Європарламент 10 лютого проголосував за встановлення ключового кліматичного орієнтира ЄС. Союз має до 2040 року зменшити продукування вуглецю на 90% відносно рівня 1990 року. Разом із тим на рік було відкладено впровадження оновленої системи торгівлі викидами EU ETS2 – до 2028-го.
Як повідомили на сайті Європарламенту, "за" проголосували 436 депутатів, тоді як 226 були "проти", а 12 – утрималися. Зміни набудуть чинності за 20 днів після схвалення Європейською радою та публікації в Офіційному віснику ЄС.
Варіативність методів та обмеження
Оновлене законодавство надає державам-членам ЄС можливість обрати, яким саме чином вони будуть досягати визначеної мети.
- Зовнішні вуглецеві кредити. Якщо раніше йшлося лише про скорочення викидів безпосередньо на території країни, то з 2036 року його можна частково виконати за рахунок купівлі вуглецевих кредитів. Таким чином можна компенсувати до 5% викидів СО2, хоча Єврокомісія пропонувала визначити цей показник на рівні 3%.
Проте існує низка обмежень:
- заборонено використовувати вуглецеві кредити в секторах, які регулюються системою торгівлі викидами EU ETS;
- вуглецеві кредити мають бути високоякісними і лише від країн-партнерів ЄС, які дотримуються цілей Паризької кліматичної угоди;
- проєкти не мають суперечити стратегічним цілям Євросоюзу, для чого в новому законодавстві передбачено кілька запобіжників.
- Внутрішні проєкти. Для компенсації викидів, які в межах EU ETS скоротити найважче, можна буде використати внутрішні постійні поглиначі вуглецю.
Загалом для якісного і менш витратного досягнення кліматичних цілей пропонується більша гнучкість між різними секторами та інструментами. У Європарламенті наголошують, що зелений перехід та посилення конкурентоспроможності мають іти разом, а не суперечити одне одному.
Також на рік відкладається запуск нової системи ETS2 – з 2027 на 2028 рік. Вона охоплюватиме викиди CO₂ від спалювання пального в будівлях і дорожньому транспорті, тобто напряму торкатиметься щоденного життя мільйонів європейців.
Контроль на шляху до мети
Комісія планує системно контролювати успіхи ЄС у досягненні цілі. Кожні два роки проводитиметься оцінка прогресу із урахуванням таких факторів, як нові наукові дані, технологічні інновації та конкурентоспроможність європейської індустрії. Серед чинників, які враховуватимуть у оцінці – тенденції цін на енергоносії включно з їхнім впливом на промисловість та населення. Окремо оцінюватимуть, чи достатньо в ЄС чистого поглинання вуглецю, щоб упевнено рухатися до мети 2040 року.
Однак ця мета не обов’язково є остаточною. Оцінка може стати приводом для перегляду показників скорочення викидів або ж посилення інструментів для його досягнення. Йдеться про захист благополуччя євроспільноти та конкурентоспроможності бізнесу.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що днями Європейський інвестиційний банк вирішив виділити €3 млрд для пом’якшення переходу до системи EU ETS2. За ці кошти передбачено попереднє фінансування заходів з енергоефективності, передусім для малих та середніх домогосподарств.
Загалом ухвалення кліматичної цілі ЄС зіткнулося із внутрішнім протестом. У листопаді 2025 року екоміністри держав-членів Союзу мали 18-годинні переговори, щоб досягнути згоди. Низка країн апелювала до важливості збереження стійкості власних економік, які можуть постраждати через екологічні амбіції Євросоюзу. Попередня угода щодо кліматичної мети ЄС була досягнута у грудні 2025 року.
Дозвіл на використання міжнародних вуглецевих кредитів став поступкою, яка дозволить компенсувати існуючі викиди чистими проєктами. Додатково у грудні минулого року Єврокомісія ухвалила регламент, який має стимулювати розвиток внутрішнього ринку проєктів із поглинання вуглецю.
Україна до 2035 року планує скоротити викиди на понад 65% від рівня 1990 року. Цей показник закріплений у НВВ2 у листопаді 2025 року.
