Експерти вважають, що на тлі російської агресії кліматична дипломатія ЄС має стати менш євроцентричною та більш чутливою до проблем і пріоритетів інших країн.
Це необхідно, щоб переконати інші країни прийняти Зелену угоду та підтримувати "зелений" перехід ЄС, повідомляє Euobserver.
В матеріалі зазначили, що проштовхування Зеленої угоди до міжнародного порядку денного та у двосторонніх відносинах через торгівлю та розвиток, а також зовнішню політику та ініціативи в галузі безпеки недостатньо, адже може розглядатися як нав’язливе. Також недостатніми названі промови та багатообіцяючі зелені партнерства.
Внутрішня політика ЄС щодо таксономії, збільшення європейського виробництва енергії з відновлюваних джерел, сільськогосподарська політика та інші зелені заходи впливає на глобальне сприйняття авторитетів блоку.
Адже різниця між боротьбою з внутрішніми викликами та вирішення того, що відбувається в інших країнах призводить до втрати впливу та звинувачень у подвійних стандартах.
“Крім того, щоб стати більш ефективними, успішними та надихаючими прихильниками зелених, європейські "кліматичні дипломати" також повинні уважно прислухатися до проблем інших. Це означає поєднання впевненості в собі і наполегливості зі смиренням. Це також означає консультації та співпрацю, а не лекції та прозелітизм "Європа знає краще"”, – йдеться в матеріалі.
Трансформація ЄС щодо єдиного ринку 1990-х років викликало всесвітню стурбованість, що блок поставить цілі внутрішньої торгівлі вище своїх міжнародних торговельних зобов’язань.
“Чиновники ЄС, які підготували план єдиного ринку, не звертали уваги на його вплив на зовнішній світ. І вони – принаймні спочатку – мало що зробили, щоб розвіяти страхи інших країн”, – зазначено в матеріалі.
Сьогодні світ знову з цікавістю та трепетом спостерігає за Зеленою угодою ЄС. І знову є побоювання щодо глобальних наслідків ініціативи та тому, що лідери ЄС надто зосереджені на складних внутрішніх махінаціях проекту, щоб приділяти належну увагу зовнішнім уявленням.
“Це помилка. Якщо Європа правильно розіграє свої карти, план ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року може стати справді надихаючим посібником для інших країн і регіонів”, – пише Euobserver.
Для цього ЄС знадобиться послідовність у виробленні внутрішньої політики, обміні повідомленнями та розробці наративу Глобальної зеленої угоди, який, хоча і зосереджений на складній внутрішній траєкторії та викликах Європи, також чутливий до проблем світу.
Ключовим пріоритетом ЄС має бути переконання, що Зелена угода не стане ще одним приводом для протекціонізму. ЄС втратить будь-яку легітимність – і Зелена угода не матиме довіри – якщо європейці піддадуться короткостроковій спокусі використати клімачну кризу для захисту деяких секторів європейського сільського господарства та промисловості.
Протягом багатьох років відносини з країнами Південно-Східної Азії погіршувалися через обмеження Європейським парламентом у 2018 році на використання пальмової олії в біопаливі, виключивши її з відновлюваної енергетики. На думку багатьох азіатів цей крок відображає силу європейських виробників олійних насіння-конкурентів, а не будь-яких наукових або екологічних оцінок впливу.
Країни за межами ЄС все ще намагаються зрозуміти, як буде запроваджено податок CBAM і наскільки він вплине на їх торгівлю з ЄС.
Також ЄС має економічну вагу для формування міжнародних стандартів відповідно до своїх екологічних та кліматичних амбіцій. Але європейські кліматичні дипломати повинні протистояти спокусі використати “кувалду” для досягнення своїх цілей.
Країни, швидше за все, відповідатимуть вимогам ЄС, якщо їм запропонують співпрацю та співпрацю з жорсткими попередніми умовами та обмеженнями.
“Все це вимагатиме чутливості та відходу від євроцентристських настроїв та підходів. Це вимагатиме більшої готовності використовувати бюджет допомоги ЄС, інвестиції, технічну допомогу та програми розвитку потенціалу. Оскільки в Україні точиться війна, Європа не може дозволити собі викликати подальші непорозуміння. Зелена угода має об’єднати країни, а не створювати глобальні розриви”, – йдеться в матеріалі.
Нагадаємо, в європресі розповіли, як війна в Україні може прискорити кліматичні плани Європи.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, стало відомо, як Європа може відмовитися від імпорту газу і нафти з РФ.
