Драматичний сценарій для "зеленої" енергетики в НВВ2: які переваги та підводні камені? shutterstock

Драматичний сценарій для "зеленої" енергетики в НВВ2: які переваги та підводні камені?

Аркадій Поляк

Чому українські цілі щодо викидів стали набагато більш амбітними, ніж європейські?

Декларуючи небувалі кліматичні амбіції в Другому Національно визначеному внеску Україна автоматично взяла на себе майже нездійсненне завдання. Зниження викидів парникових газів на 65% до 2030 року потребуватиме значних фінансових та організаційних ресурсів. Зокрема, у НВВ2 передбачається  збільшення виробництва відновлювальних джерел енергії сонця та вітру з доведенням їх частки до 30% в електроенергетиці (зараз близько 5%). 

ЕкоПолітика вирішила опитати українських та європейських експертів, щоб зрозуміти чи вдасться "зеленій" енергетиці зробити небувалий ривок, який для неї передбачили чиновники в НВВ2.

Передісторія питання

В квітні Міністерство довкілля та природних ресурсів винесло на громадські обговорення проєкт Другого Національного визначеного внеску в Паризьку кліматичну угоду (НВВ2). Свого часу Україна стала однією з перших європейських країн, що її ратифікувала.

Згідно зі сценарієм НВВ2, до 2030 року Україна повинна на національному рівні скоротити викиди CO2 на 65% до 2030 року. Найбільший внесок у скорочення має зробити сектор енергетики та теплопостачання (71% усього скорочення).

Передбачається збільшення виробництва відновлювальних джерел енергії сонця та вітру з доведенням їх частки до 30% в електроенергетиці, також активний розвиток нової високоефективної та високоманеврової газової генерації і акумулюючих потужностей; скорочення вугільних ТЕС і поетапне закриття вугільних шахт, що має відбуватися в комплексі з програмами трансформації вугільних регіонів.

Щодо теплопостачання, то тут планується збільшення обсягів виробництва тепла з використанням біопалива на 30% і модернізація систем центрального опалення. Загалом НВВ2 прогнозує понад 20 млрд євро інвестицій у відновлювані джерела енергії. Але чому так радикально?

Загалом Паризька угода — це Угода, яка була підписана майже 190 країнами. Основна її мета — обмежити зростання середньої глобальної температури менше, ніж на 2 C (пізніше скорочення до 1,5 C). Але це зобов'язання не накладало суворого зобов'язання щодо скорочення викидів СО2 окремими країнами. І це повинно було бути зроблено в якості NDC (nationally determined contribution – внески, визначені на національному рівні).

Але згодом всі основні положення стали частинами європейської кліматичної ідеології — Green Deal та нормами європейського законодавства.

"Щодо українського НВВ2, розумію ваше бажання рухатися в бік Європейського Союзу, але, на жаль, реалізація цієї програми може пройти по драматичному сценарію. На мою думку, плани зі скорочення викидів не повинні бути настільки передовими та  ґрунтовними. Скорочення викидів CO2 на 65% (рівень 1990 р.) до 2030 р. –  це навіть більше, ніж визначено для Польщі. Хоча в абсолютних обсягах викидів набагато менше – у зв'язку із тим, що в цілому менша емісія української енергетики з урахуванням більш, ніж 50% частки атомної енергетики", — прокоментував професор, доктор технічних наук, президент групи компаній Transition Technologies Конрад Швірські (Польща).

Нагадаємо, в Польщі ціль – скорочення викидів СО2 на рівні 55% до 2030 року (порівняно з 1990 роком).

"Вартість всієї польської трансформації за цією програмою здається досить великою, а розрахунки різняться – мова йде, як мінімум про 100 млрд. євро до 2030 р., а вся трансформація оцінюється в 400 млрд євро", — додав він.

Чому ж наші цілі стали більш амбітними, ніж польські? Очевидно, Україна намагалася в своєму національному внеску врахувати всі майбутні жорсткі рішення європейських інституцій щодо кліматичних норм та бігти наввипередки, усвідомлюючи те, що в Європейській зоні буде запроваджений СВАМ (податок на вуглецевий слід). І таким чином українська продукція стане неконкурентоздатною. Це, так би мовити, наша відповідь, як не залишитися на узбіччі європейських ринків.

shutterstock.com

Джерело: shutterstock

Як досягти бажаного енергоміксу?

Одне і з найболючіших питань НВВ2 – це досягнення 30% енергії з ВДЕ до 2030 року. На думку партнера юридичної компанії Dentos Максим Сисоєва, якщо в Україні не запустяться "зелені" аукціони та не вирішиться питання з заборгованістю в галузі, то про таку амбітну ціль можна забути.

