Фінляндія стала однією з найамбітніших країн у кліматичній політиці, адже законодавчо встановила ціль щодо досягнення нульових викидів у 2035 році.
До 2040 року вона матиме від’ємний чистий викид, тобто буде поглинати більше вуглецю, ніж викидатиме, повідомляє Climate Home News.
Лише Південний Судан, країна що розвивається, має більш амбітну ціль, а саме досягнути нульових викидів до 2030 року. Однак така мета сильно залежить від міжнародного фінансування.
Цілі Фінляндії були встановлені на основі аналізу, проведеного групою незалежних економістів з Фінської комісії з питань зміни клімату. Вони обчислили справедливу частку Фінляндії в 420 Гтонн вуглекислого газу, який може викидати світ, і все ще має дві третини шансів обмежити глобальне потепління до 1,5C.
Комісія обґрунтувала цю справедливу частку на основі частки Фінляндії в світовому населенні, її спроможності платити за скорочення викидів та її історичної відповідальності за спричинення зміни клімату.
Вважається, що це перша мета, яка була встановлена таким чином.
Міністрка навколишнього середовища Фінляндії та Партії зелених у коаліції п'яти лівоцентристських партій Емма Карі наголосила на важливості щодо визначення цілі спільно з дослідниками та кліматологічною спільнотою.
"Країни з високим рівнем доходу повинні взяти на себе прогресивну та активну роль, коли мова йде про боротьбу зі зміною клімату", – зазначила вона.
Хоча більшість розвинених країн, включаючи ЄС та США, встановили чисті нульові цілі до 2050 року, фінський аналіз показав, що Німеччина та ЄС повинні досягти чистого нуля на початку-середині 2030-х років.
Карі зазначила, що кліматичні цілі повинні базуватися на наукових даних про клімат та Паризькій угоді, і, якщо цілі не сумісні з нею, необхідно їх збільшувати та встановлювати більш ранні цільові дати.
Міністерка назвала ціль Фінляндії амбітною, але досяжною і зазначила, що вона має широку міжпартійну підтримку у Фінляндії.
Чи досягне Фінляндія своїх кліматичних цілей значною мірою залежатиме від її лісів, які займають три чверті території. За даними Статистичного управління Фінляндії, ці ліси у 2021 році вперше випустили більше парникових газів, ніж поглинули. Адже дерева вирубувалися швидше і висаджувалися повільніше.
“Викиди від вирубки лісів зростали протягом останнього десятиліття, скасовуючи скорочення викидів від енергії, оскільки країна відходить від викопного палива”, – зазначили в матеріалі.
Викиди у Фінляндії без урахування землекористування, зміни землекористування та лісового господарства (синій), разом із ним (помаранчевий) та викиди тільки від нього (фіолетовий)
Фінські лісозаготівельні компанії перетворюють свої дерева на целюлозу та папір і продають їх для спалювання для отримання енергії, яку часто неоднозначно рекламують як екологічну та відновлювану.
Міністерство сільського та лісового господарства вже працює над своїм першим кліматичним планом.
Карі додала, що вторгнення росії в Україну пришвидшило енергетичний перехід Фінляндії, оскільки уряд посилив вітрову енергетику, а також зробив будівлі більш енергоефективними та менш залежними від опалення на викопному паливі.
Вона також зазначила, що ціль буде досягнута, не покладаючись на міжнародні компенсації вуглецю, коли одна країна платить іншій за скорочення викидів від її імені.
Нагадаємо, в Австралії ухвалили закон, який закріплює більш жорсткі цілі щодо скорочення викидів парникових газів.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у 2022 році людство встановило рекорд за швидкістю виснаження ресурсів планети, адже дата коли використовуються всі поновлювальні ресурси, які Земля відновлює за рік, припала на 28 липня.
