Є досить багато шляхів якнайшвидше зарадити цвітінню й оздоровити екосистему річки Дніпро. Одним із варіантів розв'язання цієї проблеми є засадження акваторії певними вищими рослинами, які мають здатність контролювати хімічний баланс річки.
Таку гіпотезу висловила група науковців з Інституту гідробіології НАН України на чолі з Оленою Білоус — йдеться в сюжеті Ukrainer. Щоб перевірити свою теорію, команда проводить експедицію водосховищами Дніпра та досліджує взаємозв’язки в цій штучно зміненій екосистемі.
Екологиня Олена Білоус навела приклади технологічно розвинених країн, які штучно збільшують проточність річок, застосовують аератори та інші прилади, щоб збагатити воду киснем.
Проте, зазначила науковиця, є й інший, суто екологічний, ефективний підхід у боротьбі з цвітінням водойм — видалення водоростей природним способом. Досить запустити у водойму ретельно вирахувану популяцію рослиноїдних риб, які просто спожили б надмірну біомасу водоростей.
За таким самим принципом працює концепція біоплато. Це плаваючі платформи з вищих рослин, водоростей, мікроорганізмів. Разом вони утворюють систему, яка очищує воду, поглинаючи біогени та накопичуючи метали й органічні сполуки, що важко розкладаються.
Співробітникам Інституту гідробіології стало цікаво, чи можна спроєктувати такий біоінженерний ставок із рослин, які забиратимуть із води саме надлишкові азот та фосфор.
Тож нині науковці на чолі з Білоус проводять дослідження "Вплив вищих водних рослин на процеси цвітіння та рибопродуктивність". Учені вважають, що певні вищі рослини справді можуть допомогти відновити хімічний баланс в акваторії Дніпра.
Окрім того, дослідники хочуть комплексно дослідити вплив вищих водних рослин на екосистему Дніпра. Оскільки, по-перше, її штучно модифікували, тож не можна бути впевненими, що процеси саморегуляції тут протікатимуть так само, як і в природному середовищі. По-друге, одні й ті самі рослини можуть мати двоякий вплив на стан річки.
Наприклад, водяний горіх поглинає азот і фосфор із води, але може негативно впливати на здоров’я популяції риб. Рослина має великі плоди (2-5 см) із чотирма рогами, які займають значну площу на дні водойми, тому деяким рибам немає де відкладати ікру.
Крім того, ще п’ять років тому водяний горіх і сам став загрозою для здоров’я екосистеми Дніпра. Ця реліктова рослина довготривалий час була занесена до Червоної книги України. За цей час вона не лише відновила свою популяцію, а й поширилася Дніпром настільки, що стала провокувати кисневе голодування гідробіонтів і заблокувала окремі місця.
Тоді Асоціація рибалок України звернулася до низки установ, зокрема до Інституту гідробіології. Як розповіла Білоус, тоді провели масштабне дослідження, у результаті якого вирішили вилучити водяний горіх із Червоної книги та знищити цю рослину в частині акваторії Дніпра.
З огляду на це співробітники Інституту нині не поспішають засаджувати Дніпро рослинами, а збирають дані, які підтвердили б, що це допоможе зменшити інтенсивність цвітіння водойми.
Як писала ЕкоПолітика раніше, голова Національного екологічного центру України, а також учений секретар в Інституті геологічних наук НАН Руслан Гаврилюк заявив, що річка Дніпро перетворилася на озеро – її природний стан змінює наявність дамб і водосховищ, які заважають самоочищенню Дніпра.
Нагадаємо також, що в акваторіях офіційних муніципальних пляжів Києва планують задіяти водний комбайн для очищення річки Дніпро від рослинності та сміття.
