В Україні погода стає непередбачуваною та ставить під загрозу виробництво сільськогосподарської продукції, що може спричинити продовольчу кризу.
За прогнозами експертів після підвищення температури на 2 градуси ймовірне падіння врожайності на 20%, а на 3 градуси – падіння на 30%, передає День.
Головною причиною підвищення температури в матеріалі називають підвищення вмісту парникових газів. Щоб зупинити катастрофу, потрібно до 2030 року на 45 % скоротити обсяг парникових газів у порівнянні до 2010-го.
Надвисокі температури змушують сільськогосподарські культури швидше дозрівати, що позначується на їхній урожайності. А через появу нової термічної зони (до якої ввійшли Полтавська, Харківська та Кіровоградська області) вирощування культур нестійких до тепла стає недоцільним.
Окрім того, критичною є ситуація і з опадами. Ідеальним показником для вирощування культур сільського господарства є показник у 700 мм. Норма для України – 568 мм. Проте впродовж останніх років навіть цього показника досягти не вдалося.
У 2019 році в Україні випало 80% від норми опадів, особливо посушливим рік був для Одеської області. Натомість 2021 рік відзначився зливами, коли за добу випадала місячна норма опадів, які буквально змивали врожай з площ.
Не менш значною загрозою є гради і сильні зливи, тенденція до збільшення випадків крупного граду посилюватиметься, а це впливає на пошкодження вирощених культур.
Погодні катаклізми призводять до того, що відбувається зміна зволоження ґрунту, збільшення посушливих червоних зон і, як свідчать прогнози метрологів, тенденцій до збільшення опадів немає.
Зважаючи на погодні фактори, які можуть впливати на врожайність культур, аграріям слід застосовувати новітні методи адаптації до зміни клімату та використовувати сучасні перевірені технології.
Експерт Програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО Василь Кифорук каже, що особливу увагу варто приділити фіксації та інтерпретації метеоданих, вибору адекватних індикаторів змін клімату, використанню метеосервісів, ґрунтових датчиків та програмного забезпечення.
Нові режими температури та вологи не відповідають потребам рослин. Це спричиняє втрати врожаю та повну загибель рослин в умовах південних областей України.
“Одним з виходів з цієї ситуації є створення інтелектуальної системи завчасного оповіщення з наданням рекомендацій, через якісний аналіз погодних умов та високоточний їх прогноз подальшого розвитку”, – сказано в матеріалі.
Це забезпечить зменшення ризиків втрати врожаю плодоовочевих культур, зокрема для дрібних та середніх фермерських господарств. Тому варто залучити до співпраці науковців, які могли б інформувати фермерів про наближення погодних катаклізмів та доносили їм інформацію про новітні розробки, зокрема щодо механізмів зменшення викидів парникових газів.
Кифорук пояснив, що серед теперішніх ризиків для сільгоспвиробників особливу увагу треба звернути на дефіцит вологи та нерівномірність випадання, тобто потрібно працювати над вирівнянням забезпечення вологи у регіонах.
“Водночас збільшилася інтенсивність випаровування через втрату вологи з поверхні ґрунту та через інтенсивні дощі, які не поглинаються, а просто стікають по поверхні. А як відомо, сухий ґрунт має меншу теплопровідність, що він вологіший, то інтенсивніше буде випаровуватися. Гарно утримує вологу солома або гідроізоляційний матеріал. Тоді поверхня землі менше нагріватиметься. Також доцільним є використання тіньоутворювальних сіток для збільшення тіньоутворення на невеликих фермерських господарствах”, – сказав він.
Для нівелювання весняних заморозків, зокрема для ягідних культур, можна використовувати такі методи, як обдимлювання та обприскування, але їх важко дотримуватися, бо окремі зони залишаються не покритими й мороз пробиває рослини.
“Простіше у використанні агроволокно, протектори та регулятори, та такі засоби коштують грошей. Для нівелювання стану спеки, коли вже сформовані плоди, можна використовувати сонцезатінювальні сітки різної щільності, термопротектори чи гормональні продукти. Кожна культура має свої специфічні умови й важливе значення має підбір культур та гібридів для тієї чи іншої зони. Але на сьогодні найважливіше розробляти систему попередження, яка намагатиметься якісно проаналізувати погодні дані з прописаними рекомендаціями для аграріїв. Тоді врожаї можна буде вберегти", – додав він.
На власних полях фермери вже помічають прояви кліматичних змін, зокрема зниження родючості ґрунтів.
Дослідження компанії БТУ–ЦЕНТР показує, що знаменитих найродючіших у світі українських чорноземів майже не залишилося, а це ще один виклик, відзначає консультант з кліматично-орієнтованого сільського господарства IFC Володимир Нехай. Окрім того, за останні 20 років погодні катаклізми призвели до втрат понад 2 мільярдів доларів в агросекторі України.
Він вказав на те, що на сьогодні основними рецептами кліматично-орієнтованого сільського господарства мають стати: ноу-тіл, покривні культури та точне землеробство. За його розрахунками, ноу-тіл забезпечує економію на рівні $150 на гектар, а покривні культури та точне землеробство – ще по $100 на гектар.
“Що ми пропонуємо? Це насамперед обмеження обробки ґрунту у міжряддях – не витрачати кошти, час і ресурси, а залишати ноу-тіл, що дає можливість зменшити випаровування вологи та менше нагрівати ґрунт, знижує ерозію, бо він захищений органічними рештками. Другий – використання покривних культур, особливо знайомі вони невеликим господарствам. Це дає можливість контролювати бур’яни та шкідників, можна міксувати їх з бобовими, що дозволяє насичувати ґрунт азотом і вуглецем і важливою складовою для харчування рослин”, – каже Нехай.
Наступним кроком має стати точне землеробство. Тут йдеться про метеостанції, датчики вологості ґрунту. Застосування цих технологій дозволяє секвестрацію парникових газів, тобто рослини у процесі фотосинтезу поглинають вуглекислий газ з повітря та виділяють у навколишнє середовище кисень, а вуглець виділяють у ґрунт. А це забезпечує зменшення впливу людини на довкілля.
“Зараз ми плануємо створювати кліматично орієнтовані програми для кредитування банками аграріїв. Вони будуть орієнтовані саме на ноутіл-технології, а також передбачатимуть закупівлю обладнання для точного землеробства", – додав він.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО – це п’ятирічна програма, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та реалізується компанією "Кімонікс Інтернешнл Інк.". Дія Програми поширюється на південні та східні області України, зокрема Дніпропетровську, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Харківську, Херсонську та Черкаську.
Нагадаємо, які регіони України першими постраждають від зміни клімату: звіт Світового банку.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, дослідження показали, що зміна клімату призвела до збільшення шкідників та хвороб сільськогосподарських культур.
