Новий законодавчий пакет Єврокомісії "Fit for 55" ще потребує затвердження країнами-членами ЄС і Європарламентом, однак основні цілі його вже відомі і стосуються багатьох ключових напрямків політики та економіки Європейського Союзу.
Про це йдеться у статті заступниці міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України Ірини Ставчук.
Як відомо, у липні Європейська Комісія оприлюднила законодавчий пакет "Fit for 55", спрямований на перегляд чинних кліматичних та енергетичних цілей ЄС до 2030 року. Пакет зміцнює вісім існуючих законодавчих актів та пропонує п’ять нових ініціатив у різних сферах політики та секторах економіки: клімат, енергетика та паливо, транспорт, будівництво, землекористування та лісове господарство, що допоможуть найбільш ефективним шляхом досягти поставленої мети.
Перегляд Системи торгівлі викидами в ЄС
"Досвід останніх років показав, що торгівля викидами є ефективним та економічно оптимальним механізмом зменшення викидів, а доходи, які вона збирає шляхом аукціону дозволів на викиди можуть бути використані країнами для підтримки переходу до більш чистого виробництва та стимулювання інновацій", – наголосила Ставчук.
Як зазначається, в пакеті "Fit for 55" є пропозиція про більше зниження загального ліміту викидів та збільшення щорічних темпів їх скорочення шляхом поступового зменшення кількості квот на викиди СО2 (в тому числі безкоштовних), що надаються компаніям в рамках системи торгівлі викидами EU ETS. Це повинно призвести до зростання плати за тону викидів і, таким чином, стимулюватиме компанії скорочувати викиди. Також пропонується поетапне скасування квот на безкоштовні викиди для металургійних підприємств та секторів, що входять у CBAM, авіакомпаній, поряд з включенням морських суден в систему з 2023 року. Це аргументується тим, що одне судно виробляє стільки ж вуглецевих газів, скільки 8 тис. машин щодня.
Окрім цього, ЄС має намір створити окрему нову систему торгівлі викидами для транспортного сектору і сектору опалення будівель і почати її застосовувати з 2026 року.
Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM)
Однією із нових пропозицій в документі є створення Механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ), завдяки якому буде встановлюватись ціна на імпорт обмеженої кількості товарів, що забруднюють довкілля, виходячи з викидів вуглецю під час їх виробництва.
"Цей захід спрямований на захист європейського бізнесу від екологічного демпінгу і запобігання "витоку вуглецю", в ситуаціях, коли європейські підприємства захочуть переїхати за межі ЄС, щоб не платити за викиди СО2. Механізм також спрямований на заохочення промисловості за межами ЄС та заохочення міжнародних партнерів ЄС робити кроки в цьому ж напрямку", – наголосила заступниця міністра.
Вона зауважила, що CBAM діятиме на додаток до європейської Системи торгівлі викидами, але замість квот запровадять спеціальні CBAM-сертифікати, які будуть купувати в ЄС імпортери продукції відповідно до обсягів викидів при її виробництві. Ціни сертифікатів будуть розраховуватися на основі середньої аукціонної ціни квот в рамках EU ETS. Дія CBAM спочатку буде поширюватися на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості і металургії (залізо, сталь, алюміній) і враховувати лише прями викиди при виробництві. Бо це, як зазначається, сектори з найбільшими викидами СО2 і високою торгівельною інтенсивністю, що створює ризик "витоку вуглецю" в інші країни.
Під дію CBAM підпадають компанії з усіх країн поза ЄС, крім тих, які беруть участь в європейській Системі торгівлі викидами або мають пов'язану з ЄС національну ETS. Це відноситься до членів Європейської економічної зони і Швейцарії.
Разом з тим зазначається, що Україна може розраховувати на особливі умови, а саме звільнення від СВАМ, у сфері енергетики.
