Експерти обговорили витрати на "зелені" технології, енерговитрати та перспективи приєднання України до ЄС під час круглого столу, організованого німецьким консалтинговим агентством Berlin Economics,
Про поточний стан української промисловості та реальні кроки, які потрібні для її модернізації відповідно до "зелених" цілей розповів Станіслав Зінченко, голова Комітету промислової екології та сталого розвитку EBA, директор GMK Center, під час повідомляє GMK-Center.
Війна має значні наслідки для промислового сектору України, зокрема:
- пошкоджено низку підприємств (найбільші з них – "Азовсталь", ММК ім. Ілліча, "Сєвєродонецький Азот", Авдіївський коксохімічний завод, "Енергомашспецсталь" та інші);
- збої в ланцюжках постачання, проблеми з логістикою;
- падіння внутрішнього споживання.
Зінченко зазначив, що Україна втратила до 50% економіки та відновиться до довоєнного рівня аж за 5 років.
“Ми фактично втратили десятиліття. Більше того, в Україні вже не доводиться говорити про кліматичні цілі на 2030 рік. Плани зниження викидів провалилися, якщо говорити про вуглецеву ємність”, – сказав він.
Окрім того, Україна потребує перегляду цілей NDC-2 (національно визначений внесок відповідно до Паризької угоди) та підтримки з боку партнерів, насамперед ЄС, для фінансування програм відновлення промисловості після війни, доступу до фондів фінансування "зеленого" переходу для українських компаній, оскільки місцева економіка дуже постраждала від війни.
Що Україна реально може зробити
Підтримка світової спільноти у реалізації програм відновлення дасть можливість застосувати найкращі практики зі зниження викидів у промисловості, зокрема деякі критично важливі технології:
- енергоефективність, включаючи рішення у сфері цифрової ефективності;
- максимальне використання надлишкового тепла (зокрема значний потенціал металургії);
- циркулярні рішення (виробники цементу можуть використовувати побутові відходи як паливо);
- зростання використання відновлюваних джерел енергії, а також когенерації. Наприклад, гірничодобувні компанії можуть перейти на біодизель або СПГ, а потім електрифікувати транспорт.
“Технології принципово змінилися. Однак змінилася ситуація в Україні, змінилися можливості використання цих технологій”, – зазначив Зінченко.
Він також додав, що без масштабних програм зовнішнього фінансування Україна точно не впорається із викликами "зеленого" переходу.
Основні перешкоди:
- технологічна проблема. Відновлення за допомогою світової спільноти зруйнованих підприємств не дозволить побудувати "зелену" промисловість, адже сучасні технології дають змогу скоротити викиди лише на 25%. Так, якщо побудувати на місці "Азовсталі" новий металургійний завод через 20 років його доведеться будувати заново. Таким чином він не завершить свій життєвий цикл і не зможе забезпечити повернення інвестицій;
- труднощі українських компаній з доступом до фінансування після війни. Багато залежить від того, чим закінчиться війна, але фінансові інститути оцінять високі країнові ризики України. Країна й без того була в програшному становищі в порівнянні з європейськими компаніями в питанні залучення фінансування, а тепер ситуація може погіршитися. Допомога міжнародних партнерів та доступ до джерел фінансування "зеленого" переходу є дуже важливими;
- умови CBAM стають дедалі жорсткішими. Україна потребує особливих умов, адже CBAM може зруйнувати українську промисловість, яка вціліла після війни. Заводи не зможуть досягти істотних успіхів у зниженні вуглецевоємності до 2023 року, коли запуститься CBAM. Зараз ЄС не обмежує 100% нашого експорту, тож важливість цього питання зросла;
- складний перехідний період. Потрібна нова нормальна ціна на газ. Високі ціни на газ гальмуватимуть розвиток таких технологій, як виробництво заліза прямого відновлення (DRI), де газ дозволив би скоротити викиди на 40%. Доцільно активізувати розвиток газовидобутку в Україні для забезпечення потреб перехідного періоду;
- нестача персоналу. Необхідні програми стимулювання, щоб заохотити фахівців та робітників, які можуть виїхати з України, залишитися.
В матеріалі зазначили, що ці проблеми не є новими, але ситуація значно ускладнилася і ціна помилки в реалізації політики "зеленого" переходу ще більше зросла.
Політика та інструменти для подолання перешкод та здійснення "зеленого" відновлення
Внутрішні можливості стимулювати "зелений" перехід в Україні скоротилися, оскільки економіка впала, а бюджетні пріоритети спрямовані на оборонні та соціальні програми, відновлення житла та міської інфраструктури.
“Є багато напрямів, які потребують коштів. Тому я не вірю, що із завданнями "зеленого" переходу впораються внутрішні українські "зелені" фонди та інструменти”, – сказав Зінченко.
Україна потребує доступу до європейських інструментів фінансування. І хоча євроінтеграція України є питанням найближчих 10 років, необхідно мати чіткий план та чіткі терміни.
“Нам потрібен доступ до "зелених" інструментів сьогодні чи завтра. Наша дипломатія має з’ясувати, якими можуть бути ці механізми”, – додав він.
Окрім того, Україні потрібен особливий підхід для виконання вимог щодо зниження викидів, щоб кліматична політика була максимально м’якою та стимулюючою.
Нагадаємо, українських експортерів у ЄС обкладуть вуглецевим митом на понад €1 мільярд щороку.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в УВЕА запропонували кроки для відродження ВДЕ в Україні.
