Екологи розкритикували стратегію Міндовкілля на 2021–2022 роки Міндовкілля

Екологи розкритикували стратегію Міндовкілля на 2021–2022 роки

Зоряна Бердник

Свої зауваження до роботи міністерства вони висловили під час відеоконференції

Експерти в галузі екології заявили, що план дій Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів некоректний і відірваний від реальності.

Стратегію профільного міністерства екологи розкритикували під час відеоконференції "Пріоритети Міндовкілля на 2021–2022 роки: чого очікують громадяни?", що відбулася 16 березня, пише GreenPost.

Презентувала план дій на 2021–2022 роки заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук.

Заступниця міністра представила експертам і журналістам презентацію, у якій йшлося про кілька пріоритетних напрямів, якими планує зайнятися Міндовкілля. Серед них – запобігання промисловому забрудненню та його контроль, управління відходами, зміна клімату, проблеми лісового господарства.

Звернуло на себе увагу те, що Ірина Ставчук не змогла прокоментувати позицію профільного міністерства з реформи політики щодо лісів. Вона сказала, що не знає, на якій стадії перебуває стратегія лісового господарства.

Представницю міністерства доповнила голова правління МБО "Екологія. Право. Людина" Олена Кравченко, яка зауважила, що документ нині на стадії стратегічної екологічної оцінки.

Вона також висловила свої зауваження щодо позиції міністерства в питанні охорони водно-болотних угідь. Адже заступниця міністра екології до когорти профільних документів у цій галузі зарахувала й Кодекс про надра. Кравченко, зі свого боку, наголосила, що Кодекс про надра — суперечливий документ, який подекуди йде в розріз із багатьма екологічними законопроєктами.

Керівниця юридичного відділу МБО "Екологія. Право. Людина" Ольга Мелень-Забрамна у своєму короткому коментарі рекомендувала Міндовкілля звернути увагу на стратегію управління відходами на місцях, адже департаменти екології на місцях не мають у цьому питанні чітких директив від профільного міністерства та розгублені.

Також експертка наголосила на тому, що не бачить з боку профільного міністерства ініціативи у виконанні Національного плану з управління відходами. Зокрема, не було створено навіть спеціального уповноваженого органу при Міндовкілля, який опікувався б цим питанням. За словами Ольги Мелень-Забрамної, його мали створити ще 2019 року.

Крім того, вона зауважила, що досі фахівці профільного міністерства не почали роботи над законопроєктами, які врегулювали б захоронення та спалення відходів.

Голова "Всеукраїнської екологічної ліги" Тетяна Тимочко також розкритикувала презентацію "дорожньої карти" Міндовкілля. Експертка навіть висловила сумнів щодо того, чи вистачає в заступниці Романа Абрамовського компетенції презентувати такі документи. За її словами, вона була прикро вражена як змістом презентації, так і формою її представлення.

Тетяна Тимочко наголосила, що в Україні вже два роки не можуть видати нової редакції "Червоної книги". А списки зі 150 нових видів тварин, яких потрібно внести до списку таких, що потребують охорони, нічим не обґрунтовані. Дослідженням стану вітчизняної фауни мають займатися науковці, які, за словами фахівчині, за 10 років не отримали на свої дослідження від профільного міністерства жодної копійки.

Експертку також обурило те, що понад два роки вже не представляють на розсуд громадськості доповідь про стан довкілля.

Голова ВЕЛ зауважила, що один із найголовніших "головних болів" екологів — це проблема із природно-заповідним фондом і винесенням меж "в натуру". Майже 50% природоохоронних об'єктів загальнодержавного значення, за даними екологині, значаться як не винесені в натуру та залишаються ласим шматком для забудовників.

Окрему увагу Тимочко звернула на випадок загибелі від пестицидів червонокнижних птахів у заповіднику "Асканія-Нова". Вона зауважила, що екологи та зоозахисники так і не побачили реакції очільника профільного міністерства Романа Абрамовського на цю подію. Мало того, у ВРУ зареєстровано законопроєкт про ввезення в Україну пестицидів, які не пройшли міжнародної сертифікації та реєстрації. Екологиня висловила побоювання, що такий закон у разі ухвалення "наводнить" країну небезпечними хімічними речовинами, від яких постраждає довкілля.

Також експертка наголосила на тому, що в Міндовкілля майже ніяк не опікуються станом природи на тимчасово окупованому Донбасі та у Криму. Зокрема, не реагують на екологічні злочини окупантів, які вирубують ялівець і ліванський кедр у Форосі.

Ірина Ставчук відповіла на всі зауваження, що їй прикро їх чути та вини міністерства вона в цьому не бачить. А займатися питаннями довкілля на Донбасі та в Криму мають представники ОБСЄ, а не Міністерства захисту довкілля.

Зустріч заступниці міністра екології з експертами-екологами та представниками ЗМІ завершилася тим, що експерти ухвалили рішення сформувати всі зауваження та пропозиції в єдиний документ і надіслати його в Міндовкілля.

Як повідомляла ЕкоПолітика, Міндовкілля припустилося корупційного "ляпу" під час конкурсного відбору в Карпатський нацпарк

Читайте також
Міндовкілля вже 3 місяці не видає ліцензії на управління небезпечними відходами,- PAEW
Міндовкілля вже 3 місяці не видає ліцензії на управління небезпечними відходами,- PAEW

Станом на 26 листопада в Реєстрі ліцензіатів з управління небезпечними відходами обліковується 34 ліцензіати

У 2025 році хочемо почати переговори за своїм кластером щодо вступу до ЄС, – Міндовкілля
У 2025 році хочемо почати переговори за своїм кластером щодо вступу до ЄС, – Міндовкілля

Європейських партерів проінформували про прогрес у цьому напрямку