"В преамбулі документу відзначається, що як тільки треті країни будуть тісно інтегровані на ринок електроенергії ЄС шляхом взаємозв'язку ринків, слід знайти технічні рішення для забезпечення застосування CBAM до електроенергії, що експортується з таких країн на митну територію Союзу. Якщо технічних рішень не вдається знайти, третім країнам, які мають ринкові зв'язки, слід скористатися тимчасовим звільненням від CBAM найпізніше до 2030 року лише щодо експорту електроенергії за умови дотримання певних умов. Однак ці треті країни повинні розробити дорожню карту та взяти на себе зобов'язання впровадити механізм ціноутворення на вуглець, що передбачає ціну еквівалентну EU ETS, та мають взяти на себе зобов'язання досягти вуглецевого нейтралітету до 2050 року, щоб привести його у відповідність із законодавством Союзу в галузі навколишнього середовища, клімату, конкуренції та енергетики. Це звільнення слід скасувати в будь-який час, якщо є підстави вважати, що країна, про яку йдеться, не виконує своїх зобов'язань або не прийняла до 2030 року ETS, еквівалентну EU ETS", – зазначила Ставчук.
Зміни в секторі транспорту
Як зазначається, в ЄС хочуть заборонити з 2035 року реєстрацію в ЄС нових бензинових і гібридних автомобілів. Також планується посилення стандартів викидів СО2 для автомобілів і мікроавтобусів, що прискорить перехід до мобільності з нульовими викидами. З 2030 року вимагається зменшення середніх викидів нових автомобілів на 55% та на 100% з 2035 року порівняно з рівнем 2021 року. Як результат, усі нові машини, зареєстровані станом на 2035 рік, будуть з нульовим рівнем викидів.
Відповідно до оновленого Положення про інфраструктуру альтернативних видів палива, на території усього ЄС планується забезпечити необхідне розгортання сумісної та зручної інфраструктури для підзарядки та заправки екологічно чистих транспортних засобів, не відстаючи від розвитку ринку та гарантуючи, що сільські та віддалені райони також будуть охоплені. Це пов’язано з тим, що наразі споживачі все частіше купують електромобілі. Саме тому пропонується на основних автомагістралях в ЄС через кожні 60 кілометрів побудувати зарядні станції для електромобілів, а через кожні 150 кілометрів – для машин на водневому паливі.
"Окрім цього, оновлене Положення спрямоване на те, щоб покласти край відсутності прозорості ціноутворення, що є наразі, і полегшити транскордонні платежі при зарядці електронних транспортних засобів. Єврокомісія вже оголосила про намір збільшити кількість пунктів зарядки електромобілів до 1 мільйона до 2025 року, і до 3 мільйонів до 2030 року", – додала Ставчук.
Зміни в секторі енергетики та ВДЕ
Як повідомляється, на виробництво та використання енергії припадає 75% викидів у ЄС, тому прискорення переходу до екологічно чистої енергетичної системи є вирішальним для скорочення викидів. Директива з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) виконує дві основні функції: визначає, які джерела енергії вважаються "відновлюваними", і встановлює обов'язкові цільові показники для відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі Європи. В оновленій Директиві пропонується встановити підвищену мету виробляти 40% енергії в країнах-членах ЄС з відновлюваних джерел до 2030 року. Тоді як раніше цей рівень складав 32%. В плані дій зазначено, що всі держави-члени ЄС повинні сприяти цій меті, а також пропонуються конкретні цілі щодо використання відновлюваної енергії у транспорті, опаленні та охолодженні будівель та промисловості. Також планується посилення критеріїв стійкості використання біоенергетики.
Крім того, Єврокомісією була переглянута Директива з енергоефективності, яка мала не меті досягнення економії не менше 32,5% до 2030 року. В даний час ця мета не має обов'язкової сили, але тепер Європейська комісія планує зробити її юридичним зобов'язанням. Також під час останнього перегляду Директиви Єврокомісія встановила більш амбіційні щорічні цілі щодо скорочення споживання енергії на рівні ЄС. Директива буде визначати порядок встановлення національних внесків та підвищить щорічне зобов’язання щодо зменшення споживання первинної енергії для держав-членів з поточних 32,5% до 39%. Державний сектор повинен буде щороку реконструювати 3% своїх будівель, щоб стимулювати хвилю реновації, створювати робочі місця і знижувати споживання енергії та витрати для платників податків.
Також у новій редакції Директиви про оподаткування енергоресурсів в пакеті "Fit for 55" пропонується узгодити оподаткування енергетичних продуктів з енергетичною та кліматичною політикою ЄС, сприяючи чистим технологіям та усуваючи застарілі пільги та знижені ставки, які в даний час заохочують використання викопного палива.
