Європейська комісія 8 листопада в офіційному звіті “Україна 2023” оцінила прогрес країни у сфері захисту довкілля та зміни клімату на "2" за пʼятибальною шкалою – “певний рівень”, а у лютому 2023 року Україна отримала "1" – “початковий рівень підготовки”.
Про це повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець у Facebook, наголосивши на очевидних зрушеннях у наближеності законодавства України до права ЄС.
Він зазначив, що Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ України до ЄС та відзначила прогрес країни у провадженні євроінтеграційних реформ. Загальний прогрес країни оцінили як “хороший” – це четвірка за п’ятибальною шкалою.
Стрілець підкреслив, що одиниця описувала прогрес за майже 8 років роботи, а двійка – лише за 2022–2023 роки.
Однак в екологічній спільноті не підтримали оптимізму Стрільця щодо таких успіхів. Деякі експерти вважають їх недостатніми, а деякі – провальним. Адже значна частина прийнятих євроінтеграційних норм має половинчастий характер, а процеси розробки та ухвалення систематично затягується.
Окрім того, у звіті Єврокомісії наголосили, що адміністративна спроможність залишається слабкою з точки зору як людських, так і фінансових ресурсів і потребує термінового посилення.
“Брак адміністративної спроможності перешкоджає узгодженню та імплементації законодавства ЄС, зокрема на місцевому рівні. Україна має докласти більше зусиль для послідовної інтеграції кліматичних міркувань у всі аспекти державної політики в рамках загальнодержавного підходу”, – йдеться у звіті.
Стрілець зазначив, що європейські партнери відзначили, що навіть попри збройну агресію росії, Україна прийняла необхідне законодавство для подальшого узгодження горизонтальних питань, щодо:
- якості води;
- управління відходами;
- хімічної безпеки.
“У сфері клімату прогрес був обмеженим, але ми продовжуємо роботу над необхідним законодавчим базисом”, – сказав він.
Варто зазначити, що Україні доведеться виконати всі вимоги членства в ЄС, щоб якнайшвидше, або взагалі, досягнути цієї мети. В сьогоднішніх реаліях війна не може бути фактором виправдання за затримки, а навпаки – має стимулювати до якісних та ефективних змін. Адже окрім глобальної цілі стати частиною європейської родини, імплементація законодавства ЄС допоможе більш ефективно подолати катастрофічні для довкілля наслідки російської агресії, зберегти та відновити природу України, що також підвищить якість життя людей.
Зі слів віцепрезидента Асоціації професіоналів довкілля PAEU Владислава Антипова, для вищої оцінки Україні необхідно було виконати такі ключові завдання:
- ухвалити закон “Про промислове забруднення” (законопроєкт №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля” від 04.01.2023);
- ухвалити підзаконну нормативно-правову базу для управління відходами;
- створити систему торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Чи закладає Міндовкілля у дорожню карту вступу до ЄС повільний прогрес у +1 бал на рік невідомо. В Єврокомісії зауважили, що надання статусу кандидата в ЄС створило потужну динаміку реформ та продемонструвало спроможність України досягти прогресу в зближенні з європейським законодавством acquis навіть умовах війни. Проте певна формальність прийнятих законодавчих актів створює лише “реформи на папері” і не сприятиме досягненню реальних результатів та змін системи, до яких і прагне країна.
Нагадаємо, Україна отримає експертну підтримку щодо реалізації Європейського Зеленого курсу в рамках нового проєкту міжнародної технічної допомоги GA GUAM.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Європейська комісія проведе чотириденну конференцію "Зелене відновлення в Україні", яка покликаний підбити підсумки майбутніх викликів та обговорити стратегії та конкретні рішення, що лежать в основі зеленого відновлення після війни.
