Україна отримала від ЄС “одиницю” за сферу охорони довкілля shutterstock

Україна отримала від ЄС “одиницю” за сферу охорони довкілля

Катерина Бєлоусова

Україні необхідно впроваджувати всі вимоги та регламенти ЄС, а не замінювати їх власними аналогами

В аналітичному звіті Єврокомісії щодо спроможності України виконувати умови членства в ЄС в кластері охорони довкілля країна отримала найнижчий бал – 1 з можливих 5.

Звіт охоплював усе законодавство Євросоюзу, яке міститься у так званому acquis communautaire, написала у своїй колонці голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Наталя Андрусевич на Європейській правді.

Зазначається, що звіт спирається на знання та досвід, отримані в результаті багаторічної тісної співпраці ЄС з Україною та відповіді України на детальні анкети опитувальника. Питання охорони довкілля та зміни клімату аналізуються в рамках Глави 27, що разом з питаннями енергетики, транспорту та транс'європейських мереж об’єднані у так званий Кластер 4 ""Зелений" порядок денний та сталий зв’язок".

Андрусевич наголосила, що така оцінка стала несподіванкою, адже напередодні міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, і віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина називали цю сферу як таку, що досягла "значного прогресу".

Вона підкреслила, що в звіті йдеться не лише про ті 29 директив і регламентів, які містяться у Додатку XXX до Угоди про асоціацію. 

“Для набуття повноправного членства в ЄС потрібно імплементувати усі acquis communautaire у сфері довкілля та зміни клімату. А це, як вказує сама Європейська комісія, близько 200 актів, – сказала фахівчиня. – Більшість цих актів ніколи не розглядались в Україні і ми навіть не знаємо, наскільки ми наближені до них.”

Андрусевич наголосила, що acquis ЄС виходять за межі вторинного законодавства (директиви і регламенти) і стосуються також і політик. У сфері довкілля та зміни клімату це, серед іншого, необхідність впровадження стратегічних та законодавчих документів у рамках Європейського “зеленого” курсу. 

Вона підкреслила, що хоча Україна до повномасштабної війни заявляла про наміри щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року, до синхронізації з усіма “зеленими” політиками ЄС “ще далеко”.

Зазначається, що директиви також важливо правильно імплементувати. 

“Не можна пропускати частини директив, придумувати власні підходи, якщо це питання в ЄС регулюється регламентом, потрібно пам’ятати про необхідність практичної реалізації, а не лише законодавче наближення. Це не може бути "українське право ЄС"”, – сказала Андрусевич.

Фахівчиня наголосила, що саме такий підхід Міндовкілля та Верховна Рада застосовують останнім часом. Так прийнятий законопроєкт №8037 “Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією” не повністю імплементує відповідний регламент ЄС. А реформа промислового забруднення (законопроєкт №6004-д "Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля") передбачає власні підходи і навіть не намагається цілісно імплементувати відповідну директиву.

Вона підкреслила, що Україна має сприймати цей звіт як сигнал про довгу та важку роботу. Потрібно визначити, що конкретно і в якій конкретно сфері необхідно змінити. Так є понад 100 директив, регламентів, та цілих сфер регулювання, які раніше не розглядалися в контексті євроінтеграції. Наприклад, зоопарки, шумове забруднення тощо.

Андрусевич також наголосила на необхідності впровадження всіх вимог та регламентів, а не їхній заміні аналогами. Адже членство – не асоціація.

“Якщо раніше ЄС "крізь пальці" міг дивитися на імплементацію Україною свого acquis, то тепер буде прискіпливо вимагати дотримання усіх вимог – від цілей директиви до останньої коми в тексті”, – додала вона.

Зазначається, що слід також звертати увагу на інституційні рамки, які мають бути створені, а також на підвищення спроможності міністерств і відомств. Зокрема, щоб розуміти відповідні положення законодавства ЄС.

“”Зелені” питання – наскрізні питання. Тому потрібно думати про міжсекторальну співпрацю та працювати з іншими профільними міністерствами, які займаються дотичними питаннями зі сфери європейського “зеленого” курсу: енергетика, економіка, промисловість, сільське господарство, транспорт, фінанси. Банально, але наскрізність означає, що вагу цих (“зелених”) питань мають розуміти на найвищому рівні прийняття рішень”, – наголосила фахівчиня.

Вона додала, що необхідно проводити діалог з ЄС, щоб мати розуміння його очікувань і надавати цілісну та надійну інформацію про ситуацію в Україні. Адже тільки через кропіткий експертний діалог Україна та ЄС можуть досягти порозуміння.

Андрусевич зазначила, що зміни, які виправдовуються потребами та викликами війни (у дозвільних процедурах, доступу до інформації тощо) повинні бути обґрунтованими й мати чітко окреслені часові рамки. Адже невиправдана, "постійно тимчасова" невідповідність європейському праву може стати проблемою на шляху до ЄС.

Нагадаємо, в Україні для підвищення енергоефективності промислового сектору підприємствам доведеться проводити енергетичний аудит або впроваджувати системи енергетичного менеджменту (СЕМ). Проте в ЄС для досягнення цієї мети використовують стандарти EN 16247 або ISO 50002.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, замміністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Гречаник заявив, що Національний план відновлення України у сфері екобезпеки має бути кроссекторальним та містити в собі принципи Європейського “зеленого” курсу.

Читайте також
Зелена економіка Великої Британії зросла на 9% у 2023 році – звіт
Зелена економіка Великої Британії зросла на 9% у 2023 році – звіт

Обсяги інвестицій у зелену економіку зменшили вдвічі – до 28 мільярдів фунтів стерлінгів на рік

Чеські фермери вийшли на протест проти Green Deal
Чеські фермери вийшли на протест проти Green Deal

В уряді Чехії заявили, що деякі організатори демонстрації мають проросійські погляди або інші політичні цілі

Уряд визнав енергонезалежність одним з основних пріорітетів 2024 року
Уряд визнав енергонезалежність одним з основних пріорітетів 2024 року

Держфонд декарбонізації з 1 квітня буде наповнюватися за рахунок принципу "забруднювач платить"

Аналітики назвали 6 умов зеленого відновлення критичних секторів економіки України
Аналітики назвали 6 умов зеленого відновлення критичних секторів економіки України

Україні радять встановити ціни на промислові викиди вуглецю, які аналогічні європейським