Фахівці групи аудиторських та консалтингових послуг Deloitte закликали китайських імпортерів, на чию продукцію пошириться європейський механізм коригування вуглецевих кордонів CBAM, провести оцінку викидів вуглецю.
Це необхідно для виконання зобовʼязань щодо звітності, повідомляє Deloitte.
Планується, що CBAM розпочне свою роботу з 1 січня 2023 року і охопить 5 секторів:
- цемент;
- сталь;
- електроенергія;
- алюміній;
- добрива.
Окрім того, Європарламент планує згодом поширити CBAM на органічні хімікати, пластмаси, водень та аміак, а також включити непрямі викиди (викиди від електроенергії, яка використовується під час виробничого процесу).
В матеріалі пояснили, що CBAM покликаний вирівняти умови гри між галузями промисловості ЄС та імпортерами та зменшити ризик витоку вуглецю (перенесення виробництва в країни з менш жорсткими кліматичними нормами). Імпортери сплачують ціну на викиди вуглецю, еквівалентну сумі, яку вони б заплатили, якби товари були вироблені згідно з правилами схеми торгівлі викидами ETS ЄС. Аналогічна система ETS є і в Китаї.
Однак якщо імпортери можуть довести, що ціна на викиди вуглецю вже сплачена, то цю суму можна вирахувати зі збору CBAM. Механізм також планують ввести такі економіки, як США, Великобританія та Канада. Окрім того, CBAM можуть запровадити й в Китаї, Південній Кореї, Японії та Південній Африці.
“Рекомендується провести оцінку вуглецю в постраждалих продуктах; разом зі створенням відповідальних бізнес-функцій CBAM і системи розрахунку викидів, вбудованих у виробництво постраждалих продуктів, враховуючи ланцюг поставок, щоб можна було виконати зобов’язання щодо звітності. Це також має включати (де це можливо) непрямі викиди, створені під час процесу виробництва цих продуктів”, – підкреслили в матеріалі.
Китай займає 2 місце (після росії) за кількістю імпорту, на який поширюється CBAM. Це становить менше 2% експорту Китаю до ЄС або €6,5 мільярда у 2019 році. Вплив може стати більш значним, якщо розшириться сфера охопленої продукції.
Попри те, що наразі вартість CBAM відносно невелика, і може бути забезпечена через підвищення цін, це створює низку можливостей для виробників продукції з низьким вмістом вуглецю. Наприклад, технології виробництва сталі в Китаї, такі як пряме відновлення заліза (DRI), могли б отримати прибуток від CBAM, тоді як технології з високим вмістом вуглецю, такі як доменна киснева піч (BF-BOF), які є більш поширеними, ймовірно, стикнуться з додатковими витратити на CBAM.
В матеріалі зазначили, що ефективні виробники з низьким вмістом вуглецю можуть віддати перевагу тому, щоб рівень вбудованих викидів у їхніх продуктах базувався на фактичних рівнях викидів, а не використовувати запропоновані значення за замовчуванням. Це має бути підтверджено акредитованим верифікатором. З цієї причини виробничі установки можуть вимагати реєстрації в центральній базі даних ЄС. Для товарів, вироблених на цих зареєстрованих установках, імпортер може використовувати перевірену інформацію, яка була йому розкрита для виконання зобов’язань щодо перевірки. Це можуть використовувати імпортери для своїх декларацій протягом п’яти років.
Верифікатори, вже акредитовані згідно з EU ETS, вважатимуться акредитованими верифікаторами згідно з CBAM. Національні органи з акредитації в країнах-членах ЄС можуть акредитувати додаткових верифікаторів після перевірки їх спроможності виконувати перевірки CBAM.
Нагадаємо, 22 червня Європарламент підтримав запровадження СВАМ на повторному голосуванні.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Уряд Великобританії зобов’язався провести консультації щодо пропозицій Комітету з екологічного аудиту по впровадженню внутрішнього CBAM для подолання витоку вуглецю.
