ПАТ "Донбасенерго" закликало Кабінет міністрів і Міністерство захисту довкілля розробити "дорожню карту" виконання проєкту Другого національного внеску (HBB2).
Про це повідомили на сторінці підприємства в соціальній мережі Facebook.
На виконання Закону України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів" від 12.12.2019 р. № 377-IX ПАТ "Донбасенерго" повідомило, що Слов'янська ТЕС зареєстрована в Єдиному реєстрі моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
Зазначається, що "Донбасенерго" послідовно виступає за екологізацію головної структурної одиниці компанії, а також підтримує всі зусилля Міністерства захисту довкілля України, спрямовані на досягнення цілей щодо зменшення викидів парникових газів. "Кліматичне питання для нашої країни є одним із найгостріших: тільки у 2020 році збитки від лісових пожеж і паводків, пов'язаних із наслідками висихання річок і аномальною кількістю опадів, перевищили 25 млрд грн", — зазначено в публікації.
Зокрема, у квітні поточного року Міндовкілля представило широкій громадськості проєкт Другого національного внеску, який передбачає досягнення цілей щодо зменшення в Україні до 2030 р. викидів парникових газів на 65% від рівня 1990 р. Згідно з цим проєктом Україна до 2060 року повинна стати повністю кліматично нейтральною.
"Донбасенерго" звернуло увагу на відсутність чіткого плану фінансування проєкту HBB2. Адже орієнтовна сума інвестицій для виконання цього завдання, згідно з розрахунками Міністерства довкілля, становить $102 млрд за 10 років. Вважають, що досягнення таких амбітних планів неможливо також без дотримання балансу електроенергії між її виробниками та розуміння собівартості продукції промисловості після модернізації під проєкт HBB2.
Водночас "Донбасенерго" нагадало про сумний досвід реалізації Національного плану скорочення викидів від великих установок спалювання (НПСВ).
"Теплова генерація стикнулася з проблемою його невиконання через брак заздалегідь передбачених джерел фінансування екологічної модернізації теплоелектростанцій. "Донбасенерго" не раз заявляло про те, що терміни виконання НПСВ є нереалістичними. А нереалізація НПСВ ставить під загрозу закриття всю вугільну генерацію України. Це спричинить соціальну напругу — одномоментну відсутність роботи для 180 тис. енергетиків і 150 тис. шахтарів, зокрема членів їхніх сімей, а також для безлічі фахівців із суміжних галузей, наприклад машинобудування", — зазначили в пресслужбі підприємства.
Там також додали, що брак маневрової вугільної потужності створить дефіцит електроенергії в об'єднаній енергомережі України, призведе до зростання ціни на електроенергію, як наслідок — неконкурентоспроможність продукції вітчизняної промисловості та крах економіки загалом. За браку маневрової вугільної потужності Україна точно буде змушена вдатися до імпорту електроенергії із сусідніх країн.
Тому вважають, що Кабінет міністрів і Міністерство захисту природи повинні розробити "дорожню карту" виконання плану HBB2, а саме: погалузевий план зі зниження викидів СО2, передбачити джерела його фінансування, а вже потім взяти на себе зобов'язання на рівні уряду України щодо зменшення викидів парникових газів в межах виконання проєкту "Другого національного внеску".
Довідка. Станом на 01.06.2021 р. 60,86% акцій ПАТ "Донбасенерго" належать Приватному акціонерному товариству "ЕНЕРГОІНВЕСТ ХОЛДИНГ", 25% + 1 акція - державі в особі Фонду державного майна України.
ПАТ "Донбасенерго" об'єднує дві електростанції: Слов'янську і Старобешевську ТЕС (остання з 2014 р. перебуває на непідконтрольній Україні території). З березня 2017 р. показники виробничої діяльності активів, розташованих на тимчасово окупованій території в Донецькій області, які не вносяться до зведеної звітності "Донбасенерго" через втрату контролю над ними.
Сумарна встановлена потужність Слов'янської ТЕС становить 880 МВт.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Міністерство енергетики запропонувало затвердити більш реалістичну ціль у другому Національно визначеному внеску України в Паризьку угоду на рівні 45% замість нинішніх 65%.
Нагадаємо, що у представленому Міністерством довкілля проєкті другого Національно визначеного внеску в Паризьку угоду є три тривожних елементи, які викликають занепокоєння бізнес-спільноти.
