Відповідно до спільної заяви за підсумками 23-го саміту Україна-ЄС, мораторій на експорт лісу кругляка, ймовірно, може бути скасований. Адже у пункті 16 документа йдеться, що сторони погодилися "повністю дотримуватися зобов’язань в рамках ПВЗВТ (у тому числі шляхом врегулювання торговельних подразників, таких як мораторій на експорт деревини…)". Що ж у такому разі чекає українські ліси і чому Європа так цікавиться українським лісом – з’ясовувала ЕкоПолітика.
Навіщо мораторій?
Мораторій на експорт лісу-кругляка(окрім сосни) діє з листопада 2015-го, сосну включили до мораторію у січні 2017-го. Заборона на вивіз лісу чинна протягом 10-ти років. За нею експортувати можна лише оброблену або паливну деревину.
Як ішлося в пояснювальній записці до законопроекту: "Сьогодні переважна більшість лесоассортімента практично втрачено. Причиною цього стало те, що продаж деревини за кордон став пріоритетним напрямком діяльності суб'єктів господарювання. Тимчасова заборона у вигляді 10-річного мораторію на вивезення за кордон деревини, дозволить спрямувати сировину на підприємства України, створити нові робочі місця, забезпечити значні наповнення бюджету держави".
Як бачимо, заборона на експорт мала на меті, перш за все, захист національного виробника. Адже він отримав фактичну монополію на користування українським лісом. Водночас, окрім економічного, мораторій мав і екологічний ефект. Рубати ліс на експорт в колишніх масштабах потреби вже не було, українська меблева галузь переживала не кращі часи. Як результат – вирубки значно впали.
За даними Держлісагенства, заготівля деревини в Україні підприємствами лісової галузі протягом 2016-2020 років скоротилася на 16,7%, а обсяги незаконної рубки протягом 2016-2018 по країні впали аж на 36,1%.
"Мораторій довів свою ефективність, і перш за все з екологічних міркувань. – говорить екс-голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва, який і виборював мораторій, Віктор Галасюк. – Ми бачимо статистику скорочення рубок. До мораторію в Україні нищили ліси, щоб за 3 копійки продати цю сировину. Фактично, заробляли на цьому в інших країнах, а природу знищували у нас".
Як зазначає Галасюк, різного роду обмеження на експорт деревини діють в понад 30 країнах світу. Зокрема, в Канаді, США, Бразилії, Малайзії, Індонезії, В’єтнамі та Новій Зеландії. Експорт деревини усіх видів навіть виключений з режиму вільної торгівлі за угодою про вільну торгівлю між Україною та Канадою.
Тим не менш, у парламенті вже зареєстрували законопроект 4197-д "Про ринок деревини", який повинен скасувати мораторій. Це дивує, але ні міністр захисту довкілля та природних ресурсів, ні віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції жодних зауважень до ініціативи не висловлюють:
"На сьогодні головний спільний пріоритет України та ЄС – відновлення лісів і забезпечення прозорості ринку деревини і в Україні, і в ЄС, і законопроєкт 4197-д цілком відповідає цій меті", – зазначила в коментарі "Інтерфакс-Україна" віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Тому ймовірно, ми скоро вийдемо зі списку країн, які турбуються про свої ліси.
Чому ЄС проти мораторію?
Мораторій на експорт лісу-кругляка це своєрідний протекціонізм з боку української влади для вітчизняного виробника. Офіційно подібна політика не може мати місця відповідно до умов угоди про асоціацію з ЄС. Тому у Європі всі ці роки активно намагалися "натиснути" на Київ для скасування заборони. Нам натякали навіть на замороження макрофінансової допомоги, але не подіяло. Як компроміс, Брюссель та Київ винесли це питання на арбітраж. Арбітражну групу створили у січні 2020-го а вже наприкінці року вона ухвалила рішення, програшне для України. Виконання цього рішення від нас чекають майже рік.
Україна далеко не найбагатша на ліси країна Європи. За лісистістю ми перебуваємо лише на 35-му місці. За даними Держлісагенства, вирубка лісів у нас в рази менша, ніж в країнах ЄС. Якщо Німеччина заготовлює 95,17 млн кубометрів на рік, то ми – лише 19,61 млн кубометрів.
Чому ж Європа насправді так зацікавлена у наших лісах? Тут питання економічне, значно вигідніше купувати сировину, ніж вже готову продукцію.
"В Європі дуже розвинута деревообробка, меблева промисловість. – говорить Галасюк. – В бажанні купувати ліс нема нічого дивного, кожна країна конкурує з іншими не лише за ринки, робочі місця, а й за сировину".
Еколог, директор громадської організації "Київський еколого-культурний центр Володимир Борейко взагалі здивований, що ми повинні звітувати за мораторій перед ЄС:
"Це наше право, захищати наші ресурси. Тож я не розумію, чому ЄС втручається у це питання. Основний ліс у нас іде в Китай, Туреччину та Арабські Емірати. У нас є свої інтереси, які ми маємо відстоювати".
Що принесе для нас скасування мораторію?
Мораторій повністю не знімає проблему нелегальних та напівлегальних вирубок лісів. Часто кругляк експортують під виглядом дров. Адже за мораторієм, усе, що не досягає двох метрів – не вважається кругляком. Це і взяли на озброєння лісокористувачі. Британська неурядова організація Earthsight дослідила, що у 2018 році Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини в ЄС. Водночас, якщо рубки продовжуються навіть в період дії мораторію, можна лише уявити, яких масштабів вони досягнуть, коли мораторій буде скасований.
"Лісистість України катастрофічно знижується, – говорить Борейко. – Закон про кругляк якоюсь мірою сприяє тому, що лісгоспи не так зацікавлені у рубці лісу. Якщо мораторій буде скасований, рубки лісу значно збільшаться. З 2014-го року лісники зняті з держбюджету(скасоване державне фінансування лісгоспів, – авт.). Зараз вони живуть лише за рахунок рубок. Звісно, вони одразу почнуть продавати ліс".
У червні президент Володимир Зеленський заявив, що у найближчі три роки в Україні збираються висадити мільярд дерев, а за наступні 10 років площі лісів хочуть збільшити на мільйон гектарів. Та зважаючи на високу ймовірність скасування мораторію, та все, що може статися опісля, тут вже головне, щоб ми хоча б свій мільйон гектар не втратили.
Фактично на кожній зустрічі з українською стороною європейські представники просувають необхідність "зеленого курсу". До прикладу, під час саміту Україна-ЄС офіційному Києву запропонували прийняти довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку та досягти кліматичної нейтральності до 2050-го.Тобто, з одного боку ЄС просить нас не забруднювати повітря вуглецем, а з іншого фактично ставить нам перепони на шляху до чистого повітря через активну вирубку лісу. То чи справедливо це? Чи бізнес як завжди перемагає екологію?
