Відбудова України – це не повернення до довоєнного стану, а повноцінна розбудова та інтегрування до Європейського співтовариства на засадах сталого розвитку та з урахуванням Європейського зеленого курсу, що також є запорукою виконання Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС.
З такою позицією виступили понад 20 громадських організацій і коаліція, що об'єднує низку регіональних спільнот. Зокрема, громадська спільнота розробила й опублікувала принципи, на яких має базуватися відновлення України.
"Місія нової зеленої політики – рівновага між інтересами громадськості, бізнесу та довкілля. Ми говоримо не лише про відбудову, а й про творення сталого майбутнього для наступних поколінь. Ми наголошуємо на важливості екологічного виміру запланованих заходів із відновлення та розбудови, щоб нова Україна була комфортною, безпечною, здоровою та процвітаючою домівкою для всіх українців та українок", – ідеться в заяві.
Представники громадських організацій зазначили, що дії, спрямовані на підтримку життєдіяльності людей, як-от відновлення критичної інфраструктури, мають бути оперативними та швидкими. Але для довгострокового планування та нового капітального будівництва потрібно думати не лише про вартість проєктів станом на сьогодні, але й про їхню довгострокову ефективність і повну ціну з баченням на майбутнє.
1. Наскрізність природоохоронної та кліматичної політики по всіх секторах. Урахування положень природоохоронної та кліматичної політики, їхніх умов та обмежень є необхідними в усіх документах стратегічного та програмного характеру в усіх сферах суспільного життя та на всіх рівнях. Пріоритети Європейського зеленого курсу (ЄЗК), зокрема модернізація та декарбонізація економіки, чисте промислове виробництво, збереження біорізноманіття та перехід на сталі сільськогосподарські практики мають стати головними завданнями післявоєнного відновлення України.
2. Відновлення має слугувати потребам українців і сприяти сталому розвитку України. Інвестиційна політика та залучення фінансування для відновлення економіки мають узгоджуватися із цілями сталого розвитку і бути першочергово спрямовані на розвиток виробничих ланцюгів із високою додатковою вартістю, а не на ресурсно-експортну економіку.
3. Розвиток зеленої економіки. Зелена економіка повинна бути низьковуглецевою та енергоощадливою, природоорієнтованою, мати ефективне та чисте виробництво, збалансоване споживання та базуватися на таких засадах: спільна відповідальність, інноваційність, співпраця, солідарність, гнучкість і взаємозалежність. Розвиток має бути сфокусований на розширенні можливостей і вибору для національної економіки, із використанням цільової та відповідної фіскальної політики. Щоб бути сталим і зеленим, економічний розвиток має підпорядковуватися кліматичним цілям, природоохоронній політиці та політиці соціального захисту. Він має скеровуватися і підтримуватися професійними та незалежними регуляторними органами, що покликані охороняти правові засади, зокрема екологічний і соціальний складники.
4. Екологічні стандарти на всіх рівнях. Екологічні стандарти моніторингу та якості, на відміну від нормування допустимого впливу на компоненти довкілля, мають визначати методи спостереження та відповідні вимоги до якості ґрунтів, повітря, води та довкілля загалом. Кінцевою метою є забезпечення безпечного та бажаного стану довкілля. Відновлення інфраструктури та підприємств водночас має базуватися на застосуванні найкращих доступних технологій і методів управління.
5. Дотримання європейських екологічних інструментів планування у розбудові України. Основа відновлення – дотримання екологічного законодавства, зокрема, щодо стратегічної екологічної оцінки (СЕО) планів та програм та оцінки впливу на довкілля (ОВД) планованої діяльності задля врахування екологічних пріоритетів під час планування розвитку і відновлення в Україні. Неприпустимим є послаблення чи навіть тимчасове скасування дії природоохоронного законодавства в умовах воєнного часу чи повоєнного відновлення.
6. Роль місцевого самоврядування, прозорість, залучення громадськості та громад до ухвалення рішень. Розроблення важливих документів, таких як стратегії чи плани післявоєнного відновлення, має відбуватися за активної участі та залучення всіх зацікавлених сторін, зокрема місцевого самоврядування та організацій громадянського суспільства. Рішення, стратегії та плани дій мають ухвалювати за принципом субсидіарності ("знизу вгору"), роблячи внесок у подальший розвиток успішної реформи децентралізації. Місцеве самоврядування має бути лідером у своїх громадах і мати відчуття власності щодо процесів відновлення у громадах. Напрацювання громадськості, ініціативи та аналітика мають розглядатися та враховуватися під час ухвалення рішень.
7. Ефективне функціонування і використання цільових/донорських фондів для післявоєнного відновлення і розбудови зеленої економіки. Зважаючи на множинність намірів надати Україні фінансову і технічну допомогу для відновлення, такі фонди мають працювати скоординовано та на засадах ефективного та прозорого адміністрування їхньої діяльності з урахуванням кращого світового досвіду, а також супроводжувати свою роботу діяльністю з підвищення спроможності всіх зацікавлених сторін до зеленого відновлення і розвитку на національному та локальному рівнях. Використання донорських коштів повинно бути відкритим й публічним із широким залученням усіх зацікавлених сторін.
Як писала ЕкоПолітика раніше, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що в післявоєнний період Україна й далі дотримуватиметься заклику Європейського Союзу щодо реалізації Європейського зеленого курсу.
Нагадаємо також, що народна депутатка Леся Василенко розповіла про вплив післявоєнної відбудови України на Green Deal.