З боргами все зрозуміло, а точніше зовсім нічого незрозуміло, йдуть протокольні доручення у Кабміні – розібратися з мільярдними боргами в галузі, навіть щось виплачують, а от майбутнього happy end в цьому питанні щось не видно.

Щодо багатостраждальних аукціонів — Міністерство енергетики презентувало квоти та графік проведення аукціону на 2021 рік. До прикладу, перший аукціон для вітрових проєктів має відбутись вже у червні. Але проблема в тому, що по-перше, досі незрозуміло чи відбудуться взагалі ці аукціони, уряд поставив це питання на паузу і, по-друге, презентовані Міненерго квоти на вітроенергетику відверто мізерні – наприклад, на весь 2021 рік анонсовано лише 150 МВт.

Наразі ситуація в Україні  дуже схожа на те, що відбувається у Польщі. В новій Енергетичній політиці Польщі 2040, а це офіційний урядовий документ про майбутнє енергетичного сектора, передбачені швидкі зміни в Energy mix — 32% ВДЕ в 2030 р. та зниження частки вугільної генерації до 37% в 2030 р. і 11% в 2040 р.

"Я можу констатувати, Польща перебуває в надзвичайно складній ситуації, коли їй доводиться виконувати цілі ЄС, а це майже нездійсненна місія для країни, що має таку велику частку вугільної генерації", — зазначив Швірські.

І давайте не забувати про соціальний аспект – збільшення втричі електроенергії з ВДЕ призведе до підняття цін на електроенергію, як прогнозують експерти — до 75%. Хто покриє це збільшення? Населення, держава чи може оператор системи передач знову буде брати кредити в банках?

Нова високоефективна та високоманеврова газова генерація і акумулюючі потужності

Згідно зі звітом НЕК "Укренерго", енергосистема потребує впровадження як мінімум 2 ГВт високоманеврових потужностей, що здатні не менше чотирьох разів протягом доби забезпечити пуск та зупинення, з діапазоном регулювання не нижче 80% від встановленої потужності.

В Україні було представлено масштабне дослідження сценаріїв розвитку енергосистеми до 2050 р. від Wärtsilä. Компанія здійснила моделювання за допомогою високоточного інструменту PLEXOS, визначивши оптимальний, тобто найдешевший з усіх можливих варіантів, склад потужностей для кожного з 30 наступних років.

Через здешевлення технологій ВДЕ вже до кінця цього десятиліття очікується початок стрімкого нарощування потужності вітрової та сонячної генерації у масштабах, яких ми ще не бачили. Для балансування енергосистеми буде необхідно побудувати 17,7 ГВт високоманевреної генерації (газопоршневих станцій) та 18,3 ГВт систем накопичення енергії. Така комбінація є найбільш виправданою з економічної і технічної точок зору, тобто вона забезпечить стійкість енергосистеми з найменшою вартістю для споживачів.

А що на практиці? Наразі ми маємо переговори "Укренерго" щодо відкриття кількох СНЕ, також приватна компанія ДТЕК проводить пусконалагоджувальні роботи на СНЕ аж на 1 МВт, активно проявляє себе МХП, декларуючи поетапний пуск СНЕ на 20 МВт. Ну, і поки що все. Про масштабні проєкти на ГВт потужностей щодо газопоршневих станцій щось взагалі не чути.

"Щодо масштабних інвестицій у нову високоманеврову та екологічну генерацію, то доки Україна не розбудує ефективний ринок електричної енергії та допоміжних послуг, про це вести мову навіть немає сенсу. А на це ще підуть роки, з огляду на той досвід, який ми вже маємо. А потім - ще роки на складний інвестиційний процес, що дасть свої перші плоди  - якраз ближче до 2030 року. І це будуть ще перші плоди, а не радикальне зменшення викидів СО2", — пояснює віце-президент Energy Club Валерій Безус.

shutterstock

Джерело: shutterstock

Через два роки Україна має синхронізувати свою систему з ENTSO-E, але з цим можуть виникнути проблеми.

"Також потрібно стимулювати  розвиток нової високоефективної та високоманеврової газової генерації і акумулюючих потужностей. Якщо не буде цього розвитку, нам не вистачить СНЕ та маневруючих потужностей для синхронізації з ENTSO-E. І слід пам’ятати, що при роботі в ізольованому режимі виникнуть значні проблеми", — попереджає Сисоєв.

Закриття шахт та трансформація вугільних регіонів

Експерти попереджають, що на цьому шляху Україна зіштовхнеться з опором профспілок та самих шахтарів, які втратять роботу.

