Фосфати, які потрапляють в українські ріки й озера, перетворюють воду в них на "мертву".
Про це у своїй колонці для НВ заявила голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька.
"Вода стає "мертвою", небезпечною для вживання. У водоймі, а часто й довкола неї, гине значна кількість тварин і рослин. Деякі ріки просто перетворюються на болото", — зазначила вона.
За її словами, до цього призводить забруднення водойм фосфатами, які опиняються в річках й озерах разом із мийними засобами. Окрім того, азот і фосфор потрапляють у водойми внаслідок вимивання мінеральних добрив із полів.
Магалецька пояснила, що ці речовини призводять до виникнення у водних екосистемах шкідливих водоростей, які виділяють токсини.
"Чому "цвітуть" ріки й озера і до чого тут фосфати? Цьому явищу передує декілька причин. Одна із найголовніших — фосфор та азот, які, потрапляючи у воду, формують там сприятливі умови для розмноження водоростей. У результаті цього процесу виділяються токсини, зменшується доступ світла у нижні шари води, "перекривається" кисень, провокується поява сірководню та інших речовин", — розповіла голова відомства.
Водночас купання в переповненій фосфатами воді може викликати дерматит. А самі синьо-зелені водорості, активне розмноження яких відбувається через ці хімікати, призводять до фатальних змін, додала Магалецька.
Це серйозна проблема, яка набула великих масштабів. Для розуміння: 1 грам фосфатної сполуки призводить до росту 5−10 кілограмів водоростей. За словами чиновниці, усього за рік в Україні тільки зі стічними водами до водойм потрапляє понад 6 млн кілограмів фосфатів.
З огляду на значущість проблеми цього року в Україні законодавчо обмежили використання фосфатів й інших сполук фосфору в мийних засобах. Обмеження наберуть чинності тільки з 31 грудня 2023 року, а втім, за ці два роки кількість фосфатних мийних засобів уже буде зменшуватися.
Однак мийні фосфатні засоби є лише однією з причин проблеми. Не менш вагомий вплив здійснює інтенсивне землеробство.
"Ця проблема у світі розв'язується по-різному: зменшенням використання добрив, використанням методів органічного землеробства, інноваційними рішеннями в сільськогосподарській техніці тощо", — розповіла Магалецька.
В Україні значно більшою проблемою є активне розорювання заплав річок, схилів, ярів, що відбувається по всій Україні. Відтак добрива та частинки еродованого ґрунту потрапляють у воду.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька заявила, що Україну вже через кілька десятків років може спіткати дефіцит якісної питної води.
