Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування схвалив підтримав проєкти законів, які містять корупційні ризики та значні огріхи.
Такі результати засідання екокомітету, яке відбулося 25 листопада.
Серед питань, винесених на розгляд, був і законопроєкт № 5766 про внесення змін до ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля" стосовно вдосконалення процедури оцінки впливу на довкілля. Попри те, що проєкт містить значні корупційні складники, нардепи рекомендували Верховній Раді ухвалити законопроєкт і попередньо обговорили вилучення певних норм до другого читання.
Законопроєкт містить такі негативні норми:
- впровадження обов’язкового механізму попереднього розгляду звіту з ОВД на етапі його подання підприємством. Це збільшить термін процедури ОВД на 30 днів, містить корупційні ризики та такий підхід не відповідає євродирективі;
- за результатами попереднього розгляду потрібно буде отримати додаткову інформацію від органів влади до звітів з ОВД, що збільшить ще на 30 днів термін процедури;
- впровадження можливості Міндовкілля/Департаментами екології ОДА відмовити у видачі висновку з ОВД з широкого переліку підстав, а це не передбачено євродирективою;
- передбачено право Міндовкілля/Департаменту екології ОДА надати Висновок з ОВД про недопустимість провадження планованої діяльності, що є несумісним із положеннями євродирективи. Адже допустимість/недопустимість про провадження такої діяльності ухвалюється рішенням із врахуванням висновку з ОВД.
Водночас проєкт закону № 5766-1 про внесення змін до ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля" стосовно вдосконалення процедури оцінки впливу на довкілля, який не містить негативних норм і ризиків, комітет рекомендував парламенту відхилити.
Окрім того, за результатами засідання було ухвалено рішення рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності підтримати законопроєкт № 6148 про внесення змін до КК України стосовно посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти довкілля. Проте цей документ містить низку суттєвих недоліків, а саме:
- запропоновано більше підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, частина з яких потребує конкретизації. Наприклад, наведено занадто широкий і неконкретний перелік "тяжких наслідків", під які може підпасти звичайна діяльність суб’єктів господарювання;
- надмірне збільшення покарання за низкою порушень, що не сприяє досягненню мети відшкодування завданої шкоди довкіллю;
- запропоновано криміналізувати низку звичайних цивільноправових відносин (які вже передбачено та врегульовано Цивільним кодексом).
Розглянувши лист Рахункової палати про Звіт ефективності використання коштів Держекоінспекцією, комітет вирішив узяти його до уваги та відправити до Держекоінспекції та Міндовкілля запит щодо виконання та врахування зауважень звіту.
Також було вирішено звернутися до фінкомітету з проханням надати висновки та потім продовжити розгляд законопроєктів щодо екологічного страхування: № 6018 (містить низку негативних норм і несе значні ризики), № 6018-1 (містить низку негативних норм) і № 6018-2 (не дасть змоги ефективно врегулювати питання належної ліквідації наслідків шкоди довкіллю).
Як повідомляла ЕкоПолітика, в Європейській бізнес-асоціації розповіли, що ухвалення законопроєктів № 5766 і 5766-1 в поточних редакціях може призвести до затягування процедур оцінки впливу на довкілля до трьох років.