"Сьогодні вугільна генерація — це надскладний соціально-економічний, та  політичний механізм. Зміна та переналаштування такого механізму потребує колосальних ресурсів всіх типів", — відзначив Безус.

shutterstock

Джерело: shutterstock

Треба звернути увагу, що хоча б щось Україна в цьому напрямку вже робить – створюються пілотні проєкти трансформації вугільних міст. Минулого року Україна за підтримки уряду Німеччини розглядала трансформацію двох регіонів – західного (шахта "Великамостівська" в місті Червоноград) та шахта "5/6" на сході – місто Мирноград. Проте, за інформацією колишнього очільника Міненергетики Ольги Буславець, в Україні наразі існує 65 шахтарських мономіст. Тож цей шлях буде важким.

Теплопостачання

Збільшення виробництва тепла на біопаливі потребує радикальних змін у цьому секторі. На думку Сисоєва, потрібно запускати біопаливну біржу та зрозуміти чи вистачить цього біопалива в країні.

Щодо першого – відповідний законопроєкт розроблений. Він враховує досвід Литви, але документ поки ще не покинув стіни Міністерства енергетики країни.

"В цьому секторі існує дві проблеми. Перша — це необхідність комплексної реконструкції та модернізації системи теплопостачання міст України та друга - комплексна модернізація багатоквартирного житла", — вважає Безус.

На думку експерта, про комплексну модернізацію теплопостачання роками ведуться лише розмови, але реальної національної програми дій, забезпеченої адекватними ресурсами на сьогодні не існує. Питання переведено у площину відповідальності муніципалітетів через процес децентралізації, але воно настільки масштабне, що без дієвої та ресурсозабезпеченої стратегії на національному рівні його принципово не зрушити з мертвої точки.

А ось питання комплексної термомодернізації будівель як житлових, так і нежитлових, є ще більш складним, аніж питання модернізації системи теплопостачання. Перші кроки, які зроблені у напрямку масштабної енергомодернізації багатоквартирного житла, на думку експерта, у вигляді урядової програми "теплих кредитів" та створення державного Фонду Енергоефективності, досі не принесли суттєвих результатів.

"Більш того, первісні прогнози та плани щодо динаміки термомодернізації вже скориговані у меншу сторону, й навіть за оптимістичними прогнозами не перевищують 1% загальної площі на рік", — вважає  віце-президент Energy Club.

На жаль, ще гірше ситуація в нежитлових будівлях. Попри ухвалення законопроєкту "Про енергетичну ефективність будівель", його реальна імплементація розтягується через комплекс проблем регулювання містобудівної діяльності в Україні. Треба додати — це стосується нового будівництва та реконструкції із залученням бюджетних коштів.

shutterstock

Джерело: shutterstock

Що робити далі?

Загалом експерти вважають, що на Україну  чекає колосальний обсяг робіт, необхідний для виконання НВВ2. За всю історію України ще немає прецедентів та реального досвіду їх проведення — як на рівні забезпечення фінансовими ресурсами, так і організаційними.

Але в України не має іншого вибору, як робити кроки у напрямку хоча б до часткової адаптації європейських кліматичних цілей та прокладати потенційний шлях до майбутньої асоціації з ЄС.

Отже, ми маємо закривати шахти, будувати "зелені" електростанції та нові високоманеврові балансувальні потужності, постійно шукаючи фінанси, досвідчених спеціалістів та  запроваджуючи нові технології. Але, якщо не зможемо реалізувати НВВ2 у повному обсязі, більш реальний сценарій – доведеться його адаптувати частково.

Читайте також
Україна сама залучатиме кошти на "зелену" трансформацію, — Стефанішина
Україна сама залучатиме кошти на "зелену" трансформацію, — Стефанішина

До саміту в Глазго Україна очікувала, що отримає в межах СОР26 певні преференції

Нардепка Василенко розповіла, чого українська делегація домагається на саміті в Глазго
Нардепка Василенко розповіла, чого українська делегація домагається на саміті в Глазго

Важливо відбити чергову спробу Росії привласнити український Крим на кліматичних документах

Україна і СОР26: які очікування від Кліматичного саміту у Глазго
Україна і СОР26: які очікування від Кліматичного саміту у Глазго

Україна на СОР26 презентувала амбіційний план НВВ2 в світі, зобов’язавшись скоротити на 65% викиди парникових газів до 2030 року 

Прийнятий Україною НВВ2 був компромісним, — Криволап
Прийнятий Україною НВВ2 був компромісним, — Криволап

У самому проєкті НВВ2 перераховано безліч умов, необхідних для того, щоб він був реалізований