Комбінат "Запоріжсталь" знизив викиди в повітря на 15 тисяч тонн за рік

Комбінат "Запоріжсталь" знизив викиди в повітря на 15 тисяч тонн за рік zaporizhstal.com
Олена Яценьо

Підприємство виконало масштабну реконструкцію газоочисних установок аглофабрики та доменних печей № 2, 3 та 4

Металургійний комбінат "Запоріжсталь" у результаті екологічної модернізації підприємства, у яку за останні 10 років інвестували близько 16 млрд гривень, домігся скорочення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря на 15 000 тонн за рік.

Про це на своїй сторінці у фейсбуці розповів генеральний директор "Запоріжсталі" Олександр Мироненко.

За його словами, 22 грудня на підприємстві "Запоріжсталь" відбулося виїзне засідання екологічної комісії Запорізької обласної ради за участю народного депутата Сергія Штепи, а також представників профільних департаментів міської та обласної рад, представників відкритої платформи "Екокрай".

Гендиректор компанії ознайомив делегацію з результатами екомодернізації підприємства. У межах комплексної програми модернізації виробництва з 2012 року комбінат виконав масштабну реконструкцію газоочисних установок аглофабрики та доменних печей № 2, 3 та 4, побудував екологічний безперервний травильний агрегат у цеху холодної прокатки, удосконалював оборотні цикли підприємства для зниження споживання свіжих і подальшого скидання відпрацьованих вод тощо.

"Підстави для того, щоб назвати кейс екотрансформації комбінату успішним, однозначно є: спрямувавши приблизно 16 млрд гривень "зелених" інвестицій у модернізацію "Запоріжсталі", ми досягли зниження викидів забруднювальних речовин в атмосферу на працюючих виробничих агрегатах на 15 000 тонн за рік", – наголосив Мироненко.

За даними пресслужби "Запоріжсталі", у рамках екологічної модернізації 2021 року в агломераційному цеху завершено реконструкцію аспіраційної системи хвостових частин агломашин – встановлено два рукавні фільтри, які дають змогу збільшити обсяг повітря, що очищається від хвостових частин агломашин, в 1,5 раза й забезпечити очищення від пилу менше 45 мг/м3. "Це одне з додаткових зобов’язань щодо зниження екологічного навантаження на регіон, які закріплено в меморандумах між комбінатом і Запорізькою обласною державною адміністрацією, а також із Запорізькою міською радою. Інвестиції становлять понад 235 млн гривень", – зазначили в компанії.

Під час візиту члени екокомісії ознайомилися з роботою доменної печі № 3, яку обладнано найсучаснішими аспіраційними системами ливарного двору та бункерної естакади, що забезпечують очищення викидів від пилу до 20 мг/м3. Інвестиції в проєкт становили 1,9 млрд гривень.

Делегація також відвідала будівельний майданчик доменної печі № 5, який готується до масштабного капітального ремонту наступного року. Капітальний ремонт, виконання якого також закріплено в Меморандумі, передбачає оснащення домни найсучаснішою аспіраційною установкою. Це стане фінальним етапом модернізації доменного виробництва “Запоріжсталі”.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, металургійний комбінат "Запоріжсталь" за перші пів року 2021-го істотно знизив енерговитрати під час виробництва продукції.

Читайте також
СЕС майже на пів мільярда: літні підсумки роботи Фонду декарбонізації
СЕС майже на пів мільярда: літні підсумки роботи Фонду декарбонізації

Фонд також отримав кошти від UNIDO на промислову декарбонізацію. На які саме проєкти їх витратять – невідомо

Бізнес закликав допрацювати законопроєкти щодо українського ринку квот
Бізнес закликав допрацювати законопроєкти щодо українського ринку квот

На думку бізнес-спільноти, розпорядником доходів НСТВ має стати окремий Фонд, а пріоритетом використання коштів – декарбонізація промисловості

Фонд декарбонізації уже виділив 2,2 млрд грн на низьковуглецеві проєкти
Фонд декарбонізації уже виділив 2,2 млрд грн на низьковуглецеві проєкти

Їхній сумарний кліматичний ефект – щорічне скорочення викидів СО2 на 47 тис. тонн

Україні потрібна прозора НСТВ, яка підтримає декарбонізацію підприємств — ЕВА
Україні потрібна прозора НСТВ, яка підтримає декарбонізацію підприємств — ЕВА

Бізнес переконаний, що система потребує окремого фонду для фінансування низьковуглецевих проєктів