"Нові правила спрямовані на зменшення шкідливих наслідків конкуренції за податки на енергію і допоможуть забезпечити доходи держав-членів від зелених податків, які є менш шкідливими для зростання, ніж податки на працю", – прокоментувала Ставчук.
Авіаційне та морське паливо
Авіаційна ініціатива ReFuelEU має на меті скоротити викиди вуглецю з палива за рахунок збільшення кількості зеленого реактивного палива, яке будуть використовувати в ЄС. Щоб збільшити поставки стійкого авіаційного палива (SAFs), ЄС має намір ввести мандат на змішування палива. Всі літаки, що вилітають з аеропортів ЄС, повинні будуть заправлятися зеленим авіа-паливом, мінімальна частка якого в 2025 - 2%, а у 2030 – 5%.
"Подібним чином Морська ініціатива FuelEU стимулюватиме впровадження стійкого морського палива та технологій з нульовими викидами шляхом встановлення цілей щодо зниження вуглецеємності палив, які використовують судна, що заходять у європейські порти. З часом ці обмеження будуть ставати все більш жорсткими", – пояснила посадовиця.
Соціальний фонд з питань клімату та розподіл зусиль між державами
Як зазначається, Європейська комісія планує створити Соціальний фонд з питань клімату, який надасть країнам-членам фінансування в розмірі 72,2 млрд євро на період 2025-2032 рр. на основі цільової поправки до багаторічних фінансових рамок. Загалом на соціально справедливий перехід Фонд мобілізує 144,4 млрд. євро до 2032 року. Фонд фінансуватиметься за рахунок бюджету ЄС, а з 2026 року в нього також надходитимуть 25% доходів від торгівлі квотами для компаній, які будуть платити за викиди, пов’язані з опаленням будівель викопним паливом, та від автомобільного транспорту в рамках новоствореної системи викидів для транспортного сектору і сектору опалення будівель.
Також Єврокомісія переглянула Регламент розподілу зусиль (ESR), який охоплює сільське господарство, транспорт, будівлі, відходи та інші сектори, які не охоплені ETS – загалом ESR охоплює близько 60% викидів в ЄС. В оновленому Регламенті встановлено посилені цілі зменшення викидів для кожної держави-члена ЄС для будівель, автомобільного та внутрішнього морського транспорту, сільського господарства, відходів та малих галузей. Визнаючи різні вихідні точки та можливості кожної держави-члена, ці цілі базуються на їх ВВП на душу населення, з урахуванням коригувань, що враховують економічну ефективність. Але переглянуте ESR повинне забезпечити зменшення викидів із цих секторів на 40% до 2030 року порівняно із ситуацією у 2005 році.
Як зазначила заступниця міністра, план "Fit for 55" потребує затвердження усіма країнами-членами ЄС і Європарламентом. При цьому очікується, що на дискусії по його затвердженню може піти не менше одного року.
Кліматичні зобов’язання України
Як відомо, Україна також є активним учасником міжнародної боротьби з глобальним потеплінням.
"В 2016 році країна однією з перший ратифікувала Паризьку Угоду. В 2020 році Україна на високому політичному рівні приєдналась до Європейського зеленого курсу (European Green Deal), метою якого є досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту до 2050 року. В березні 2021 року Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року, в якій прогнозується досить значний розвиток промисловості та зростання ВВП. До того ж, відповідно до цієї стратегії передбачається, що Україна досягне кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року", – підкреслила Ставчук.
"Проєкт Оновленого національно визначеного внеску (НВВ2) – української кліматичної цілі до 2030 року на даний момент знаходиться на фінальній стадії ухвалення Кабінетом Міністрів України. В НВВ2 Україна поставила перед собою більш ціль до 2030 року досягти скорочення викидів ПГ до рівня 35% від 1990 року", – резюмувала посадовиця.
Раніше ЕкоПолітика писала про те, що в ЄС оприлюднили план боротьби зі зміною клімату до 2050 року.
Також стало відомо, як план ЄС щодо кліматичної нейтральності вплине на Україну.
