Значна частина незаконних рубок пов’язана з порушеннями та корупцією у лісовій сфері, а уникнути відповідальності зловмисникам допомагають недосконалість українського законодавства та гальмування більш жорстких законодавчих ініціатив щодо покарання за цей вид злочинів.
Такі матеріали власного аналізу після спілкування з експертами оприлюднило видання “Телеграф”.
Журналісти поспілкувалися з вченим і засновником громадської організації "Лісові ініціативи і суспільство" (ГО "ЛІіС”) Дмитром Карабчуком та екологом, керівником лісового напрямку українського представництва "Всесвітнього фонду природи" (WWF-Україна) Михайлом Богомазом. Ось на які болючі питання щодо охорони українських лісів від вирубок вказали експерти.
Проблема №1 – Найбільшої шкоди ліси зазнають від тих, хто має їх охороняти
ЕкоПолітика ледве не щотижня повідомляє про викриття незаконних рубок лісу на мільйони гривень. Кількість дрібніших таких порушень – у рази більша. Читачі можуть легко пересвідчитися у цьому, поглянувши на наші щотижневі дайджести.
Досі багато з цих правопорушень пов’язана з діяльністю посадових осіб колишніх лісгоспів, рідше — теперішніх філій ДП "Ліси України" чи навіть управлінь Держлісагентства, говорять експерти. Вони також зазначають, що зміна статусу лісгоспів, які наразі стали філіями ДП "Ліси України і зміна їх керівництва, не завжди є гарантією, що зловживання посадовими особами припиняться. За словами фахівців, причина у тому, що не вистачає нових професійних керівників. Тому на посади голів філій нерідко призначають людей із сумнівним бекграундом, які до цього керували іншими лісовими господарствами.
Як приклад, експерти навели Юрія Сойму, екскерівника Великобичківського лісомисливського господарства. За інформацією “Телеграфа”, він відомий, як закарпатський "лісовий князь", і фігурує у низці корупційних скандалів, пов’язаних, передовсім з нелегальною вирубкою лісу. За інформацією видання Delo.ua, Державне бюро розслідувань дуже цікавиться діяльністю Сойми. Його підозрюють у скоєнні злочинів одразу за кількома статтями, серед яких розкрадання коштів у великих розмірах групою осіб, службове підроблення документів, зловживання службовим становищем.
Його син, Юрій Сойма-молодший, наразі очолює філію "Кутське лісове господарство". Днями ЕкоПолітика писала про незаконні рубки на 83 млн грн, які зафіксували екоінспектори на території цього лісгоспу.
Проблема №2 – Офіційно фіксується лише незначна частина виявлених незаконних рубок
Згідно з офіційними даними, зазначеними у публічному звіті Державного агентства лісових ресурсів за 2023 рік, у лісах агентства задокументовано випадки незаконних рубок лише близько 28,5 тис. куб. м дерев.
Дослідження ГО "ЛІіС", яке також спирається на офіційні дані, але включає загалом всі ліси в Україні, вказує дещо більшу цифру – 30,3 тис. куб. м.
За даними експертів, реальна нелегальна заготівля становить мільйони кубометрів деревини. В грошовому еквіваленті це може становити мільярди гривень збитків, завданих бюджету держави.
Голова ГО "ЛІіС" Дмитро Карабчук оцінив незаконні рубки у передвоєнні роки лише в Карпатських лісах на рівні до 5 млн куб. м. Про аналогічні обсяги говорить і експерт WWF Михайло Богомаз.
У 2023 році WWF-Україна провела масштабне дослідження ринку лісової та деревної біомаси в Україні за 2007-2021 роки. Воно показало, що річні обсяги деревної біомаси, реально використаної на енергетичні потреби, в рази (на мільйони кубометрів) перевищують кількість офіційно заготовленої біомаси.
“Умовно кажучи, мільйони кубометрів дров щороку заготовлялися нелегально”, – стверджують журналісти.
Фото: ifr.gp.gov.ua.
Проблема №3 – Безкарність для порушників та недосконалість законодавства
Експерти розповідають, що сам факт незаконного походження деревини часом неможливо задокументувати й потім довести у суді. Законопроєкт №9665, який охрестили “законом про дрова”, мав спростити процес доведення, додавши ще одну статтю, яка передбачає покарання "за перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, законність походження яких не підтверджується".
Михайло Богомаз вважає, що прийняття цього закону значно полегшило б можливість правоохоронцям вираховувати порушників на всіх подальших етапах після рубки: транспортування, складування та реалізації.
Але після активної кампанії, спрямованої проти законопроєкту №9665, в публічному полі та у соцмережах, з’явилася інформація, що президент Володимир Зеленський його не підпише.
"Цей закон насправді дуже важливий для захисту лісу. Але, схоже, що хтось запустив потужну медійну кампанію для його дискредитації, метою якої було показати, що в Україні за зберігання дров ледве чи не розстрілюватимуть. Що будуть приходити й карати бабусь, які у себе на подвір’ї зберігають, умовно, пару кубометрів дров. Це, звичайно ж, повна нісенітниця, спрямована на те, аби президент цей закон не підписав. Але ця піар-акція, на жаль, спрацювала і зараз я дуже сумніваюся, що президент цей закон підпише. Виходить що вигодонабувачі від незаконних рубок лісу виграли, а сам ліс і суспільство – програли", — говорить Дмитро Карабчук.
За словами очільника ГО "ЛІіС”, українські державна правоохоронна та екологічні системи, на жаль, не мають ані притомної методології розслідування і доведення злочинів проти лісу, ані належних засобів і ресурсів для цього, ані правового підґрунтя, щоб покарати винних.
У виданні зазначають, що у випадку, коли правоохоронці й ловлять умовного "чорного лісоруба", то звинувачення висуваються тільки йому одному, за незначними статтями, а не замовникам і організаторам. Хоча весь ланцюжок злочину зазвичай включає і чиновників, що “кришують” такі схеми, і, власне, лісорубів, і тих, хто вивозить незаконно зрубану деревину, і тих, на чиє переробне підприємство вона зрештою потрапляє. Дмитро Карабчук розповідає, що не поодинокі випадки, коли й самі правоохоронці або безпосередньо задіяні у подібних схемах, або просто закривають очі на незаконні рубки.
Нагадаємо, 10 жовтня Верховна Рада ухвалила закон №9665, який передбачає більш сувору відповідальність за знищення лісу, незаконну вирубку та перешкоджає незаконному обігу деревини. Днями ЕкоПолітика публікувала дайджест найбільш значних правопорушень в екосфері за 9-15 листопада, серед яких є кілька масштабних незаконних рубок.
