поточного року на ремонти та створення нових шляхів витратили 65 млн грн. На ці кошти відремонтували та створили нових доріг протяжністю 41 кілометр, у процесі будівництва 256 км доріг.
Санітарні рубки
За оцінками природоохоронних організацій, більшість рубок в Україні відбувається шляхом санітарних рубок. Такі рубки призначені для вилучення з лісу дерев, які є ослабленими або пошкоджені шкідниками, пожежею чи вітром.
ДП "Ліси України" повідомили, що у 2023 році рубки головного користування, які призначені для заготівлі товарної деревини, зайняли площу 22 тисячі га. Санітарні рубки проводились на площі 148 тисяч га. У першому кварталі 2024 року рубки головного користування відбувались на площі 4,5 тисячі га, санітарні рубки – на площі 19 тисяч га.
У поточному році філії ДП "Ліси України" рубки головного користування планують проводити на площі 20 тисяч га, а санітарні рубки – на площі 128 тисяч га.
Задля прибутків скасувати ОВД?
Часто лісівники, аби збільшити кількість рубок та отримати для себе прибутки, під виглядом санітарних рубок рубають здоровий ліс. Вони готують потрібні їм висновки та документи й здоровий ліс на паперах перетворюється на хворий чи пошкоджений. Таким чином штучно створюють необхідність застосування санітарних рубок для "оздоровлення" лісу.
Безперешкодно здійснювати такі незаконні рубки можна на площі до одного гектара. Якщо вирубка запланована на більшій території, то за законом спочатку необхідно провести оцінку впливу на довкілля (ОВД). Ця процедура потребує значних витрат і триває декілька місяців.
У Верховній Раді минулого року зареєстрували законопроєкт № 9516 “Про ефективне управління лісами”. Він скасовує оцінку впливу на довкілля для санітарних рубок на таких ділянках:
- територія яких менш як 10 гектарів;
- які постраждали від масових всихань, пожеж, вітровалів, пошкоджень шкідниками.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що через довготривалу й складну процедуру ОВД лісова галузь зазнає збитків. Якщо внаслідок вітровалу вітер поламав дерева, то їх необхідно як можна швидше вилучити з лісу, продати та отримати прибуток. Але через ОВД деревина довго лежить у лісі під дощем та палким сонцем і псується.
“Через шість місяців це будуть дрова. Місцеві бюджети можуть недоотримувати гроші. Ділова деревина коштує дорожче у 25 разів, ніж дрова. Втрати очевидні”, – пояснив один з авторів законопроєкту про скасування ОВД Олександр Матусевич в коментарі громадській ініціативі "Голка".
Аналітик організації Георгій Могильний пояснив, яка злочинна схема може виникнути у випадку скасування оцінки впливу на довкілля. Спочатку здоровий ліс на паперах роблять пошкодженим. Після "санітарної" рубки деревину офіційно оцінюють як дрова і в держбюджет йдуть гроші за реалізацію дров. Насправді ж її продадуть як ділову деревину у 25 разів дорожче.
Неофіційна причина реформи лісової галузі
Корупцію Кабінет Міністрів централізував, але масштабні незаконні рубки продовжуються. Громадські активісти, народні депутати неодноразово повідомляють про протиправне знищення лісів, про наміри недоброчесних підприємців будувати курорти на територіях заповідних лісів. Часто контролюючі органи й науковці, всупереч законодавству, визнають знищення лісових площ доцільними.
Як повідомляла раніше ЕкоПолітика, в Чорнобильській зоні виявили 12 незаконних рубок. За словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, яка особисто фіксувала незаконні рубки, деревини нарізали на 17 залізничних вагонів. Нардепка зробила висновок, що один рік незаконних рубок призводить до збитків на суму близько одного мільярда грн.
На думку Василевської-Смаглюк, до незаконних рубок у Чорнобильській зоні може бути причетний міністр Міндовкілля Руслан Стрілець. Його колега по минулій роботі Андрій Тимчук працює в Державному агентстві з управління зоною відчуження (ДАЗВ). Василевська-Смаглюк переконана, що незаконні рубки на Чорнобильщині не обійшлись без участі ДАЗВ. Тому міністр Стрілець, завдяки Тимчуку, міг би отримувати дивіденди від таких рубок.
