У 2023 році фахівці Спеціальної екологічної прокуратури зареєстрували більш ніж 4 000 кримінальних проваджень, з яких майже 30% вже направлено до суду з обвинувальними актами.
Серед них справи на 15 організованих злочинних груп та 63 справи щодо корупції, розповів заступник керівника СЕП Олександр Малєєв на національному щорічному конгресі енвайронменталістів: “Екологічна безпека бізнесу-2023. Громади у відновленні довкілля”.
Він підкреслив, що відомство функціонує лише півтора року, адже попередню природоохоронну прокуратуру ліквідували під час реформи.
Малєєв розповів, що повномасштабна війна змусила СЕП змінити певні пріорітети. Так у відомстві створили окремий відділ, який займається екологічними злочинами в сфері війни, чого раніше ніколи не було.
Він підкреслив, що серед іншого СЕП розслідує екоциди та масштабні екологічні злочини, що повʼязані з війною. Так вперше за роки незалежності України до суду направили обвинувальний акт у відношенні керівництва одного з підприємств щодо вчинення екоциду. Так в Хмельницькій області було забруднено 4 км річки, що призвело до зникнення річкової флори та фауни й унеможливило відтворення екосистеми.
Малєєв зазначив, що також вперше вдалося засудити генерала і підполковника збройних сил росії, які були причетні до порушення законів і звичаїв війни. Мова йде про підриву Північно-Кримського каналу. Злочинців засудили до 12 років позбавлення волі і стягнення збитків.
“Але про реальне стягнення цих збитків ми можемо наразі лише мріяти, нажаль”, – сказав він.
За його словами, екологічна прокуратура займається не тільки процесуальним керівництвом в кримінальних провадженнях. Так у 2023 році вдалося:
- предʼявити майже 500 позовів до суду;
- повернути урочищу “Унава” земельну ділянку площею 777 гектарів, яку вивели з держвласності шляхом шахрайських дій та службових злочинів;
- запобігти безпідставному стягненню з бюджету більш ніж мільярда гривень, які приватне підприємство вимагало з державного за нібито самовільне видобування корисних копалин.
Малєєв підкреслив, що СЕП також ініціює та підтримує певні законодавчі зміни. Наприклад, в Україні відсутня методика розрахунку розміру шкоди за стягнення збитків за викиди в атмосферне повітря з нестаціонарних джерел. Так на Одещині за пожежу на звалищі твердих побутових відходів керівництво комунального підприємства, яке його обслуговує, понесе адміністративну відповідальність та заплатить 1700 грн.
“Якщо це надзвичайна ситуація, Державна екологічна інспекція може застосовувати методику. Але для того, щоб ситуація стала надзвичайною звалище повинного горіти довго, – розповів він. – Ці питання ми розглядаємо майже кожен день, майже кожен день пропонуємо якісь зміни”.
За його словами, у чинному законодавстві є недоопрацювання. Але це не є чиєюсь виною або недбалістю колишніх посадових осіб. Адже ці питання порушуються лише тоді, коли з ними безпосередньо стикаються.
Малєєв зазначив, що, наприклад, вилов раків в межах природно-заповідного фонду коштує в 10 разів дешевше, ніж у звичайній річці.
“Я впевнений, що так сталося ненавмисне. Коли ми стикаємося з цим і смішно і боляче”, – сказав він додавши, що СЕП плідно співпрацює з Держекоінспекцією та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів.
Нагадаємо, у червні 2021 року в Україні створили Спеціалізовану екологічну прокуратуру, яка в межах повноважень опікується протидією злочинам проти довкілля.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Україні, вперше за роки незалежності, скерували до суду обвинувальний акт за фактом вчинення екоциду, а саме масового мору у притоці річки Случ. Двох службовців підприємства тепловодопостачання на Хмельниччині звинувачують в отруєнні водних ресурсів промисловими скидами картонно-паперового виробництва.
