Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРПЕКУ) закликала Кабінет міністрів якнайшвидше знайти дієві механізми фінансування екологічної модернізації вугільних енергогенеруючих підприємств у межах реалізації Національного плану зі скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ).
Про це йдеться в заяві організації, яку вона опублікувала на сайті ФРПЕКУ в четвер, 5 серпня.
Федерація підтримала зусилля влади, спрямовані на виконання міжнародних зобов’язань щодо екомодернізації підприємств. Водночас там зазначили, що для реалізації поточної редакції Нацплану з викидів потрібно залучити щонайменше 4,3 млрд євро.
"Це колосальні кошти для енергетичної галузі, особливо враховуючи кризову ситуацію, в якій вона нині перебуває. Тільки за п'ять місяців цього року теплоелектростанції в Об’єднаній енергетичній системі України отримали збитків на суму 5,1 млрд грн. Загалом із моменту запуску нового гуртового ринку електричної енергії у 2019 році заборгованість на ньому зросла майже до 37 млрд грн", – повідомили у ФРПЕКУ.
Як наголосили в заяві, з об’єктивних причин такі дисбаланси не лише унеможливлюють планування повноцінних інвестиційних програм в екологічну модернізацію, але й зводять до мінімуму виділення ресурсів навіть на підтримку та ремонт обладнання генеруючих компаній у належному технічному стані.
З огляду на це в організації закликали Кабмін якнайшвидше знайти кошти для екологічної модернізації в межах НПСВ.
"Від цього виграють усі: і держава, і суспільство, і енергетичний сектор, який не лише забезпечує стабільність української енергосистеми, але й буде відповідати сучасним світовим екологічним трендам", – запевнили у ФРПЕКУ.
За словами енергетиків, показовим у цьому плані може стати міжнародний досвід. До впровадження лібералізованої моделі ринку європейські країни робили екомодернізацію коштом інвестиційного складника та різних джерел державної допомоги. Після впровадження нового ринку електроенергії — за кошт додаткових платежів споживачів на екологічну модернізацію генерації. Усього протягом 1990–2016 рр. в екомодернізацію за кошт державної допомоги було інвестовано: у Німеччині – 19 млрд євро, Польщі – 11 млрд євро, Чехії – 7 млрд євро.
В Україні ж у тариф для споживачів раніше закладався інвестиційний складник, який цілеспрямовано скеровувався на модернізацію ТЕС та ТЕЦ. Але виробникам електроенергії з 1 липня 2019 р. її скасували, хоча інвестнадбавка мала діяти до грудня 2022 року.
Раніше ЕкоПолітика писала, що до якнайшвидшого запровадження механізму фінансування для екомодернізації енергетики закликали уряд і в Європейській бізнес-асоціації.
Зазначимо, що Україна, як член Європейського енергетичного співтовариства, у 2011 році взяла на себе зобов’язання з екомодернізації підприємств та поступового наближення країни до європейських вимог за викидами. Ці наміри було закладено в Нацплані щодо викидів, який уряд ухвалив у грудні 2017 р. Документ, зокрема, визначає наміри України в період 2021–2033 рр. істотно скоротити викиди діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від ТЕС і ТЕЦ України, потужність яких становить 50 МВт і більше.
Також 16 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила постанову № 5129 про імплементацію Нацплану.
