Мережу штучних гнізд для комах створили у лісах Київської області. Ці дерев’яні "будиночки" мають частково компенсувати втрату природних "домівок" для запилювачів, які є важливою складовою частиною екосистеми. Надалі науковці планують спостерігати, чи вплинуть штучні поселення на активність комах.
Як повідомили у ДП "Ліси України", пілотний проєкт реалізує WWF-Україна спільно з Тетерівським надлісництвом.
Втрата природного дому
Комахи є природним інструментом запліднення багатьох рослин. Переносячи пилок між квітками, ті забезпечують формування плодів та ягід. Зі свого боку, врожаї стають кормом для інших тварин — птахів і ссавців, що формує цілісний ланцюжок живлення в екосистемі.
Проте антропогенний вплив завадив і цьому процесу. Комахи-запилювачі зазвичай живуть у природних укриттях — відмерлій деревині, тріщинах у корі або ж на ґрунті, вкритому залишками рослинності. Господарювання людини ліквідовує частину оселищ, тож щороку світ втрачає до 2,5% біомаси комах.
Штучні аналоги
Київський експеримент полягає в тому, щоб спробувати замінити природні укриття на штучні. Перші комплекси гніздових структур встановили на лісових галявинах, річкових заплавах та приболотних землях.
Для різних видів комах підібрали й різні види "готелів". Укриття з очерету мають привабити диких ос та бджіл, гніздові блоки – бджіл-теслярів, а штучні дупла – медоносних бджіл.
Джерело: ДП "Ліси України"
"Ми прагнемо підтримати запилювачів і дослідити, чи можуть такі рішення сприяти зростанню біорізноманіття в лісовому ландшафті, або ж навіть компенсувати втрату природних мікрооселищ. Цей проєкт про маленькі рішення, які можуть мати великий вплив на екосистеми", — зазначила менеджерка лісових проєктів WWF-Україна Ганна Лобченко.
ЕкоПолітика нещодавно розповідала, що у Кіровоградській області загинули 32 мільйони бджіл. Місцеві пасічники пов’язують трагедію із тим, що аграрії без попередження обробили поле інсектицидом.
