Військові дії в Україні завдадуть значної шкоди рибному промисл через порушення довкілля на нерестовий період, забруднення водойм та поширення браконьєрства.
Щороку внутрішні прісноводні водойми забезпечували українців щонайменше 16,5 тисячами тонн риби, повідомляє Українська Природоохоронна Група – UNCG у Facebook.
У водосховищах Дніпровського каскаду та нижній течії Дніпра виловлювали до 14 тисяч тонн (близько 80%) риби, серед яких переважно карась, плітка та лящ.
“Всі види дніпровських риб нерестують і проживають період нагулу в диких умовах, тож підтримання чисельності їхніх популяцій прямо залежить від прийнятності умов довкілля”, – пише UNCG.
Коли рівень води підвищується, під час весняного водопілля, риби мігрують до затоплених водою мілководних ділянок, придатних для нересту. У цей час суворо забороняється користування моторними човнами, будь-яке розлякування та вилов риби. Адже це гарантія наявність достатнього “промислового обсягу” рибних запасів через 3-6 років.
Проте навколо нерестовищ відбувалися масштабні бої, зокрема ракетні обстріли та вибухи боєприпасів. Їх потужність значно більша за побутові варіанти браконьєрських вибухівок, за використання яких передбачена кримінальна відповідальність.
Окрім того, складна ситуація з енергогенерацією та інші прямі впливи військових загроз призвели до спонтанних скидів рівня окремих водосховищ.
Також зафіксований випадок падіння у водне плесо збитого вертольота, що, серед іншого, призвело до забруднення води паливом.
В умовах недостатньо пильного державного контролю в багатьох місцях на водоймах поширилось браконьєрство. Лише на Черкащині та Полтавщині в другій половині березня 2022 року було вилучено близько 1900 кг риби.
“Окрім непомірної шкоди біорізноманіттю, зловмисники завдали чималих збитків рибним запасам України у грошовому еквіваленті. Окремий випадок на Черкащині оцінюється більше ніж в 1 млн грн”, – йдеться у матеріалі.
Внаслідок причин, пов’язаних з воєнним станом, ряд промислових рибалок дніпровських водосховищ не здійснювали лов у березні, тобто промислове навантаження у першому півріччі поточного року склало не більше 30 % від середньобагаторічного.
Однак в умовах обмеженої інформації зробити будь-які науково обґрунтовані висновки неможливо, адже оцінка даного чинника може здійснюватися лише постфактум. Невідомо також, коли буде можливо і безпечно провести оцінку стану популяцій промислових видів на водосховищах Дніпра.
Нагадаємо, експерти розповіли, як війна впливає на дику природу України.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, орнітолог Української природоохоронної групи Максим Гаврилюк спробував спрогнозувати можливий вплив російсько-української війни на пташине населення.
